Надруковано: «Україна молода», випуск №031 за 19.10.2022 https://umoloda.kyiv.ua/number/3825/196/170311/
Президент США Джо Байден заявив, що вперше з часів Карибської кризи кремль загрожує світові армагедоном. Цього ж дня, 6 жовтня 2022, Верховна Рада прийняла Постанову "Про Звернення до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів Російської Федерації". Важливою складовою нашої Перемоги парламентарі вважають деімперіалізацію РФ і деколонізацію народів, уярмлених московією.
Щоб вдихнути в Заяву життя, важливо створити дієву горизонтально інтегровану структуру із представників національно-визвольних рухів для координації їхніх дій. Адже історія українського визвольного руху ХХ ст. знає унікальний та успішний досвід міжнародної організованої антиімперської співпраці народів світу.
Таємний рапорт ЦРУ (1952)
У квітні 1941 року на ІІ Великому Зборі ОУН в Кракові заманіфестовано, що «…шляхом до осягнення наших цілей є українська революція в московській імперії СССР в парі з визвольною боротьбою поневолених Москвою народів під гаслом: “Свобода народам і людині!».
Продуктивність цієї ідеї у далеких 1950-их оцінило ЦРУ. У таємному рапорті 1952 року (ВВС), невідомий нам аналітик наголошує, що УПА воювала не лише за незалежність України, але й за волю пригноблених в СССР народів, формуючи окремі автономні підрозділи з представників різних національностей грузинів, азербайджанців, узбеків, татар, євреїв та ін.
Більшовицький режим створив Радянський Союз і тим самим врятував від розпаду Російську імперію, але не зміг у перспективі протистояти національній ідеї. Не допоміг навіть терор. Західні демократії, резюмує аналітик ЦРУ, встановили б правильний баланс сил у Європі, якби врахували інтереси поневолених націй.
Антибільшовицький Блок Народів (АБН)
У 1943-1946 за ініціативою ОУН був створено АБН - організований антиімперського та антикомуністичний рух, головою якого обрано заступника Степана Бандери - Ярослава Стецька.
Вже у 1949 р. організації АБН об’єднували Україну, Білорусь, народи Кавказу, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Туркестан, Сибір, Ідиль-Урал, Донські землі, Литву, Латвію, Естонію, Словаччину, Чехію, Угорщину, Болгарію, Румунію, Сербія, Хорватія, Албанія. З часом приєдналися В’єтнам та Куба. У наступні роки центри АБН були створені в країнах Африки, Південно-Східної Азії, Латинської Америки.
Активну участь відіграла українська делегація АБН у створенні та діяльності Світової Антикомуністичної Ліги (ВАКЛ, Токіо, 1967 р.), до якої входили більше ніж 60 країн світу. Я. Стецько був обраний постійним членом керівного органу ВАКЛ. Українці домоглися входження у Лігу як рівноправна з американською, японською та іншими делегаціями, за якими стояли провідні світові держави.
Вражає обшир контактів Я. Стецька та АБН із світовими державно-політичних лідерами. Серед них голова Держави Ватикан, Папа Іоан Павло ІІ, Голови УГКЦ — кардинал Йосиф Сліпий і кардинал Мирослав-Іван Любачівський, Патріарх Київський і Всієї України Митрополит УАПЦ Мстислав (Скрипник), президент США Рональд Реґен, з яким у Я. Стецька були особливо тісне, довірливе, світоглядно та політично конструктивне співробітництво. Серед інших: президенти США Ричард Ніксон та Джордж Буш старший, президенти Дієм (В'єтнам), Т'ю (В'єтнам), Фердинанд Маркос (Філліпіни), Сігман Рі (Корея), Франціско Франко (Іспанія), Чан-Кай-Ши (Китай), Шарль де Ґоль (Франція), федеральний канцлер Конрад Аденавер (ФРН); прем'єр-міністри: Джон Ґордон (Австралія), Кітта Качорн (Тайланд), Джуліо Андріотті (Італія), Кіші (Японія), Геральд МакМілан (Велика Британія); генеральні секретарі НАТО: Джон Гекетт та Волтер Волкер (Великобританія), Роберт Клозе (Бельгія) та багато інших.
Важко переоцінити роль АБН в згортанні холодної війни, дезінтеграції Варшавського договору та СССР.
РФ - держава фантом
Суть Біловезьких угод, підписаних 8 грудня 1991 року, вкладається в одну фразу: "Союз РСР як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування".
З Україною та Білоруссю все зрозуміло. Україна 24 серпня прийняла Акт проголошення незалежності України, підтверджений більш ніж 90% голосів на Всеукраїнському референдумі.
А що не так з РФ? Десятки автономних республік, областей, округів також опинилися в новій геополітичній реальності - де юре стали незалежними державами згідно принципів міжнародного права. Перед ними стояв вибір: створити свої суверенні держави чи ввійти до складу РФ.
21 грудня 1991 року на зустрічі в Алма-Ати керівники Росії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану та Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНГ. На цій зустрічі глави держав учасниць погодили, що РФ продовжить представляти СССР у Раді Безпеки ООН - нагадав нам міністр закордонних справ 2007-2009 рр. Володимир Огризко. Т. ч. президент Леонід Кравчук перевищив свої повноваження, делегувавши без згоди українського народу суверенні права члена-засновника ООН - України.
Уже 13 січня 1992 року МЗС Росії інформувало нотою диппредставництва у Москві, що РФ продовжує виконувати зобов'язання за договорами, укладеними СРСР. Президент РФ Єльцин направив «цидулку» генсеку ООН про згоду держав СНГ на виконання РФ в Раді Безпеки функцій СССР. В такий спосіб провідні країни світу створили монстра, який шантажує ввесь світ ядерною війною.
СССР, Україна та Білорусь стали членами-засновниками ООН. Однак РФ ніколи не була членом ООН. Її підпису немає під статутом Організації. РФ не пройшла традиційної процедури для кожної нової країни, яка набуває членства в ООН. Однак постійні члени Радбезу прийняли волюнтаристське, позаправове рішення. Вони визнали Російську Федерацію державою-наступником СРСР у питаннях ядерного потенціалу та зовнішнього боргу. А членство в Раді Безпеки ООН з правом «вето»? Нам невідомий жоден офіційний документ ООН з цього приводу.
Мудрим рішенням було б надання також Білорусі та Україні, як засновникам організації аналогічного статусу в Раді Безпеки для формування системи протидій та противаг. Однак усі взялися за ядерне роззброєння України, яка нікому не загрожувала. Впродовж тридцяти років ядерну зброю набули Індія, Пакистан, КНДР, певно Ізраїль. Кілька місяців відділяє від ядерної зброї Іран. Система нерозповсюдження ядерної зброї рушиться на очах.
Ціна Свободи
Реалізації права на самовизначення народів із РФ жорстко перешкоджав кремль та комуністичні керівники, які ще залишалися при владі. В колишніх суб’єктах федерації після розпаду СССР здебільшого не були проведені вибори чи референдуми. Ніхто не цікавився думкою народів. Комуністичні керівники, виконуючи волю кремля, сепаратно підписали федеративний договір, уярмили свої народи, запрограмувавши їхнє нинішнє жебрацьке існування.
Інгушетію «приписали» до федедерації законом, який всупереч волі інгушського народу проголосував московський «парламент».
Дорого за відновлення національної держави платили і платять, українська, чеченська, грузинська, молдовска, азербайджанська нації.
25 листопада 1990-го чеченці, прагнучи незалежності, організували в Грозному традиційний Мехк-кхел - своєрідні установчі збори, які зібрали делегатів-чеченців з усіх континентів, кожен представляючи тисячу із народу. Загальнонаціональний з’їзд ухвалив декларацію про державний суверенітет Чеченської Республіки. 27 листопада Декларацію про державний суверенітет прийняв парламент Чечено-Інгушської республіки.
Через рік, 27 жовтня 1991 в Чеченській республіці відбулися демократичні вибори. Обрано парламент ЧР та президента - Джохара Дудаєва. 12 березня 1992 набрала чинності Конституція ЧР. Ст. 1 оголошує Чеченську Республіку суверенною та незалежною демократичною правовою державою, створеною в результаті самовизначення чеченського народу. 13 березня ЧР визнала Грузія.
Природньо, що 31 березня ЧР відмовилася підписувати федеративний договір. У відповідь Москва вдалася до фальсифікацій. Після розстрілу російського парламенту в жовтні 1993 року 12 грудня 1993 шляхом опитування громадян була прийнята нова конституція РФ. Всупереч рішенням законно обраних органів влади та волі народу ЧР була зарахована до суб’єктів федерації. Через це президент Джохар Дудаєв видано указ про перейменування ЧР в Чеченську Республіку Ічкерія, щоб вивести державу з-під дії конституційного фальсифікату кремля.
Усвідомлюючи, що чеченці твердо вибрали незалежність та виконали усі правові формальності, Москва безпричинно напала на Чечню, як потім на Україну. Президент Борис Єльцин, а згодом Путін вирішили через агресію та геноцид загнати гордих ічкерійців в РФ. Дві московські війни проти ЧРІ (1994-1997, 1999-2009) тривали майже п’ятнадцять років. Загинули сотні тисяч безневинних дітей, жінок та літніх людей.
Незважаючи на те, що чеченці в 1997-му році вибили окупантів із своєї землі, Москва в 2009-му насильно привела до влади маріонетковий клан Кадирова, який нині проти волі більшості чеченців гонить їх на війну проти українців. Справжні чеченські патріоти воюють проти кремлівських агресорів в батальйонах ім. Джохара Дудаєва та Шейха Мансура ЗСУ.
Щоб переконати громадян в необхідності другої агресії проти ЧРІ, Путін в компанії з Патрушевим (тогочасним головою ФСБ) вирішили підривати житлові будинки в Москві, Буйнакську, Волгодонську, звинувачуючи в цьому міфічних «чеченських терористів». Через теракти, організовані ФСБ, загинуло 307 людей, понад 1700 було поранено.
Нинішня Російська Федерація залишається імперією, створеною всупереч принципам міжнародного права, статуту та іншим документам ООН, загальній декларації прав людини. З правової точки зору РФ є державою фантомом, не членом ООН, державою агресором, державою терористом, державою, що чинить геноцид в Україні, Чечні, Сирії, Лівії, розв’язала проти українців найбільшу після другої світової війну в центрі Європи, погрожує світові ядерною війною. Тому РФ де юре і де факто не має права посідати членство в Раді Безпеки ООН.
Разом до Перемоги!
Деокупація України в межах кордонів 1991 р. може стати лише проміжною переможною ланкою. Адже збереженя Московщини в імперській формі дасть лише передишку Україні, Європі та світу в очікуванні чергового кровавого імперського рецидиву.
Забезпечити сталу безпеку у світі можна лише через деімперіалізацію РФ, деколонізацію приневолених народів, демілітаризацію та повне ядерне роззброєння московщини.
«Кожен народ має право жити у своїй державі, а з іншими – як рівний з рівними незалежно від чисельності та величини території розселення…» - за такий справедливий світопорядок змагали ОУН, Степан Бандера, Ярослав Стецько, всі дієві українці. Детонатором та рушієм встановлення справедливого світопорядку, знищення «імперії зла» може стати Україна та національно-визвольні рухи уярмлених народів за підтримки всього цивілізованого світу. Тому сьогодні особливо актуальним є написане Ярославом Стецьком: «Російська загроза є універсальна, тому до боротьби проти неї мусить стати весь світ!»
Тарас Процев’ят
Народний депутат України 2-го скликання,
Кандидат історичних наук
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma