3го лютого, відразу після закриття каналів Медведчука я написав: «І в повітрі вже відчувається легкий бриз хвилі у відповідь, що стрімко насувається і дурно пахне». Питання полягало тільки в тому, коли і як. Ми отримали відповідь: 23 лютого і вирок активісту Сергію Стерненку. Тільки в цьому контексті варто розглядати цю історію.
Поки рівно три тижні тому навіть патріотичний табір аплодував шостому Президенту, у Москві вже думали над покаранням. Короткочасне загострення на фронті не могло дати нічого, окрім розуміючого кивку з боку проукраїнської частини суспільства, а отже була задіяна більш хитра тактика. Відкрита чи то в 14му, чи то в 15му році, одна зі справ Стерненка за три тижні здійснила неймовірний кульбіт і заклала небезпечну міну під Зеленського і владу в цілому.
Президент втрачає свій проросійський електорат, оскільки в його очах перетворився у «партію війни» – людською мовою, не став капітулянтом. Кейс Стерненка задуманий остаточно посварити Зеленського із проукраїнським табором і позбавити його будь-якої підтримки в країні.
Мета? Усе та ж – дестабілізація.
Яка вже назріває, зважаючи на минулі та анонсовані акції протесту під Офісом Президента, та й в інших містах.
У цій ситуації Зеленському варто якнайшвидше дати свою оцінку справі в публічній площині, без всіляких «най суди розбираються, вони незалежні». Залежні, Володимире Олександровичу, ще й як залежні. Проросійський електорат до Вас і партії вже неможливо повернути, а завоювати довіру патріотичного табору ще не пізно. Тим паче, що саме там знаходиться активна частина суспільства.
Сергію бажаю триматися і вірити у перемогу. Тобі це завжди вдавалось.
#ВолюСтерненку #FreeSternenko
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma