Наприкінці ХХ століття на зміну класичним видам збройних конфліктів приходять нові форми протистояння держав. Говорять про економічні, енергетичні, торгові, дипломатичні, психологічні, інформаційні війни. І хоч класичне поняття «війни», як збройного конфлікту міжнародного, неміжнародного та змішаного характеру , має своє, спеціальне визначення і зміст, однак такі конфлікти на даний час не можливі без інформаційної складової, і найчастіше інформаційні війни мають основне значення для отримання переваги або деморалізації супротивника, легітимації агресії та обґрунтування перемоги у збройному конфлікті при відповідній дискредитації противника. Тому останнім часом стосовно подій на сході України використовують термін «гібридна війна», досить спірний з правової точки зору, проте він чітко відображає зміщення акцентів до інформаційної складової конфлікту. Будь-яка інформаційна війна носить комплексний і багатоаспектний характер. Навіть щодо дефініції «інформаційна війна» не існує однозначного підходу, її аналіз передбачає всебічний і міждисциплінарний підхід. Словосполучення «інформаційна війна» широко вживається для позначення цілеспрямованого негативного, невідповідного дійсності інформаційного впливу Російської Федерації проти України. Об’єктом такого впливу є в першу чергу власне населення РФ, традиційний об’єкт пропаганди в минулому, по-друге, населення України, по-третє, населення третіх держав і, по-четверте, міжнародне співтовариство в цілому, в особі міжнародних організацій та їхніх службовців. Термін «інформаційна війна» може використовуватися й у вузькому сенсі як інформаційний у тому числі кібер вплив на супротивника у зв’язку зі збройним конфліктом.
Всі державні й майже всі приватні телевізійні канали РФ не називають сепаратистів з так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористами. Практично єдине слово для них — ополченці. Сформована ситуація є класичним прикладом заходів інформаційної війни в широкому сенсі. Об’єктом впливу, у першу чергу, є населення власної держави. У другу — населення України та інших держав. У даному разі РФ сприяє формуванню громадської думки, що обіляє групи, визнані в Україні терористичними, очолювані лідерами, які підпадають під санкції значної кількості держав світу.
Інформаційна війна Росії проти України ведеться інтенсивно і цілеспрямовано. Її результатом є значні людські та матеріальні втрати. Крім того, інформаційна війна служить прикриттям агресії Російської Федерації проти України, виступає її невід’ємною складовою частиною. Використання збройних сил у Криму, їхня реклама і позиція щодо терористів Донбасу безпосередньо порушує міжнародне гуманітарне право і є закликом до його порушення. Крім того, за допомогою інформаційної зброї розгорається ксенофобія, тероризм і дискредитується український уряд. Усе це свідчить не тільки про ведення інформаційної війни, а й про її протиправність, порушення міжнародного права.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma