Це стара стаття, ще десь 2007 року. І вона мене тоді вразила своєю назвою настільки, що я не видалив написане.
Інтерференція інфернальності
Прочитав назву і сам собі здивувався – Боже, яка маячня! Однак, якщо врахувати, що назва з'явилася, то треба рахуватися і з тим, що його поява була цілком виправданою. Тому почнемо!
Отже, інтерференція більше нагадує проникнення один в одного розбіжних по воді кіл від кількох кинутих каменів. На водній площині виходять цілком реальні прикольні візерунки, які залежать від незліченної безлічі причин - кількості каменів, часу їх падіння в воду щодо один одного, ваги кожного з тих каменів, відстаней від центрів …
Що дає нам інтерференція як теорія? – Досить багато. Наприклад, за допомогою цієї теорії можна визначити, який гавкучістю матиме той або інший пост (блог), щоб передбачити його появу в топах (це якщо хтось женеться за топами). Також можна передбачити тих, хто кинеться на захист ідеї та тих, хто стане її спростовувати. Теж – якщо кому це потрібно. Але зараз йдеться не стільки про прогнозування топовості посту (Блогу) скільки про ступінь підняття хвиль інфернальністю, укладеною в даному пості (блозі). При цьому треба врахувати приблизну кількість близьких за темою матеріалів, вивішених за найближчим часом та їх приблизну кількість тим, які недавно були на обговоренні і ще не зовсім забуті. Саме це – і є центри кіл від кинутих – як бомби! - у свідомість мас інфернальних за змістом (явним чи прихованим) тем. У вас може виникнути питання - а чому це я основний упор роблю на інфернальність, коли більшість постів присвячені абсолютно безневинним темам? Пояснюю: - навіть найбезневинніший на перший погляд пост може бути по-звірячому інфернальним (пекельним) за своєю прихованою суттю, яка проявляється тільки в певних умовах. Наприклад: майже справжній рецепт салату олів'є, який починається словами: «візьмемо двох рябчиків»… Відчули? Ні, ви відчули всю красу сказаного? - ДВОХ РЯБЧИКІВ! Хто з вас їв хоч раз у житті рябчика? Бодай бачив його? Хоча би як опудало у музеї? Ось тут і починає проявлятись інфернальність. Одразу згадується старий віршик: «Їж ананаси, РЯБЧИКІВ жуй, день твій останній приходить, буржуй! фактично, безневинна фраза викликає у читача гостре почуття соціального протесту, пов'язаного з насильницькими діями – експропріацією експропріаторів, масовими репресіями щодо всіх тих, хто може собі дозволити скуштувати смак СПРАВЖНЬОГО олів'є (хоча вже понад сто років цього не може НІХТО, бо видатний кухзар, майстрів своєї справи, Олів’є, давно помер і СПРАВЖНІЙ рецепт уніс з собою в домовину), а не того жалюгідного картопляно-ковбасно-майонезного місива, яке ми звикли називати цим словом… Далі - більше. Це був лише перший камінчик, кинутий у поки що незамутнений ставок вашої свідомості. Ви сідаєте перед телевізором. І зі здивуванням виявляєте, що нещасна бразильська бідна донья Роза (чи як там її звуть), не просто живе краще за вас (при цьому скаржачись на злидні!), але вона ще й не хоче готувати їжу, бо звикла що їй, «жебрачці», це готує прислуга! Їптіть колотіть! Ви безмежно розлючені, коли до вас доходить ця істина. Ви вирубаєте свій улюблений серіал і потрапляєте іншим каналом на рекламу, де вас переконують, що ваш мобільний телефон – повний відстій, що ваша модель вийшла на ринок аж два тижні тому, і тому такий телефон зараз носять тільки повні лОхи. А вам просто необхідно прикупити собі нову, нев’єбєнно вдосконалену модель, в якій передбачено зубочистку, штопор, постійно діюча лінія зі штаб-квартирою Майкрософта та ціла купа інших наворотів. І все це – у винятково гарному платиновому корпусі. Якщо у вас немає цієї моделі – то ви безнадійний лузер. Ось ще кілька центрів інтерферентності, які викликають інфернальність. Хвилі, стикаючись один з одним, утворюють складні візерунки, які не проходять даремно для людської психіки. І тоді є лише три варіанти – А) забити на інтерферентність інфернальності та продовжувати давитися дриснею типу «олів'є» і дивитися як примхлива розпещена та розбещена «жебрачка» зневажає мільйонерами, у кожній серії втрачаючи по дитині, а іноді й по дві дитини одночасно; Б) нагострити сокиру і пройтися ввечері по злачних місцям, зібравши данину смерті та грошей зі щасливих пожерачів майже справжнього олів'є; В) піти в сортир і вдавитися там у петлі з ременя брюк (деякі, правда, забирають із собою і своїх найближчих родичів). Є ще один варіант - звалити подалі з цієї території. В іншу країну. Але і там ви не позбавитеся інтерференції інфернальності! Навіть якщо зжерете цілий вагон рябчиків, запиваючи їх найкращим вином з колекційних підвалів. Тому що завжди знайдеться те, чого ви точно не зможете собі дозволити. Мій варіант виходу з ситуації - ЗАБИТИ, НАГОСТРИТИ і ЗМІНИТИ саму систему цінностей у своїй країні. Рябчиків від цього більше не стане, але може тоді політики і бариги (не знаю тільки – чим вони один від одного відрізняються?) красти стануть менше. А ще краще – скасувати нинішніх політиків-бариг як клас, точніше – як біомасу. І тоді інтерференція дещо слабіше впливатиме на посилення інфернальності в соціумі.Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma