Народження кожного геніального твору є результатом довгого і впертого пошуку відповідей на питання, які особливо хвилюють автора. І таким твором на сьогодні є, безумовно, художній фільм «Інтерв’ю з Богом».
Тільки коли я втретє передивився цей художній фільм, то з’ясував для себе те коло питань, на які я також хотів би почути відповідь. Але.
Як показали автори, ще потрібно навчитися правильно ставити питання, аби вони були зрозумілими тому, кому ти їх задаєш, аби отримати відповідь, яку ти хочеш почути.
Ще в школі, в старших класах, вчителі поступово вчать, що аби розв’язати якусь конкретну задачу, то потрібно правильно поставити питання, в якому необхідно точно сформулювати свою думку, мету пошуку, аби отримати конкретну відповідь.
Для прикладу, на таке просте питання «Як зварити борщ?» ви можете отримати таку ж просту відповідь – «Мовчки». І відповідь буде правильною, бо більшість поварів готує страви мовчки. Як варіант – мугикаючи якусь мелодію чи пісеньку.
Але ж відповідь вас не задовольнила. Тоді ви коригуєте своє питання: «Що саме потрібно, аби зварити борщ?». І отримаєте відповідь – «Овочі». І це також правильна відповідь на ваше питання.
Так, ви роздратовані відповідями на ваше, як вам видається, конкретне питання. Але! Спробуйте поставити насправді конкретне питання, відповідь на яке може бути тільки однозначною: «Яка технологія приготування борщу?». Все! На конкретне питання ви отримаєте конкретну і зрозумілу вам відповідь тому і тільки тому, що ви поставили конкретне і зрозуміле однозначне питання, на яке не може бути ніякої іншої відповіді. І ви спокійно варите борщ.
А може й ні.
Ось ще такий приклад постановки питання. Останнім часом ми чуємо, і не тільки від дітей, питання «Навіщо ходити в школу?». І на це питання, зазвичай, є відповідь – «Аби отримати знання». Але ця відповідь породжує купу нових питань, які ви чуєте щодня і на які ви, знову ж таки, даєте не зовсім конкретні відповіді. В цьому процесі справа доходить до того, що й табличку множення вже не потрібно знати, бо є калькулятор. І ось тут до вас несподівано приходить геніальна ідея: для того, аби користуватися калькулятором, необхідно навчитися читати і, як мінімум, розрізняти цифри. І знати, що саме ці цифри означають.
І ось звідси повертаємося до нашого борщу.
Не маючи базових знань – вміння читати і рахувати хоча б на пальцях – ви не зможете прочитати технологічного процесу приготування борщу, а тому змушені будете задовольнятися кип’яченою водою і кавалком хліба. В кращому випадку… І не варто надіятися, що можна вийти заміж (одружитися) з багатою людиною, яка водитиме по всіляких рестораціях… Постійно… Час спливає дуже швидко і прийде інша молода особа з нестерпним бажанням харчуватися виключно в ресторанах…
Але повернемося до нашого фільму «Інтерв’ю з Богом». До питань, які ставив Пол. Ключовою відповіддю на хаотичні питання людини ні про що – це з моєї точки зору – є однозначна: «Спробуй поглянути з Моєї точки зору…». І ця відповідь не була почута журналістом. І людиною водночас.
Хаос думок і, відповідно, питань, породжений особистим неузгодженим життям людини-журналіста. В цьому хаосі людина орієнтується виключно особистими емоціями і це, як на мене, є дуже точною відповіддю на сьогоденне модне твердження про емоційний інтелект. В цьому хаосі журналіст враз забуває про такі цікаві тези: «І покладаю великі надії…» та «Ми розмовляємо – і це вже щось…». І цей хаос автори фільму нарощують до кульмінації сюжету – до другого дня інтерв’ю. Тут емоційний інтелект тоне в хаосі неврозу і людина перетворюється на згусток енергії, ніяк і нічим не керованої – «Цей світ такий, яким вони його бачать…».
Думаю, що саме на кульмінації розвитку сюжету варто й зупинитися, аби читач сам зробив свої власні висновки після перегляду цього неординарного фільму.
А в якості висновку цього посту хочу нагадати читачеві про унікальну Особистість в історії сучасної цивілізації.
Миколай Кузанський, одна із ключових особистостей в римській курії в той темний період римської християнської церкви, коли в жорнах інквізиції зникали навіть кардинали. І разом з тим, Кузанський – це один із найяскравіших геніїв доби європейського Відродження і один із творців сучасного способу мислення. Як філософ, Кузанський був палким прихильником геоцентричної будови Всесвіту, але він досить оригінально трактував цю систему: Всесвіт подібний сфері, центр якої знаходиться скрізь, а окружність ніде. Практичні всі його ідеї були продовженням філософії Анаксагора, звідки він вивів, що всі релігійні питання є справою розуму та інтелекту, а не сліпої віри, яка перетворює Бога в персоніфіковану особистість, бо Бог є Абсолют. Використовуючи арістотелівський принцип філософії пізнання, вже як математик, Кузанський приходить до висновку, що пізнавальні можливості людини обмежені прихованою сутністю, а знання у формі символів, у формі загальної абстракції, може створювати у нашій уяві те, чого в природі просто не існує і тим само твориться насилля над природою, підкоряючи її нашій уяві. Але ця тема потребує окремого обговорення.
ПС
З «Вікіпедії» - «Фільм отримав переважно схвальні відгуки. На сайті Rotten Tomatoes оцінка стрічки становить 60 % на основі 5 відгуків від критиків (середня оцінка 6,4/10) і 68 % від глядачів із середньою оцінкою 3,7/5 (140 голосів). Фільму зарахований «свіжий помідор» від кінокритиків та «попкорн» від глядачів, Internet Movie Database — 5,7/10 (2 073 голоси)[10], Metacritic — 6,3/10 (10 відгуки від глядачів)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma