Як фермер неможе конкурувати з агрохолдингом,так і селянське обійстя супротив фермера - пшик…
То чи може продукція від пересічного сільського мешканця потрапити на ринок ЄС ? Давайте розбиратися та аналізувати разом :
- Є кільканадцять прикладів,коли зібраний (для прикладу) шафран з приватного обійстя експортується. Таких винятків – мало,а левова частка 90%, у кращому випадку,через посередників (інтернет торги чи просто перекупи) реалізовують вирощене і 10% мають можливість та обставини реалізовувати власну продукцію персонально.
- Враховуючи все населення,що мешкає в селі за умовні 100%, то до вищевикладеного мають стосунок тільки 10%.
- Решта населення в силу різних причин та обставин не має можливості заробітку від свого обійстя.
- Це є верхівка айсберга, бо причини такого стану речей ще більш трагічні для держави.
Це проект відновлення села на півдні,яке зараз зруйновано вщент і планується відбудувати "з нуля".
Виглядає проект дуже добре,але не весь. До житлового будинку немає жодних зауважень, заперечень, доповнень. Припустимо,що він досконалий по всім показникам. А в чому проблема?
Проблема: у відновленні сільського обійстя,яке економічно неконкурентно здатне.
Так відновлювати село немає жодного сенсу. Цей проект принципово,по-суті не відрізняеться від решти сіл. Відновлення стосується вимушених переселенців,значна частина з яких перебуває за кордоном і встигла сьорбнути іншого стилю життя в тій же сільській закордонній місцині.
Тільки кінчені ентузіасти повернуться до відновленого обійстя, де на них чекатиме хлів для худоби,10 соток садку-грядок з виключно індивідуальним ручним доглядом та безкраї простори у 60 соток городу з чарівною моделлю сапи, або мотоблока в кращому випадку.
Ніхто не сперечається,що новозбудоване обійстя в рази краще від тих,що будувалиля 30-50 років тому. Та у них спільний знаменник – рабська праця на своїй приватній ділянці без перспектив гідного заробітку.
Що потребує принципових кардинальних змін?
При повному збереженні приватної власності на землю, ділянку доцільно розділити на :
- Ділянка під приватний будинок. Така зміна дасть можливість оптимально скомпонувати житловий квартал,забезпечивши мешканців централізовано всіма вигодами, притаманними елітним передмістям столиці.
- Ділянка садово-ягідного господарства. Дозволить вести промислово-інтенсивне господарювання,при створенні робочого місця (садівник) з рівнем оплати ЄС. Формальними приватними власниками є членами громади з умовною кількіст’ю дерев,кущів. Промислові обробки саду,селекція та інші роботи – прерогатива садівника. Збір врожаю – силами громади. Врожай по факту збору паюється з подальшим : або приватним використанням своєї частки,або продажею для переробки.
- Утворення кооперативу по переробці плодово-ягідної продукції передбачає здачу аналізів грунту під майбутній сад і отримання сертифікату.Лінії переробки продукції відповідатимуть стандартам ЄС, а приміщення цеху переробки теж має буде сертифіковано.
Таким чином. сільська громада, по конкретному виду агропродукції має шанс вийти на ринки ЄС.
Зауважте! З приватного селянського обійстя на продаж піде не сировина, а товар з доданою вартістю!
Далі варто дослідити можливі перспективи тваринництва в громаді та городництва. Екологія, енергонезалежність, робочі місця. Є про що говорити.
Про це – наступний матеріал.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma