У той час, як у всьому цивілізованому світі боролися за розповсюдження знань і гідну освіту, у російській імперії, а пізніше і у її спадкоємці - радянському союзі - боролися з тими, хто ніс світло знань.
Прикладів безліч, але сьогодні згадаю один з них. 25 січня 1916 року імператорською владою було заборонено діяльність Катеринославської "Просвіти". Активних членів товариства Татарина, Томильченка, Слинька арештували та вислали в Іркутську губернію під гласний нагляд поліції.
Ясна річ, ніякого криміналу, ніякої підривної діяльності "Просвіта" не провадила. Але на її базі існували лекційний гурток, драматична, літературна, вокально-музична та бібліотечна секції, виходив тижневик "Добра порада". Практично всі осередки, що діяли на території теперішньої Січеславщини й частині Донбасу, влаштовували свята, концерти, вистави, читання, вечірки, мали свої бібліотеки-читальні. Цього вистачало для обвинувачення.
Відновити діяльність "Просвіта" на цих теренах змогла під час Української революції 1917-1921 років. А її діячі брали активну участь у тогочасному державотворенні. Однак після встановлення на українських землях радянської влади чимало просвітян було розстріляно, а сама організація поступово згорнула свою діяльність.
Імперці, як і совєти, боялися не просто українців. Вони боялися українців, які хотіли бути освіченими, які прагли мати власні бібліотеки і театри. Які, зрештою, не хотіли забувати, ким вони є і чиї вони діти.
На цих світлинах кінця 19 століття, створених французьким фотографом Жаном Раулем - катеринославська молодь. Фотографу вдалося зберегти Україну, якої ми вже ніколи не побачимо. Зображення зберігаються у Нью-Йоркській публічній бібліотеці.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma