Enigma Enigma

Богдан

2022-01-08 15:36:48 eye-2 4014   — comment 4

Казахстан: три кроки вперед чи п’ять кроків назад?

 «...слід побачити за спонтанністю цілей

                                                          логіку історичного процесу.»

                                                                                                                         Кант

 

Що відбувається в Казахстані? Останні три дня цим питанням стурбоване практично все світове суспільство. Стурбоване настільки, що навіть Яковину витягнули з вихідних у студію, для пояснення ситуації.

 

Стурбованість Росії пояснюється дуже просто. Росія, яка на сьогодні розривається в шпагаті поміж Сходом і Заходом, намагається контролювати багатющий легкодоступними сировинними ресурсами Казахстан через прихильних до себе правителів. Бо в Росії, крім сировинних ресурсів, більшість з яких розкидані по гігантській території Сибіру та Далекого Сходу, просто нема інших аргументів для пояснення всім і кожному своєї позиції «найкрутішого серед крутих».

 

Але стурбованість цивілізованого світу викликана не стільки вибриками «найкрутіших», скільки позицією Піднебесної, яка розраховує чим швидше загнати «крутих пацанів» до залізної клітки, з якої вже не буде виходу. В якій Росія просто розчиниться в Піднебесній. Після якої ситуація по всій планеті радикально зміниться.

 

Крім того, Казахстан виступає своєрідною і добротною буферною зоною поміж вируючим Афганістаном, нестійкими республіками Середньої Азії і слабозаселеним та невпорядкованим російським Західним Сибіром. І, знову ж таки, поміж Піднебесною і Заходом.

 

На перший погляд, «контроль» Казахстану давав Росії до сьогодні вагомі дивіденди. Принаймні, останні тридцять років Назарбаєв показував абсолютну лояльність Москві та без заперечень ішов у фарватері зовнішньої політики аборигенів Кремля.

 

Але. Тільки у фарватері зовнішньої політики.

 

Якщо уважно перечитати вже призабуту книжку Л. Д. Кучми «Україна не Росія» (між іншим, цю книжку треба уважно перечитати всім українським націоналістам), то на світ Божий виринає одна із причин нинішньої ситуації. В одній із розмов з Кучмою прозвучала дуже цікава думка Назарбаєва, суть якої звучить так: поки тримається незалежна Україна, то тримаються більш-менш незалежними й інші республіки колишнього Союзу; якщо впаде Україна, то всі інші мовчки піднімуть руки.

 

Там же і пояснення лояльності до Москви – потрібен час, аби організувати і зміцнити незалежну від Москви економіку республіки, яка забезпечить вже не тільки юридичний, але й фактичний суверенітет. І Москва, в обмін на лояльність, закривала очі на «вибрики» Астани: зміни в алфавіті, введення тотального використання виключно казахської мови, витіснення росіян з усіх управлінських структур, тощо. Москва, загрузнувши у протистоянні з Україною і всім світом, змушена була допускати зміцнення суверенітету Казахстану. Москва, спираючись на історичний досвід, надіялась на олігархічні клани в Казахстані, які, роздуваючись до критичної маси, вступлять у протиборство із самою державою.

 

І ось… Ні, не бабахнуло. В Західному Казахстані вже були заворушення на економічному ґрунті. Політичні вимоги тоді були кволими і невиразними, і ніяк не поширювалися по всьому Казахстану. Тобто, не становили якоїсь серйозної загрози для тогочасної влади. Але Назарбаєв, зробивши ставку на власний олігархічний клан, вирішив ліквідувати у самому зародку будь-які загрози для влади свого клану і на майбутнє. І бунтівники були розстріляні опричниками Назарбаєва. І тоді здавалося, що всі проблеми з неспокійним контингентом вирішено раз і назавжди, бо наляканий кривавою розправою електорат побоїться, не зможе відважитись на нові виступи.

 

Електорат не побоявся. Виступив знову. І тим само дав знати, що готовий до будь-якого сценарію, запропонованому владою.

 

І ця готовність не на жарт стурбувала не тільки владу Казахстану, яка побачила «руку» опозиційних кланових структур, що переховувалися за кордоном республіки, але й дуже стурбувала Москву. І тут вже на порядку денному повстали не тільки сировинні легкодоступні ресурси Казахстану. Поряд, трохи на північ, неспокійно вовтузиться вже сибірський електорат зі схожими проблемами. На південь – таліби, які, несподівано легко отримавши абсолютну владу в Афганістані, з’ясували для себе, що проблема не розв’язана, а навпаки. Отож похід талібів на північ, на допомогу братам-мусульманам, допоможе виграти час і відкрити нове вікно можливостей…

 

І далі події почали розвиватися з фантастичною швидкістю. І за фантастичним сценарієм, в якому, за задумом владних структур, мала загубитися ідея протестів, які почали поволі розповзатися по всьому західному регіону Казахстана. І не тільки.

 

Сценарій верстався настільки швидко і хаотично (мабуть таки від переляку), що його автори й самі загубилися в його деталях. Хаос у запланованому сценарії переріс у хаос версій його розвитку.

 

А тепер на мить відійдемо від Казахстану і поглянемо трохи в …підручники. А підручники знадобляться нам для того, аби зрозуміти ситуацію, в якій опинився Казахстан, і не тільки, після появи там російських збройних сил.

 

Гортаючи сторінки історії, впадає в око один досить цікавий факт. Ні, теза, що «історія ще нікого і нічому не навчила» вже не показова. На превеликий жаль. Із сторінок історії виглядає дуже простий і показовий момент – всі події, які виникають спонтанно, мають успішний фінал, а події, які детально плануються, практично завжди закінчуються провалом, або ж отримують незапланований розвиток у часі. Перевірте.  

 

Для детального аналізу розвитку ситуації та її ймовірного фіналу нам знадобляться підручники з атомної фізики. У розділі квантової механіки. Тут ми познайомимося з хвильовою комплекснозначною функцією, яка описує густину ймовірності перебування кожної частинки «детально розробленого» плану в кабінетах Кремля у деякій ділянці простору в деякий момент часу. Для знаходження хвильової функції за конкретних умов ми використаємо рівняння Шредінгера. А в цьому рівнянні ми побачимо комплексне число і, яке й забезпечує …фазовий поворот усіх планів. І планів Москви, і планів Астани.

 

Не лишнім було б погортати й підручники з квантової біології, які допомогли б усім політикам зрозуміти сутність життя. І зрозуміти, що вбивство, а війна є масовим вбивством людей, завжди дає зворотній результат.

 

Отже, чи зможуть казахи зупинити процес розпаду країни, який мимоволі був запущений олігархічним кланом Назарбаєва, і перевести цей процес у реакцію синтезу нового Казахстану, як рухатиметься від сьогодні і далі Казахстан, на три кроки вперед, до цивілізації, чи на п’ять кроків назад, до печер, залежить тепер тільки… І від казахського суспільства також.

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma