Про свій досвід керування підрозділом розповів командир роти 220-го батальйону 126-ї окремої бригади ТРО Ігор Халус у програмі проєкту Укрінформу "Командири нашої Перемоги".
На цьому ресурсі розміщено твердження: "Командир на війні повинен бути менеджером – офіцер ЗСУ".
Очевидно, якщо командир не застосовує функції менеджменту - він не командир, а .... тіло зі званням і посадою.
ПРОБЛЕМА
Авторами зазначається:
"Він переконаний, що командир не може бути просто лише лідером. Треба вміти працювати головою і приймати правильні рішення".
Отже, за судженнями авторів ресурсу і командира роти можна зробити висновок:
Лідери не вміють працювати головою і не здатні примати правильні рішення, а командири, як менеджери, - спроможні.
ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ:
Відео: "Досвід бойових лідерів України | Випуск №2 | Командир на війні: менеджер чи лідер?"
Цитата №1: «У підрозділі треба побудувати правила так, щоб була дисципліна і мотивація, а командир виконував свої завдання – направляв і контролював. Знайти підхід до підлеглих та змусити їх давати результат – це проблема» – командир роти 220-го батальйону 126-ї окремої бригади ТРО Ігор Халус
1.1. Окрім дисципліни і мотивації підлеглих та виконання командиром своїх завдань – направляти і контролювати, що ще, на вашу думку, потрібно для успіху в бою?
1.2. Чи є інші техніки, способи впливу командира на підлеглих, окрім змусити їх давати результат? Чи можуть підлеглі виконувати завдання у бойовій обстановці і досягати результату без примушення командира? Спростуйте або підтвердіть свої судження прикладами з мілітарної історії чи бойового досвіду.
1.3. Які закони та принципи військового лідерства, а не лише менеджменту, ви запропонуєте засвоїти командиру роти?
Цитата №2: За словами офіцера, на війні емоції зашкалюють, але є базові правила, одні для всіх, один фундамент. І це – справедливість. «Боєць знає, якщо він зробив щось результативно, його за це щонайменше похвалять або ж нагородять, а якщо проявив себе негативно, то дістане покарання. Коли ж у підрозділі немає справедливості, особовий склад не буде сприймати командира», – пояснив Халус.
2.1. На основі чого командир на війні може впровадити таке правило як «справедливість»? Що є його інгредієнтом (складовою сполукою)?
2.2. Заохочення і покарання – це первинні, примітивні способи мотивації, які мають короткостроковий але не довготривалий ефект. Чи має достатньо повноважень і влади командир роти, щоб забезпечити заохочення або покарання своїм підлеглим, що відповідають позитивним або негативним наслідкам і мають довготривалий ефект?
2.3. Як впливатиме на авторитет командира роти несправедливе ставлення до підлеглих з боку його старших командирів (начальників): комбата, комбрига, командування ОТУ чи ОСУВ, ГК? Наприклад, у системному застосуванні бойових розпоряджень з неналежним їх оформленням, забезпеченням виконання поставлених завдань і тотальною відсутністю в армії культури письмового оформлення бойових наказів командирів штабами?
Цитата №3: «Він переконаний, що командир не може бути просто лише лідером. Треба вміти працювати головою і приймати правильні рішення. Постійно аналізувати події, щось змінювати і покращувати. «У нас війна змінюється просто кожен місяць, кожен тиждень, інколи навіть день. Сьогодні було ще нормально, а завтра це вже не працює», – наголошує офіцер.
3.1. «Командир не може бути просто лише лідером» – поясніть як ви зрозуміли цю цитату? На вашу думку, як командир роти розуміє управління та лідерство: це окремі і незалежні одне від одного процеси та явища; це для нього одне й те ж саме; це процеси і явища, що взаємопов’язані і взаємозалежні, хоча й мають спільні та відмінні риси?
3.2. Кожний командир автоматично вже є лідером? Чи може бути командир лише лідером без виконання управлінських функцій?
3.3. «Працювати головою і приймати правильні рішення. Постійно аналізувати події, щось змінювати і покращувати» – ці здатності не притаманні лідерам а лише командирам-менеджерам?
Цитата №4: Халус переконаний, що неможливо навчитися аналізувати зміни по книжці. «Можна вивчити статут, правила обліку, документи... але цьому не можна навчитися, бо хід і стратегія війни змінюються щодня», – наголошує офіцер.
4.1. Чи можливо вчитися такій компетентності лідерства як «аналізувати та синтезувати» по книжках? Книжки для лідера – це лише статути, документи чи щось інше? Книжки про бойовий досвід видатних військових лідерів, факти мілітарної історії, мемуари командирів можуть надати командиру знання про лідерство на війні?
4.2. Прагнення до змін та їх невпинне генерування – ці атрибути притаманні тільки командирам-менеджерам чи також воно властиве авторитетним військовим лідерам і навіть не командирам, а солдатам? Обґрунтуєте свої судження прикладами і фактами.
ДЛЯ РОЗДУМІВ
"Війна 22 року показала, що лідерство посадки не бере, а голе лідерство без фахової підготовки та досвіду, на лінії бойового зіткнення перетворюється на пиздобольство"
- Роман Донік (волонтер).
Про поєднання фахової компетентності з балансом менеджменту та лідерства командирів на війні не чули? Нє?
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписатися: Телеграм та YouTube
Підтримати діяльність ГО "Український центр військового лідерства" донатиами на БАЗІ
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma