Олександр Свечін, «Мистецтво водіння полку» [витяг з книги]
«У кімнаті, відведеній для мене в полку, було складено ґрунтовний стос товстих книг. Древінг запропонував мені ознайомитися по них з господарством полку і прийняти грошовий ящик.
Майна і грошей у полку було на сотні тисяч, треба було подати рапорт про прийом полку і взяти на себе відповідальність за нескінченні колонки цифр.
У полку грошей є майже сто тисяч, і економія наростає з великою швидкістю. Основним джерелом добробуту була невідповідність між наявним особовим складом і тим, що числився за стройовою звітністю.
У полку близько 800 мертвих душ; вартість всього їхнього продовольства щодня нарощує полкові суми. Злого наміру тут немає; просто полкова канцелярія не справляється протягом великих боїв з виключенням зі штату полку кожного вбитого, пораненого чи зниклого безвісти. Це завдання дуже важке, особливо коли втрати набувають масового характеру і кадри роти зникають майже повністю.
Полкову канцелярію з'єднує з ротами дуже тонка нитка, що рветься – ротні писарі. Іноді гостра, мінлива ситуація впродовж тижня перешкоджає канцелярії розкластися і зайнятися своєю клопіткою справою.
Ротний писар піклується про відповідність дійсності зі списками, що ведуться в полку, щодня циркулює між штабом полку та ротою, подає дані про некомплект; але весь цей механізм функціонує до того моменту, коли втрати набувають катастрофічних розмірів, роти зникають цілком зі своїми командирами, фельдфебелями та писарями, в них поспішно вливаються нові поповнення, і склад роти несподівано виявляється майже невідомим для полкової канцелярії.
І в ці моменти полк здійснює марші мало не по 20 годин за добу, новий писар намагається розібратися в складі роти, люди якої погано знають один одного, збирає чутки, куди подівся той чи інший стрілець, що числиться в ротному списку, а цей список довгий і містить у собі часом до 800 безвісних прізвищ, що часто повторюються.
Солдати, що прибувають у полк, канцелярією вводяться [у штат] дуже акуратно, а виводяться зі втратами природно з великим запізненням. Був солдат і немає його. Яка його доля? Чи вбитий, чи потрапив у денщики, влаштувався при обозі, посланий у відрядження чи евакуйований – можливо через перев'язувальний пункт сусіднього полку або потрапив у полон.
Бруднити стройову звітність безперервним посиланням на безвісти зниклих не хочеться. А поки розберуться, виходить природна притока мертвих душ, які для полку, втім, представляють лише прибуткову статтю.
Звичайно було б невигідно, якби полк, що показує у своїх списках, що йдуть в інтендантство, 3000 чоловік і має лише 800 бійців, отримував би від начальства тактичне навантаження, що вдвічі чи втричі перевищує його наявний особовий склад; але про це дбати не доводиться.
Одні списки йдуть в інтендантство – їх вигідно перебільшувати, інші списки – про кількість багнетів – йдуть по штабній лінії, і їх вигідно применшувати.
Параграф статуту, який покладав на всіх начальників обов'язок – виводити в бій якомога більше людей, залишився під час війни мертвою літерою. Полки, вступаючи в бій, часто навмисне залишали в тилу масу людей – не тільки на широко тлумачені господарські потреби, а й просто на [особливе] плем'я – навчальні команди, цінних фельдфебелів та фахівців.
Таким шляхом протягом усієї війни йшло швидке наростання числа нестройових по відношенню до стройових, і цей процес зовсім не регламентувався зверху.
А що стосується мертвих душ, то відома різниця в 3 млн. людей за обчисленням діючих армій Ставкою та інтендантством у 1917 р.
Інтендантство годувало і розплачувалося за півтора рази більшу армію, ніж та, яка існувала насправді за даними штабів».
Уривок з книги підготував Кирило Макаров
ДОВІДКА
Олександр Андрійович Свечін (1878, Одеса – 1938, Москва) – російський і радянський воєначальник, військовий теоретик, публіцист і педагог; автор класичної праці «Стратегія» (1927), генерал-майор (1916), комдив (1936). У ході сталінських репресій у РККА звинувачено у шпигунстві та розстріляно. Після смерті Сталіна реабілітовано.
Матеріали для саморозвитку:
СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД
«Мертві душі» у військовій частині на Одещині: як вдалося вкрасти мільйони гривень
«Мертві душі» в ЗСУ: чому чисельність армії збільшується, а бійців не вистачає
У Харкові керівництво 127-ї бригади тероборони отримувало гроші за «мертві душі»
Як ТЦК мобілізує «мертві душі» до армії? Гоголь відпочиває!
ПРОБЛЕМА
Реально воює до чверті або третини всіх українських військових, тоді як інші – в тилу.
Одними з головних причин того, що це співвідношення не змінюється є: корупція, протекціонізм, некомпетентність, «рабство а не мобілізація», відсутність сучасної системи кадрового менеджменту ГШ ЗСУ та проведення адекватної до викликів війни політики МО, виконання законів державних органів влади та місцевого самоврядування щодо проведення чесної мобілізації та усунення диспропорцій комплектування (майже заповнений штат ДСНС, інших правоохоронних структур МВС, ДПСУ тощо) Сил оборони України тощо.
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ ТА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
· СЗЧ (самовільне залишення частини) – це не просто втеча. Це протест проти недолугих рішень і несправедливості. Хто на повну (абсолютно) відповідальний за такий стан? Що ж є причиною таких рішень і що з цим робити?
· Статистика показує: скільки б людей не «бусифікували», стільки ж втрачається через брак мотивації чи підготовки. Який вихід?
· Некомплект у ЗСУ – це не про кількість, а про якість призову. Що ж робити і кому?
· Замість примусових заходів потрібні нові методи, які б враховували мотивацію та суспільну підтримку. Які саме?
· Що залежить від військових лідерів, щоб вирішувати такі проблеми на рівні свого підрозділу, військової частини?
Матеріали кейсу доцільно використовувати для вивчення модулів військового лідерства на курсах «L1», «L2», «L3» тактичного та оперативного рівня військового управління.
Ці кейси залишаються актуальними також для вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4), бо дивлячись на їхню програму то «космонавти» і жодного такого кейсу там не вивчають і не вирішують, бо ж у генералів немає недоліків і в них все дуже добре.
Такого типу кейси можуть бути корисними і для тренування курсантів (студентів, слухачів) щодо вивчення (ідентифікації) та впровадження уроків набутого досвіду.
Підготував: Олег Бойко (ГО «Український центр військового лідерства»)
Підтримати нашу діяльність БАЗА
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma