Немов у Йокнапатофі чи в Макондо - мітичних, як у Фолкнера чи Маркеса, містах - на мапі слобідської столиці у цій книжці співіснують неуявні, реальні та вигадані речі. Наприклад, топоніми на кшталт "Річки Ло" (Лопані), "Гуртожитку провайдерів", "Страшного Дому, І Що Воно Є, Ніхто Не Знає" і "Холодної Гори" (вотчини художника Валера Бондаря).
Мабуть, добре, що поруч із метафізичним краєзнавством, яке квітне у цьому проєкті, в артбуку "Абракадабра" Павла Макова є ще щоденник, атляс рослин та записник, який веде мандрівець сучасним світом і в якому, тим не менш, нісенітниця переважає над впевненістю та знанням. Загалом автор бачить світ у процесі незворотних змін, які годі опанувати. Його розповідь починається роботою "Dorothea, або Облога Харкова" 2015-2016 років — з міста в обороні. Форми запису на суміжних сторінках книжки часто протиставляються одна одній. З одного боку, структуровані ритмами двійкового коду та іншими системами шифрування поселення людей. З іншого - могутні рослини, які поділяють із людиною той самий ляндшафт війни, так само існують у небезпеці, але здатні жити окремо та після людства:
"Земля кольору масали, суміш без натяку на обриси поселень чи тіней трави. Чимало подорожніх призупинили свої мандри та моціони, Прогулянки, оминімо згадку про довші переміщення, стали рідкісним способом бути тут. Вдих, видих - повітря проходить крізь глибокі отвори. Якась частка - через дірочку на спині в іграшкового солдата, щоб пищав, щоб видавав короткий неогублений закритий передній голосний звук під сильним стисканням пальців. Солдат з'явиться тут, як садовий гном минулих садів; як недооцінений присутній, без пищалки. Імовірно, пневмоторакс. Інші вітерці ширяють вирвами, відзиваються німотою порожніх і просторів, яка колись налякала мислячу очеретину".
Павло Маков. Абракадабра. – К.: IST Publishing, 2025
На фото: Валер Бондар. Харків, Холодна Гора. 1970-ті роки
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma