Репара́ції (від лат. reparatio — відновлення, поновлення) — у міжнародному праві одна з форм матеріальної відповідальності суб’єкта міжнародного права за шкоду, заподіяну внаслідок скоєного ним правопорушення іншому суб’єкту міжнародного права. Полягає у наданні державі, яка постраждала від військової агресії, відшкодування матеріальної шкоди грошима, натурою або послугами.
Інститут репарацій вперше зафіксовано у Версальському мирному договорі 1919, який зобов’язав Німеччину відшкодувати збитки, заподіяні нею під час Першої світової війни 1914–1918.
Виплата репарацій проводиться у вигляді реституції, грошової або іншої матеріальної компенсації, а також одночасно реституції та компенсації. Обсяг і характер репарацій визначаються відповідно до завданих матеріальних збитків.
За юридичним змістом репарація відрізняється від контрибуції, що була даниною переможцеві у війні й існувала у міжнародно-правовій практиці до 1919.
Сучасне міжнародне право передбачає матеріальну відповідальність держави за розв’язання агресивної війни — т. з. військові репарації. Так, рішеннями Ялтинської конференції 1945 та Берлінської (Потсдамської) конференції 1945 була передбачена виплата репарацій Німеччиною, Паризькими мирними договорами 1947 — виплата колишніми союзниками Німеччини у Другій світовій війні 1939–1945.
Іноді репарації передбачають для держави-агресора обмеження у правах розпоряджатися власними матеріальними ресурсами. Такий вид відповідальності називають надзвичайними репараціями. Їх застосовують за вчинення особливо небезпечних міжнародних злочинів.
Репарації мають на меті не лише відшкодування збитків, а й запобігання повторення агресивних дій.
Ми провели першу міжнародну конференцію щодо відшкодування шкоди, розглянули питання негайного і персоніфікованого відшкодування відповідно до Будапештського меморандуму 1994 року.
Зараз тривають юридичні процеси задля не лише судового рішення про відшкодування конкретним позивачам у межах їх претензій, але і реального отримання реальних коштів за моральну чи матеріальну шкоду, завдану агресором — російською федерацією на чолі з путіним.
Цивільні позови в кримінальних справах за участі органів місцевого самоврядування — єдино можливий шлях отримання матеріальної сатисфакції громадянам України від росії та афілійованих з нею фізичних і юридичних осіб.
Сьогодні ми представляємо новий проект, актуальність якого викликана неординарними зусиллями Президента США Дональда Трампа по досягненню Сталого Миру на планеті.
Завершенням війни Президент Трамп бачить через Мирний Договір. Ми повністю приймаємо такий наратив, ми також хочемо якнайскорішого миру і завершення кривавої бійні, знищення людей один одним.
Саме тому ми пропонуємо лише дві речі, які дозволять добитися миру від сторін — це площадку для його досягнення і принципи, за якими відбудеться підписання Мирна Угода.
Визначальне місце у цьому документі залишається, на наш погляд, саме за репараціями — коштами, які одна сторона зобов'язується виплачувати іншій.
Вихідні положення ХМК — Харківської Мирної Конференції
Перше. Ми не визначаємо не лише сторін Мирного Договору, ми не визначаємо навіть їх ситуативні об'єднання між собою — лише називаємо учасників війни: Республіка Білорусь, Держава Ізраїль, Ісламська Республіка Іран, Корейська Народно-Демократична Республіка, Російська Федерація, Сполучені Штати Америки, Україна.
Друге: Мирний Договір може бути підписаний без переможців і переможених у цій війні — без капітуляції і безумовного визнання диктату країн-переможців.
Третє. Репарації є єдиним предметом договірних стосунків між сторонами Мирного Договору.
Четверте. Учасники визнають Принципи юридичного процесу щодо підписання Мирного Договору.
П'яте. Мирний Договір складає лише один із можливих шляхів і методів Сталого Миру, хоча і може бути визнаний єдиним за погодженням усіх учасників війни.
Принципи юридичного процесу по досягненню Сталого Миру:
— учасниками ХМК будуть лише 3 категорії:
-
Особи, які Приймають Рішення — ОПР учасників війни;
-
Юристи країн-учасників війни;
-
Зацікавлені у підписанні Мирного Договору.
Перші — це політики (у тому числі військові), які будуть підписувати договір. Лише вони, ніяких колишніх чи перспективних. Підтвердження повноважень не передбачається, але себе мають визначити як VIP учасника Мирної Конференції.
Другі — науковці та практики договорів і юридичного процесу. Обов'язкове підтвердження своєї компетенції.
Треті — це усі інші: активісти та політики як задіяних, так і не задіяних у війні країн, серед яких окремо виділяємо керівників різних громадських організацій, релігійних організацій та фінансових структур (банки, біржі тощо).
— учасники самі визначають свого представника та групи впливу серед Зацікавлених.
— учасники можуть покинути Мирну Конференцію без жодних наслідків. Документи учасників (ОПР) та Юристів не мають статусу “відкликані”.
Документи ХМК.
Ми не пропонуємо навіть прикладу Мирного Договору. Можемо запропонувати його після рейтингового голосування між 7+ запропонованими проектами.
Пропозиції учасників уявляють собою не обов'язкові, але системні відповіді на наступні питання.
-
Ваш варіант договору без найменування сторін. Просто: сторона 1, сторона 2.
-
Відповідь на питання: Що собою уявляють умови виплати репарацій, які я бажаю підписати?
-
Відповідь на питання: Що собою уявляють умови виплати репарацій, які я не підпишу за жодних умов?
-
Відповідь на питання: Що собою уявляють умови виплати репарацій, які я вимушено підпишу?
-
Відповідь на питання: Що собою уявляють умови виплати контрибуцій, які я підпишу?
Зведені таблиці Мирного Договора мають три реперні точки:
2 вересня (знамениті 50 днів!);
2 жовтня — крайній термін подачі Документів;
2 листопада — останні правки Мирного Договору усіма учасниками (на той час) війни та голосування щодо агресора чи Переможця агресора.
Площадка.
Організаторами ХМК є PPJ Приватний Палац Правосуддя та Науково практична лабораторія проблем права (Харків)
Місцем проведення — Соціальна мережа АТАКА та Комунікатор PPJ.
Сесії ВКЗ проводиться лише з VIP (PPJ та VIP підписки)
А.Тарасенко, ГО ПРИВАТНИЙ ПАЛАЦ ПРАВОСУДДЯ
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma