Enigma Enigma

Євген Харитонов

2019-11-23 23:09:44 eye-2 2995   — comment 3

ХОЧЕШ ВИЖИТИ - ПЛАТИ (ГОЛОДОМОР І «ЕФЕКТИВНИЙ» СТАЛІНСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ)

ХОЧЕШ ВИЖИТИ - ПЛАТИ (ГОЛОДОМОР І «ЕФЕКТИВНИЙ» СТАЛІНСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ)

 

Голодомор – влаштований ВКП(б) і радянською владою геноцид українського народу, передусім, селянства, має багато трагічних вимірів. Водночас він є зразком «ефективного менеджменту» по-сталінськи: системно не лише винищувалися не згідні з його політикою, не лише селяни примушувалися відмовлятися від власної землі на користь держави (радгоспів, колгоспів, комун тощо), але принагідно під загрозою смерті у народу, приреченого на геноцид, відбиралися кошти   на користь тоталітарної держави.

Для цього у період «переламування» селянства під колективізацію (українства – до того ж під загальну більшовицьку ідеологію), а усіх разом -  під радянсько-більшовицьку мрію загального благоденства була створена Всесоюзна контора по торгівлі з іноземцями «Торгзін» (відомий також під назвою «Торгсин») - спеціалізована державна установа СССР, яка займалася золотовалютними спекулятивними операціями протягом 1931–1936 років (https://uk.wikipedia.org/wiki/Торгзін). В УСРР  29 червня 1932 р. була заснована Всеукраїнська контора торгзіну (ВУК «Торгзін»), через яку протягом Голодомору «викачувалися» залишки коштовностей, що залишалися у населення (золото, срібло, діаманти, платина). За ці кошти можна було придбати за «спекулятивними» цінами (спекулянтом була саме радянська держава) хліб, крупу, інші харчі.  Відбирання коштів було успішним: вже у 1932 році до Всеукраїнської контори торгзіну люди «здали» 21 тону золота (26,8 млн руб.), 18,5 тон срібла (0,3 млн руб.). Далі «бізнес» пішов ще успішніше:  у 1933 році населенням України було здано 44,9 тони золота (58 млн руб) та 1420,5 тону срібла (22,9 млн руб.).

 Не буду далі переказувати вражаючі своєю цинічністю успіхи радянської держави у справі «викачування» з жителів України коштовностей під страхом голодної смерті.  Відомості бажаючі можуть знайти у цитованій тут та інших статтях.

Додам тільки трохи особистого. Можливість писати ці рядки маю лише завдяки тому, що у рік, передуючий Голодомору, мій прадід Василь у зв’язку з переїздом з села до міста продав корову за царські золоті монети. Ці монети – усі до одної, разом з обручкою, сережками, окладом до ікони  – моя бабуся здавала в Торгзін. Це, а також продуктові картки, які отримували працівники в містах (але не селяни, котрі не мали ні карточок, ні права на хоч якісь пайки), дало змогу їй з дітьми вижити у той Голодомор. А родичі, що залишалися в селі, пережили його не всі. Вічна пам’ять їм і усім, хто став жертвою геноциду!

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma