Це не я придумав, це сказав серго калянтарян, більше відомий як сірожа грустная лошадь. Лінк для історії зберігся.
Може й трохи запізно, але на засилля руської пропаганди в Україні почали звертати увагу деякі достатньо рейтингові майданчики. Вчора на очі трапилася стаття ««Хороші росіяни» як інструмент пропаганди. Чому вдавані російські опозиціонери та незгодні токсичні» на сайті «Лівий берег» у якій пані Марія Кучеренко запропонувала поділ на певні групи отих всіх запорєбріковцєв, що сіють серед українців приховані наративи ворожої пропаганди.
Для повноти картини хочу запропонувати пані Марії додати до цього списку ще одну групу, яка, напевно, є найбільшою за впливом на українську аудиторію. Це група, яка складається із таких собі руських ліберальних громадських діячів, що намагаються переконати світ і нас у своїх любовах до нас, знову ж таки. У цю групу необхідно включити Марка Фейгіна (до 2014 – 2015 років маловідомий широкому загалу, виліз наверх у якості «адвоката Савченко». Чим вся ця історія закінчилася ми пам’ятаємо), який реально заїбав своєю присутністю в телевізорі та вмінням нести повну дічь на всі політичні та навколополітичні теми.
Максімку Каца, що взяв за моду коментувати війну московії проти України та навіть проліз на державний телеканал. Цей професійний гравець в покер та незалежний політик головним наративом обрав невинуватість руського народу та «то всьо путін віноват». Подивіться його відоси. Він дуже театрально розмахує рукам та переконує нас у тому, що нарот расії не може більше страждати от такой власті. А ще у нього постійно проскакує туга за радянським минулим та вєлікой отєчественной войной (в останньому відео на каналі Максюша разів вісім пожалкував за совєтамі). А ще він якось підозріло себе веде. В той час, коли звичайний кацап за слово «війна» може присісти на пару років, Кац абсолютно спокійно жонглює такими реченнями за які на красній площі просто закопують. Совпадєніє.
Алєксандр Нєвзоров теж повинен зайняти почесне місце у цьому списку з тих самих причин, що й інші. Це взагалі чувак, який має єдиний інтерес в житті – бабло та самовихваляння. А починав в буремні 90-ті як принциповий журналіст програми «600 секунд». Потім зв’язався із поганою компанією пітєрських і покотилося. Буржуйські інтер’єри, зверхність в інтерв’ю, козиряння ерудованістю. Але ця людинка цілком вписується в систему роспропаганди та помірної критики режиму. Особливо проглядається його присідання перед «владіміром владіміровічєм». Ну не можна шефа паплюжити, бабло не за те платять. І якась там кримінальна справа про Нєвзорова просто є відволіканням уваги.
До цього списку треба включити гамбуз й інших лібєрастів: Гудкова, Яковєнка, Чічваркіна, Потапенка, Каспарова, Шєндєровіча. Особливо останнього за його відверто проститутсько-філософську позицію щодо Криму (лінк тут).
Цікаву думку щодо засилля рашкопропаганди висловив Марк Солонін (мабуть, обмовився по Фрейду). Не буду цитувати, краще послухайте ось тут самі з 17 хвилини 20 секунди.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma