Enigma Enigma

Юрко Антоняк

2019-09-19 20:54:57 eye-2 398   — comment 1

Хто може зробити більше В’ятровича – хай спробує, і зробить!

Успіхів і звершень, Друже!

А вони (зелєпутінці) ... най повиздихують!

Володимир В’ятрович

Я завершив каденцію на посаді Голови Українського інституту національної пам’яті.
Це були наповнені п’ять з половиною років.
«Якщо ущерть наповниш біг хвилини снагою дум, енергією дій» — давав мені приклад Сверстюк.
Робота стала щоденним продовженням Майдану задля втілення його цінностей.
Можу сказати, що більшість амбітних цілей, які ставив перед собою, досягнув.
-Україна вільна від тоталітарної символіки
-Архіви КГБ відкриті
-Справедливість щодо учасників визвольного руху відновлено: їх визнано борцями за незалежність
-Реабілітація жертв репресій за оновленим законом розпочалася
-Проведено масштабну працю з популяризації української історії та розвінчування міфів про наше минуле.
Певен, робота Інституту має тривати.
Мають втілитися започатковані інституційні проекти: створення Музею Революції гідності та Архіву національної пам‘яті.
Слід продовжувати роботу з популяризації історії — це знання, які роблять нас не лише розумнішими, але й сильнішими. Я отримав запевнення від Прем‘єр-міністра Oleksiy Honcharuk що, незважаючи на зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам‘яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи.
Дякую усім, хто був поруч протягом п‘яти років. Ми зробили багато. Як сказав перший з реабілітованих за новим законом багатолітній політв’язень Іван Мирон: «Україна стає Україною».

ПС. Зустрінемося вже завтра у Львові на Форум Видавців. В п’ятницю 20 вересня говоритиму про історію в інформаційній війні Росії проти України. Запрошую о 19-й годині до читальної зали бібліотеки Драгоманова.

Інститут Нацпам’яті склав перелік зробленого В’ятровичем

18 вересня, Кабінет міністрів України звільнив Голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який обійняв цю посаду у березні 2014 року.

В’ятрович провів інституційну реформу Інституту, що став — за європейською практикою — органом влади.

Він пояснював тоді, що демократичні зміни у посттоталітарній Європі починалися з відкриття фактів про злочини минулого режиму.  Відтак засудження комуністичного і нацистського тоталітарного режимів, заборона пропаганди їхньої символіки та вільний доступ до архівів таємних спецслужб стали ключовими елементами політики декомунізації, котра офіційно стартувала із прийняттям декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015 року.

В рамках декомунізації повернули історичні або отримали нові назви 52 тисячі вулиць, 989 міст та сіл, 26 районів.

За даними Архіву СБУ тепер втричі більше людей шукають інформацію про сімейну історію. Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ, а сам режим доступу — найбільш ліберальний у Європі: необхідно лише звернення та паспорт. Почалося створення незалежного від сучасних силовиків та правоохоронних органів Архіву національної пам’яті, зокрема отримано приміщення для перевезення архівів про репресії у цей новий “цивільний” архів, що значно спростить доступ для людей.

Створено Музей Революції Гідності та почалося спорудження Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

На національному рівні визнано борцями за незалежність учасників визвольного руху та стартувала нова хвиля реабілітації репресованих за часів СРСР.
Інститут значно доклався до спростування ключових міфів щодо української історії, насамперед Україна позбулася радянського кліше “Велика вітчизняна війна” щодо Другої світової війни. Таким чином повернула в український історичний наратив викинені два роки війни та історії мільйонів людей, котрі не вписувалися у радянський пропагандистський офіціоз.

Упродовж 2015–2019 років Інститут розробив та/чи взяв участь у розробці 60 проектів нормативно-правових актів — законів, постанов і розпоряджень Кабінету міністрів, указів президента. З них Верховна Рада України ухвалила як закони п’ять.
“Певен, робота Інституту має тривати. — прокоментував своє звільнення Володимир В’ятрович. — Мають втілитися започатковані інституційні проекти: створення Музею Революції гідності та Архіву національної пам‘яті. Слід продовжувати роботу з популяризації історії. Це знання, які роблять нас не лише розумнішими, але й сильнішими. Я отримав запевнення від Прем‘єр-міністра, що, незважаючи на зміну керівника, Інститут збереже статус органу влади та інструменту політики національної пам‘яті, будуть продовжені формат та напрямки роботи”. 

В’ятрович також подякував усім, хто був поруч протягом п‘яти років. «Ми зробили багато. Як сказав перший з реабілітованих за новим законом багатолітній політв’язень Іван Мирон: “Україна стає Україною”».

Як відомо, державна політика національної пам’яті — система заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які мали місце на території України у 1917—1991 рр.
Нагадаємо, що кандидат історичних наук Володимир В’ятрович (42 роки). очолював Український інститут національної пам’яті впродовж 5 років (2014—2019).  У 2008—2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КҐБ. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор та співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Ініціатор декомунізаційного пакету законів.

Отримано з поштової розсилки; Received: from mail125.suw111.mcdlv.net (X-Original-Sender: uinp.ua@gmail.com [198.2.185.125]); Wed, 18 Sep 2019 06:32:52 -0400