Ситуація на сході України залишається напруженою. Найбільш складна обстановка складається на Костянтинівському напрямку: російські війська посилили тиск, перекинувши додаткові резерви і активно застосовуючи руйнівну тактику комбінованих ударів. Водночас саме місто фактично стерте з лиця землі.
На цей час Костянтинівський напрямок є найбільш проблемним для Сил оборони України.
За інформацією Генштабу ЗСУ, від початку доби 14 квітня на фронті відбулось 184 бойових зіткнення, з них 24 – на Костянтинівському.
Головнокомандувач ЗСУ Сирський повідомив, що російські окупаційні війська намагаються покращити на цьому відрізку своє тактичне положення, комбінуючи атаки малими групами піхоти та масовані нальоти дронів.
Майже рік українські захисники успішно відбивають спроби противника захопити Костянтинівку, утримують позиції та завдають ворогу значних втрат. Командний склад підрозділів ЗСУ демонструє високий рівень адаптивності до змін на полі бою, ухвалюючи ініціативні та нестандартні рішення.
Наразі окупанти передислокували додаткові оперативні резерви і використовують тактику комбінованих ударів — це і авіація, зокрема застосування ФАБ-3000, і удари по житловій інфраструктурі Костянтинівки, і робота ствольно-реактивної артилерії. Крім того, активно застосовується важка вогнеметна система ТОС-1А “Солнцепек” — термобарична, невибіркова зброя, яка фактично створює загрозу масових жертв серед мирного населення, а не тільки впливає на позиції українських військових.
Наслідки таких ударів для міста критичні.
На сьогодні Костянтинівка як місто, придатне для проживання, фактично припинила своє існування. Окупанти не зупиняються перед використанням невибіркової зброї і свідомо йдуть на ризики масових жертв серед цивільного населення.
Складність оборони посилюється і тактичним положенням.
Проблема полягає в тому, що противник контролює панівні висоти — в районах Торецька і Часового Яру. Плюс атаки носять комбінований характер: це і фронтальні штурми з використанням тактики інфільтрації малих груп, і спроби охоплення позицій Сил оборони України з флангів — з боку Ступочок і Часового Яру. Тобто тиск здійснюється одразу за кількома напрямками.
За інформацією українських військових аналітиків, наразі противник наполегливо намагається розширити своє тактичне вклинення у південно-східну частину Костянтинівки і прорватися у західну (центральну) частину міста , проводячи активні штурмові дії у напрямках:
– Предтечине – Костянтинівка
– Олександро-Шультіне – Костянтинівка
– Яблунівка – Іллінівка
– Яблунівка – Степанівка
Противнику вдалося інфільтрувати у досить значній кількості малі піхотні групи (включаючи операторів БПЛА) у південно-східну частину Костянтинівки, закріпитися в районі “Дачі”. Водночас противник веде бої за район залізничної станції і наполегливо намагається просунутися на північ від дороги Т-0504, вздовж вулиць Бахмутська та Торецька.
Найближчим часом окупанти планують розпочати бої у “промисловій зоні” на півдні Костянтинівки (район Костянтинівського технікуму Луганського національного аграрного університету), вулиці Мірошниченко.
Одночасно, українські сили продовжують утримувати ключові позиції і проводити контратаки.
Сили оборони України утримують позиції в районі мікрорайону Шевченка в Часовому Яру, не даючи окупантам встановити повний контроль над містом. Щобільше, саме ця ділянка дозволяє проводити зустрічні контрнаступальні дії і стримувати подальше просування противника, не даючи йому закріпитися.
Також відзначу і успіхи українських військових на інших ділянках фронту.
Є показові тактичні успіхи: на Краматорському напрямку Сили оборони зайшли в населений пункт Никифорово. На Лиманському напрямку зачищені Соснове, Ярова та Олександрівка. Також проведені рейдові дії в Ямпільському лісі — в районах Озерного, Кривої Луки. Це говорить про те, що ЗСУ не тільки утримують оборону, а й ведуть активні дії з витіснення противника.
Крім того, в районі Родинського Сили оборони України демонструють успішні дії, фактично сковуючи просування окупантів. Водночас у районі Гришиного ситуація важка — туди перекидаються додаткові резерви противника. Однак на Добропільському напрямку всі спроби прориву української оборони закінчилися для окупантів важкими втратами в особовому складі.
Особливу увагу варто приділити ролі безпілотників, які стали ключовим фактором на полі бою.
Навіть самі окупанти змушені визнавати не просто тактичну, а стратегічну перевагу України у використанні FPV-дронів та дронів-скидачів. Фактично мова йде про створення так званої стіни дронів або “кілл-зони”, яка не дозволяє противнику вільно просуватися і руйнує його наступальні плани. Глибина української “кіл-зони” сягає до 20 км, тоді як росіяни здатні працювати максимум на глибину до 10 км. Це принципово змінює ситуацію на полі бою, бо нівелює їх перевагу у важкій техніці — вона фактично не може ефективно застосовуватися.
Саме це впливає на втрати російської армії і зрив її планів.
Попри перекидання резервів і спроби нарощування тиску, втрати окупантів залишаються надзвичайно високими. У підсумку самі росіяни змушені визнавати, що плани по захопленню Донецької області військовим шляхом фактично провалилися. Лінія фронту залишається приблизно на тих же рубежах, що і рік тому, а це свідчить, що Сили оборони України не тільки утримують позиції, а й успішно контратакують, ламаючи плани противника.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma