КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС «НЕМОЛОДОГО ВЕРТЕРА »
Колись давно (а може десь існує ще й зараз) у блатних був специфічний спосіб залицяння до дівчат. Не беруся казати, наскільки це було поширено в інших країнах наприкінці ХХ ст, але в радянському суспільстві цей прийом виглядав досить ефективним.
Суть його полягала в тому, що у тому випадку, коли гарна і порядна дівчина не відповідала взаємністю на залицяння місцевого «короля» (котрий у більшості випадків, крім нахабства, одчайдушності та нехтування людським життям) не вирізнявся ні манерами, ні інтелектом, ні художніми здібностями), він вдавався до такої собі тактики «випаленого простору».
Тактика полягала в тому, що «король» або за його вказівкою «шістки» останнього систематично, безжально і без жодних правил били кожного, кому дівчина подобалась, а тим більше – того, хто міг сподобатись їй.
Це тривало до тих пір, поки не переводились залицяльники, або, поки не з’являвся дужчий (ні - «дужчий» тут не підходить) більш «авторитетний» здобувач симпатій дівчини. Власне, її бажання віддати комусь перевагу не дуже й враховувалося, бо розглядалася вона як своєрідний приз достойному претенденту. Отож був один шлях: заміж за «короля».
Якщо вона була геть вперта і опиралася своєму «щастю», то їй залишалося або тікати світ за очі, або залишатися старою дівою. У крайньому разі, могли вдатися й до погроз. Але, якщо вона дійсно була предметом симпатій «короля», то до цього, як правило, не доходило.
Така ось невибаглива схема завойовування бажаного об’єкта, загалом, відома усім спільнотам, де є чоловічі й жіночі особи.
Здавалося, що в ХХІ ст. це минулося. Емансипація. Гендерна рівність. Те-се.
У особистих стосунках, може, й минається. Але у певного типу претендентів на душу й серце – навпаки.
Я вже згадував раніше про популярність «перлини біля моря» у дорадянському, радянському та пострадянському суспільстві. Здавалося б, криваві ракетні обстріли у переддень Великодня свідчать, що «любов» минула. Адже, як ще можна пояснити вбивство людей, зневажання життям мирних мешканців міста, руйнацію будинків ?!
Але ні! Вже незабаром у офіційних виступах «авторитета» йдеться про бажання зробити «красуні-Одесі» добре, покарати тих, хто 2 травня 2014 року завів її не туди.
То любов триває? Може й так, але красуня не кинулась на шию, а відтак у наступну суботу завдаються нові ракетні удари по людях та майну.
І знову субота (схоже, що росіяни особливо полюбляють дошкуляти одеситам по суботах). І знову когнітивний дисонанс головного претендента на любов Одеси: лицемірне «задушевне» вітання з перемогою над нацизмом, а затим три ракетних атаки за день на Одесу, одне з п’яти міст-героїв, визнаних такими ще колись давно радянською владою). І так розпашіла любов-ненависть, що тільки за один день - 7 травня – в Одесі ракетами було зруйновано дві з половиною сотні квартир (https://www.facebook.com/100027999567128/posts/858241245119186/?sfnsn=mo). На цей раз поранення отримала молода дівчина.
Схоже, що «примушування до любові» набирає усе більших обертів. Пропонується: «Або полюбиш, або буде погано!»
Які перспективи ?
Згадуючи той давній, «блатний» спосіб залицяння до дівчат місцевих «королів», я не назвав ще два можливих фінали: іноді «король» попадав на лаву підсудних, іноді - на цвинтар.
Отож, і для тих, хто красуню-Одесу «примушує до любові», не виключені аналогічні варіанти.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma