Удосконалення морально-психологічного забезпечення (далі – МПЗ) Збройних Сил України розпочалося з початком російсько-української війни у 2014 р. і продовжується по нині. З 2016 р. “органи по роботі з особовим складом” нарешті трансформувалися у “структури морально-психологічного забезпечення” відповідно до однойменного виду забезпечення. Зміни не тільки торкнулися назви, але й оновлення завдань і функцій МПЗ у нормативних документах, яких видано Генеральним штабом ЗСУ десятки за останні воєнні роки.
Наприклад, структури МПЗ ЗСУ були позбавлені функцій, які не могли якісно реалізовувати у зв’язку з відсутністю необхідних сил та засобів, а також зі створенням нових структур, які за них почали відповідати (прес-служби, підрозділи СІМІС, інформаційної протидії (боротьби), правового захисту, медико-психологічної реабілітації тощо). Натомість, в системі МПЗ були впроваджені нові функції внутрішньо-комунікаційної роботи, взаємодії з капеланами, конкретизовано психологічний супровід бойових дій тощо.
Невирішених проблем ще достатньо, починаючи із викорінення застосування старих “радянських” назв “замполіти”, “комісари”, некомплекту і компетентності як командирів, так і фахівців МПЗ, закінчуючи розподілом функціональних повноважень між кадровими органами, прес-службами, ВСП, проведенням службових розслідувань і навіть Страткомом. Однак, конструктивна робота триває, її результати більше позитивні чим негативні.
З 2016 р. також розпочалася розробка й обґрунтування положень проекту “Концепції розвитку морально-психологічного забезпечення сил оборони” (далі – Концепція). Цього вимагали зміни в досягненні стандартів НАТО, застосуванні ЗС та інших військових формувань, отриманий ними бойовий досвід з питань МПЗ АТО, а згодом перехід до операції ОС під керівництвом ГШ.
МПЗ – це один з видів всебічного забезпечення в ЗСУ, який довів свою спроможність адаптуватися до умов війни, якісно і кількісно досягати позитивних результатів, розвиватися і бути гнучким до змін обстановки. Головним його результатом є стабільно високий морально-психологічний стан особового складу військових частин (з’єднань), за формування, підтримку і поновлення якого відповідальні структури МПЗ під керівництвом командирів (командувань). Для того, щоб “вбити” бойовий дух наших військовослужбовців противнику необхідно знищити, перш за все, ті структури і види забезпечення, які його формують і підтримують. До речі, у 2006 р. структури МПЗ вже були зруйновані в ЗСУ при одному “ефективному менеджері” – міністрові оборони, який зараз прагне стати президентом країни.
Кому все це вигідно і яким чином це відбувається?
Вигідно звісно кому – ворогу. А ворог зараз в України відомий – Росія. Прийоми, що застосовуються ворогами і “корисними ідіотами” всередині України, які зазвичай свідомо працюють на них, старі як світ: безпідставно звинуватити в тому, чого ніколи не було, дискредитувати військове керівництво, будь-якими способами знизити ефективність і здатність системи управління протистояти противнику, роздробити її за окремими елементами, знищити взаємозв’язки, розгорнути інформаційну кампанію на основі брехні, емоційної істерії, щоб відключити в людей критичне мислення тощо.
Наведу один з прикладів диверсійної роботи росіян за допомогою доморощених “корисних ідіотів”, що стосується руйнування системи МПЗ ЗСУ. Після розробки, обговорення в дискусіях і процедурного погодження (впродовж 2-х років) проекту Концепції у відповідних відомствах, державних структурах та установах (МВС, ДПСУ, НГУ, СБУ та ін.) як за командою з’являються “доповідні записки” різного роду “фахівців”, в яких команда авторів проекту Концепції звинувачена в плагіаті російських розробок за цією проблематикою. Авторів проекту Концепції серйозно звинувачують в тому, що деякі складові МПЗ “скопійовані у ЗС РФ та переформатовані у завдання” і запропонована модель розвитку МПЗ “у переважній більшості орієнтована на існуючу проросійську модель та не відповідає сьогоднішнім задекларованим загальнодержавним принципам розвитку сектору безпеки та оборони України”.
Класична примітивна диверсійна діяльність ворога, що спрямована на підрив бойової готовності Збройних Сил України і сил оборони, зокрема. Розкривати осіб, які підготували ці безпідставні звинувачення поки не будемо. Команда розробників проекту Концепції готова надати пояснення тим, хто зацікавиться в підривній діяльності ворога всередині країни та в її силових структурах. Але згодом так, чи інакше все це розкриється в інформаційному полі: прізвища, звання, мотиви і цілі, що переслідувались. Все зафіксовано і чекає свого часу.
Для того, щоб розвінчати примітивну брехливу діяльність “деструктів” і недолугих “інформаційних диверсантів”, які працюють під прикриттям начебто “фахівців-психологів” (серед яких є цивільні, звільнені з військової служби і діючі), команда розробників підготувала одне свідчення: результати перевірки проекту Концепції на плагіат, які підготовлені бібліотекою авторитетного Київського університету імені Бориса Грінченка. Бібліотека Університету здійснює перевірку на виявлення збігів/ідентичності/схожості в текстах засобами сервісу перевірки UNICHECK https://unicheck.com/
Ознайомитися з ресурсом можна тут: http://library.kubg.edu.ua/poslygy-ta-servis/dostup-do-internet.html
Отже, з початку 2019 р., за заявкою команди розробників Концепції фахівцями Університету в мережі Інтернет досліджувались 119 джерел (більшість з яких російські). Знайдено і оброблено 53 тексти. За результатами дослідження (див. рис.1) – 95% тексту проекту Концепції є оригінальними, а близько 5% – це збіги і схожість тільки в загальноприйнятих назвах і словосполученнях, що застосовуються, зазвичай, у такого типу документах.
Тому, як би не старались “корисні ідіоти” зруйнувати взаємозв’язки, роздробити складові, розпорошити завдання і функції, або дискредитувати керівництво системи МПЗ підготовки і застосування Збройних Сил України, сил оборони держави в цілому – їм це не вдасться. За роки війни ворогу пора нарешті усвідомити: все те, що зміцнює бойовий дух українського війська неможливо знищити.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma