Нагадаємо, Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №11340, який дозволить корупціонерам "відкупитися" від в'язниці.
Давайте розглянемо питання серйозно, без дурнів – а хто тут дурень? Партнери попросили" - це вже заява конкретної особи. У неї є фізіономія та прізвище.
Значить, все просто: обличчя показує людям, громадськості точно де і як, і які партнери це запропонували. Прямо цитатами, буквально. А як ще?
Якщо з цитатою проблема, після заяви: то залишається мало інших варіантів, крім: воно збрехало. Який із двох: це видно з 1) наявності цитати та 2) її змісту. Які партнери сказали що з цього конкретного приводу? Цитату, факти публічне обговорення. І без тупих – їх більше немає. Це вже більше і серйозніше, ніж якийсь проект: чи збрехалa офіційна особа , в очі тa публічно?
Отже, суто за логікою є два варіанти: 1) партнери дійсно попросили, факти в студію. Або 2) хтось в Україні, під шумок «гранта» вирішив швиденько протягнути в законодавство каламутну нормочку, а раптом під шумок прокотить?
Що, яке з двох реальніше: дивимося далі.
Перший варіант: чому міжнародним партнерам потрібна та непокоїть питання про можливість відкупу корупціонерів?
Хтось здогадався? У мене немає ідей ну зовсім. Один тільки натяк – які "партнери"? Звідки, де?
Другий варіант замість пояснення одне очевидне спостереження: за п'ять років і на шостий скільки пройшло реальних засудів за масштабну корупцію? Просто число, хто знає? Число, воно насправді а не в промовах перед стадіоном - Україна вже має знати цю різницю.
Ось тут у нас відразу ж з'являється і логіка і основа: як зробити з нуля не-нуль – і швидко, по-українськи?
Це нам добре відомо: намалювати. Як ті «закони» за якими корупціонери у воєнний час їдуть вагонами за кордон. І «реформи». На папері ось воно, чистий ажур. Просто!
Ну не хочуть в Україні засуджувати корупціонерів! Є тут якась глибинна проблема – яка? суспільство ще не почало розбиратися, на четверте десятиліття, не цікаво? Ну що ж ви такі злі! Xіба не можна підійти з розумінням національної психології? Усього одна маааленька нормочка, шкода вам чи що?
І зацвіли поля запеклої боротьби штрафами "за угодами". І відновилася в країні європейського закону що переміг остаточно та безповоротно повна чистота й ажур. Вкрав сімнадцять мільярдів, заплатив два (мільйони) «штрафу». На скромну вилочку в Малазі вистачить. І вам, теж? Партнери дадуть ще бабла – на Україну. Хто сказав що не буває вічного двигуна?
Але заждіть - це молодий депутат подає надії, тонким голосом, це ж півзаходи! Давайте вирішимо проблему по суті, остаточно і безповоротно! Не корупція, а бізнес: законний тa легітмний! "Корупціонер", це має звучати гордо! Не "штраф", а податок, з бізнесу. Ось і "закон". І партнери носа не підточать, ось друк та підпис. І комісія схвалить.
Білл Гейтс зробив якусь штучку, а депутат освоїв мільярди державних фондів (ну і що що у свою кишеню - це вже несуттєві комерційні деталі). Податок заплачено - отже, все за «законом». І корупції немає - в одну тиху ніч. Хто ще так уміє? Ті недоумки в Сінгапурі боролися сорок років...
Ось так: на одинадцятий рік війни за незалежність українська влада намагається говорити з суспільством та демократичними партнерами: претензійно наївно, тупо та нахабно – а якщо спіймали за руку, в черговий раз, то дивіться oсь зайчик побіг – і знову. За своє, старе.
Але всі всe бачать, бо все лежить на поверхні - і дурнів, нема. "Мама чому ми не в НАТО?"
Ну що: поїхали по новому колу?
- Які «Правки»? Ні, не чули!
- Судова реформа? Уже почали, з самого Верховного суду!
- Відповідальність за корупцію? Ось же: дивіться, "закон".
«Чому ми досі не в НАТО?!»
«Мамо, а скоро вже Європа?»
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma