В дверь кабинета главы Офиса преZEдента Ермака просунулась голова ответственного за его тайминг и, сделав круглыми глаза, прокрякала:
- К Вам Тимошенко, шеф!
- Какого х#я?! Он же должен быть с преZEдентом в мухосранске и открывать там мост через речку-вонючку в рамках программы «Велике будівництво-крадівництво»!
Тайминговая голова учащенно заклепала глазами, а рот растянулся в шпагате с фразой:
-Це вона, а не Кирилка, шеф! Вона! Пані-баба Юля…
Договорить тайм-менеджер не успел, как в кабинете фурией ворвалась Тимошенко - лидер «Батькивщины» и кошмар всех президентов (может, только за исключением Кравчука). Кошмарила Юля этих мужиков по одной простой причине: вона всю свою политическую жизнь хотела стать гарантом Конституции, но на финише почему-то всегда получался пшик.
Баба Юля по-боевому тряхнула новой прической и сразу же попыталась взять быка за рога, хотя бык упирался всеми копытами и крутил хвостом.
- Он меня публично оскорбил, назвав чемпионкой по политическому переобуванию на лету! – Бой-баба истерила не на шутку, имея в виду последний видосик-гундосик преZEдента.
Ермаку не просто было сохранять наигранное хладнокровие, и он произнес как можно более безразлично:
- Юлия Владимировна, Вы не все так поняли, точнее, все не так поняли. ПреZEдент не называл никаких фамилий и партий. Это такой тактический ход. – При этом вице-преZEдент еле слышно прошептал на ухо собеседнице. – Мы таким образом запутываем своих противников. А наши с Вами договоренности остаются в силе.
Политическая ветеранша вздохнула с спросила примирительно:
- Так я могу рассчитывать на должность премьера?
- Конечно, Юлия Владимировна! С преZEдентом этот вопрос обозначен. И, думаю, к весне Шмыгаль получит под зад коленкой, тогда и разыграем нашу с Вами партию.
Тимошенко недоверчиво посмотрела на хозяина кабинета. Ей не понравилась фраза «разыграем нашу с Вами партию»: «Батькивщиной» она ни с кем делиться не собиралась, а тем более – разыгрывать. Но вслух угрожающе сказала:
- Смотри, Андрюша, не играй со мной. Ты же меня знаешь. Встану во главе тарифного майдана и начну мочить вас со всей пролетарской ненавистью. И референдум объявлю. И импичмент. Понял?!
- Да, понял я, понял… - Ермак приобнял парламентскую фурию за плечи и направился с ней к выходу. - Все буде добре, Юлия Владимировна.
- У кожного з нас, надеюсь? – Тимошенко умело ввернула цитату из песни Вакарчука и хихикнула.
Ермак усмехнулся в знак согласия кивнул головой.
…Шел обычный рабочий день в Офисе преZEдента на Банковой.
(Все совпадения – случайны).
«Кошмар президентів» в гостях у Єрмака
У двері кабінету керівника Офісу преZEдента Єрмака протиснулася голова відповідального за його таймінг і, зробивши круглими очі, прокрякала:
- До Вас Тимошенко, шеф!
- Якого х#я ?! Він же повинен бути з преZEдентом в Мухосранську та відкривати там міст через річку-смердючку в рамках програми «Велике будівництво-крадівніцтво»!
Таймінгова голова прискорено заблимала очима, а рот розтягнувся в шпагаті з фразою:
- Це вона, а не Кирилко, шеф! Вона! Пані-баба Юля ...
Договорити тайм-менеджер не встиг, адже в кабінет фуріей увірвалася Тимошенко - лідер «Батьківщини» і кошмар всіх президентів (може, тільки за винятком Кравчука). Кошмарила Юля цих мужиків з однієї простої причини: вона все своє політичне життя хотіла стати гарантом Конституції, але на фініші президентських перегонів в неї чомусь завжди виходив пшик.
Баба Юля по-бойовому похитала новою зачіскою і відразу ж спробувала взяти бика за роги, хоча бик упирався всіма копитами і крутив хвостом.
- Він мене публічно образив! Назвав чемпіонкою по політичному перевзування на льоту! - Бой-баба істерила не на жарт, маючи на увазі останній відосік-гундосік преZEдента.
Єрмаку не просто було зберігати награну холоднокровність, і він виголосив якомога більше байдуже:
- Юлія Володимирівна, Ви не все так зрозуміли, точніше, все не так зрозуміли. ПреZEдент не називав жодних прізвищ чи партій. Це такий тактичний хід. - При цьому віце-преZEдент ледь чутно прошепотів на вухо співрозмовниці. - Ми таким чином заплутуємо своїх супротивників. А наші з Вами домовленості залишаються в силі.
Політична ветеранша полегшено зітхнула та запитала примирливо:
- Так я можу розраховувати на посаду прем'єра?
- Звичайно, Юлія Володимирівна! З преZEдентом це питання проговорено. І, думаю, до весни Шмигаль отримає під зад коліном, тоді й розіграємо нашу з Вами партію.
Тимошенко недовірливо подивилася на господаря кабінету. Їй не сподобалася фраза «розіграємо нашу з Вами партію»: «Батьківщиною» вона ні з ким ділитися не збиралася, а тим більше - розігрувати. Але вголос загрозливо сказала:
- Дивись, Андрюша, не грайся зі мною. Ти ж мене знаєш. Встану на чолі тарифного майдану і почну мочити вас з усією пролетарською ненавистю. І референдум оголошу. І імпічмент. Зрозумів?!
- Так, зрозумів я, зрозумів... - Єрмак обійняв парламентську фурію за плечі і попрямував з нею до виходу. - Все буде добре, Юлія Володимирівна.
- У кожного з нас, сподіваюся? - Тимошенко вміло увернула цитату з пісні Вакарчука і захихотіла.
Єрмак посміхнувся в знак згоди та кивнув головою.
... Йшов звичайний робочий день в Офісі преZEдента на Банковій.
(Всі збіги - випадкові).
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma