Займенники котрúй (котóрий) (польськ. który [ктýрɨ]*), який (польськ. jaki [йáкі]) у функції чисто відносних сполучників українській мові народній не властиві.
*Примітка: [ɨ] — неогублений голосний середнього ряду високого підняття, дещо нагадує російській і білоруській звук [ы]: біл. крыніца/krynica [krɨnitsa], рос. ты [t̪ɨ], лемк. говір гырміт [ɦɨrmit].
За пораду вживати всіх (котрúй, який, що) потроху, щоб не повторювати одного займенника, коли вони трапляються кілька разів, можна б тут і не згадувати. Говорити за ненауковість такого «ліберального» «підходу» не доводиться. Щоправда, таких дослідників, що не добачають жодної різниці між котрúй, який, що та вважають їх усі за чисто відносні, є небагато.
У віршах Шевченкових на ввесь «Кобзар» нема ні одного випадку сполучання відносних речень із «який», «котрúй», «которий», хоч не paз трапляється досить складна фраза, як наприклад: «Де ж ті люди, деж ті добрі, що серце збиралось з ними жити, їх любити».
Розгляньмо функції, властиві їм в українській народній мові.
Займенник котрúй (котóрий) у мові українській буває: і як сполучник, і як займенник.
Як сполучник, займенник котрúй (котóрий) дуже поширений, як у народній мові, як і в мові старших клясиків у позиції препозитивній (перед иншим), але всюди має значення «одне з кількох» (виокремлювала функція): котрá година, котрúй з учнів успішніший? Це саме значення він зберігає і в дуже небагатьох випадках, коли стоїть постпозитивно (після иншого). Стилістична вага його в цій позиції велика.
У головному реченні проти нього може стояти (але його може й не бути) займенник «той» (котрí не винуваті, тих не б’є), а часом «він» у відповідній формі (котрúй козак перед орендарем шапки не зняв, вже його хапали), але слово, що до нього стосується займенник котрúй (котóрий), уже не повторюється.
Перед відповідною формою вказівного займенника «той», «він» може стояти сполучник «то». Його може й не бути. Наприклад: А котóрії не поспішали, то ті в степу пропадали. Котóрий кіт вилізе з-під постелі, то він його хап. Котрí ліпшії, то собі бере. Тече вода, з-під горóда рине, котрáя сиротина.
Паралельні до цих сполучні звороти українська мова знає такі: хто — той, де — той, який — що, що — той, або й без відповідного вказівного займенника. Наприклад: Тоді то хто виїжджав конем з луком і шаблею, той був козак. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Де були в полі стежки-доріжки, — Волоськими головками повимощував. Що була скотинка позбував, а гроші попропивав.
Як займенник неозначений, котрúй (котóрий) надзвичайно поширений, як у живій мові, як і в мові клясичній і має значення «який-небудь з» «хто-небудь з», «чий-небудь з»; «хто з» ; «чий з»; «що з»; «який з», «якийсь з»; «инший з»; «деякий з»; «дехто з».
Наприклад: Бо як одірветься котрé, то й ти пропадеш. Не раз та й не два доводилось таким осадам зникати без прослідку, як прокрадуться татари котрúм шляхом. Як котрúй той навчиться, а сей — ніколи.
Увага! Неозначений займенник «котрийсь» синонімічний до« якийсь»: Живе до котрогось (= якогось) часу. А що дома, — озвався котрийсь (= якийсь).
Часто-густо сучасний інтелігентський зворот той чи (або) инший (порівнямо до рос. «тот или иной», «тот или другой») паразитує стильне українське котрийсь; наприклад: «з тих чи инших причин…» = «з котрихось причин», «в тій або иншій статті» = «в котрійсь статті».
Которúй… которúй як займенник неозначений може мати значення один (з багатьох)… другий (инший) (з багатьох), одна… друга (инша), одно… друге (инше), одні… другі (инші) з багатьох тощо.
Наприклад: Котрí козаки трупом пали, а котрúх з жінками й дітьми до Криму одведено. Котрí ж ляхи врозтіч порозбігались, а котрí гуртом великим на Костянтинів утікали. Розлетимось, розбіжимось, як кленове листя, котрé у Вкраїну, котрé на Полісся.
Паралельні до цих звороти матимуть який… який, хто… хто, де… де, що… що.
Наприклад: Запорожці… ховали добро хто в землю, хто в скелю, а инші в Дніпро. Почали трохи з його й кепкувати: хто гірко, a хто любенько, a хто то й засмутивсь, а хто то й злякавсь. Де кричать, а де співають; де крови ллють, а де горілку п’ють.
Цими де — де, що — що та инше можна застосовувати й замість вислову «з одного боку — з другого боку» та инших.
Як займенник питальний, котрúй має значення «хто з», «який з» тощо. Наприклад: А скажи нам, дядьку, котрúй з нас був кращий. От, каже, котрúй котрóго переборе, то того будут гроші.
Увага! Хоч розподільно-числове значення властиве й займенник який, проте в нім воно не відчувається так виразно, як у займеннику котрúй (котóрий). Тим то краще казати «котрá година?», «о котрíй годині?» (точний час), «на котрý годину?» (приблизний час) та инші, а не «яка година? », «о якій годині?» Бо займенникові який властиве ще й якісне значення. «Яка година?» иноді можна зрозуміти так, наче питають про гарну чи погану годину на дворі. А питання «котрá година?» иншого значення, опріч числово-часового, звичайно й не має.
2. Як та коли вживають займенник «який». Його функції.
Займенник який у функції чисто відносного сполучника в позиції постпозитивній (після иншого) українській народній мові не властивий . Як він і трапляється в цій позиції, то лише з виразним властивим йому значенням якісним, а не як чисто відносний сполучник. У позиції препозитивній (після иншого) народня мова його знає, але з відтінком: «який з двох або багатьох », подібно до препозитивного котрúй. Переважає тут котрúй.
Ось як з’ясовує різницю між котрий та який академік А. Кримський: «Візьмімо хоч би речення: „позабирав яблука, котрí були вже добрі“ = „позабирав ті з-поміж яблук, які були вже добрі“ (себто не всі). Коли ж скажемо: „позабирав яблука, що були вже добрі“, то це значить, що всі яблука добрі. (Отже, що єдине має чисто відносне значення — Ред.). Щодо „який“, то воно займає середину між „котрúй“ і „що“ і не має в собі такого різкого відтінку. Коли скажемо: „позабирав яблука, які були вже добрі“, тo звідси не видко, чи всі вони були такі, чи тільки деякі з-поміж них».
Який уживається не так часто, як котрúй. Має і властиве йому тільки значення якісне. Наприклад: Яка була мерзла земля, зараз уся порозтавала. Сухий вітер, що ніколи не навіє дощу, а який і збереться, то він його розвіє. Озиме, коли яке й зійшло, так і те зараз покорявило.
Як займенник неозначений, який має значення «котрий», «котрий-небудь», «який-небудь», «якийсь», «котрийсь», «инший», «деякий» та инші. Наприклад: Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима. Озиме, увосени через засуху не зходило, коли ж яке і зійшло…, так і те покарявило. А може у тебе якого з рідні під Іліоном вбито.
Як займенник неозначений, який — який може мати значення — один (з багатьох)… другий, инший (з багатьох), відповідаючи такому самому «которий — которий». Наприклад: Які пили, які трудились і над убитими возились. Які жінки нічого не роблять, а які тільки шиють… Дивлюся: в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий.
Займенник який може виступати й питальним займенником. Наприклад: Ну, ходім на двір: перш покажете мені, в яку дорогу іти. Не знаю, які із Ахайців збавились смерти, якії погибли.
«Який» із значенням якісним. Найчастіше який трапляється з найвластивішим йому значенням якісним. Цим відрізняється він від займенника котрúй. Наприклад: Який сей світ великий, нене. Ніч яка, місячна, зоряна…
Якісний займенник який трапляється здебільшого в питальних та окличних фразах.
Професор М. Сулима зауважує: коли який має виразне якісне значення, то йому відповідає у другім реченні такий; порівняймо: Який удався, такий і згинеш. Який дідько печений, такий і варений. У таких випадках який завжди препозитивне (перед иншим).
Коли ж препозитивно стоїть такий, то йому відповідає не який, а — як (у порівняннях) або що (наслідки якости); наприклад: Така честь, як на собаці лико. Був такий мужик багатий, що зроду не знав ніякого горя. Але порівняймо: Така ж є, яку… дав.
3. Функції «що» в українській мові.
«Що» — це єдина відносна частка, що її широко знає українська мова. Цілком слушно зауважує професор О. Синявський, що «супроти сполучення відносних речень із „який“, „котрий“ новіший спосіб сполучення з що є вища, досконаліша форма мовного мислення».
Самою незмінною часткою що не можна, звичайно, визначити инші непрямі відмінки, коли це конче потрібно. Але для цього українська мова, як і багато инших, додає до частки що особового займенника в 3 особі потрібного роду та відмінка (що він, що вона, що воно, що його, що її, що йому, що їй, що їх, що їм і так далі), чистого чи з прийменником.
Залежно від змісту речення що можуте бути і сполучником, і сполучникове словом.
У другому реченні що є займенником, виконує синтаксичну роль підмета, на нього падає логічний наголос і його можна замінити синонімічним займенником яка або іменником яблунька.
4. Які конструкції знає українська мова замість невластивих їй у функції відносних сполучників «котрúй (котóрий)» та «який».
Більшість дослідників української мови відзначають, що займенники котрий (которий) та який у функції чисто відносних сполучників українській мові невластиві. Якщо вони й трапляються ще в літературній мові, то тільки під книжними впливами: давньої книжної мови української, книжної російської («который, какой») та польської («który, jaki»). Замість них тепер радять здебільшого сполучника що (І там через море лежить золотий міст, що [або: що на нім, що там] різні дерева стоять). Проте, українська народня мова знає тут багато ще й инших способів відносної сполуки:
- І там через море лежить золотий міст, а на тому мості (замість «на котрому», «на якому») різні дерева.
- І там через море лежить золотий міст, і на тому мості різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, на тому мості різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, а на мості різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, і на мості різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, на мості різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, а на ньому різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, і на ньому різні дерева стоять.
- І там через море лежать золотий міст, на ньому різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, і різні дерева стоять.
- І там через море лежить золотий міст, різні дерева стоять.
Отже, як показують приклади в тексті, народня мова українська, крім відносної частки що, знає також широко багато типів відносної сполуки паратактичної (зв’язок самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об'єднані сполучниками в складне підрядне речення).
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma