Нещодавно я розповідав про те, що отримають одесити та й усі українці замість одеських пляжів в наслідок проектів, що реалізує одеська міськрада(https://enigma.ua/articles/poteryannye_berega). А зраз напишу про те, що отримає держава та громада Одеси. Точніше, що втратить і завдяки кому.
21 січня 2019 р. у приміщенні Одеської міської ради громадськість знайомилася з матеріалами «Проекта землеустрою з організації і встановлення меж території земель водного фонду водоохраної зони уздовж Чорного моря на території м. Одеси». Частина цих матеріалів була сфотографована, у тому числі Висновок Міністерства екології та природних ресурсів, надане проектувальнику – ТОВ «ІНАГРО ГРУПП» за підписом заступника міністра Полуйко В.Ю. Він містить багато цікавого, при чому, вважаю, не тільки для одеситів, але й для правоохоронних органів, але про це пізніше.
Багато разів вже писалося про те, що ст. 88 Водного кодексу України(ВКУ) встановлює виключно державну або комунальну власність на землі прибережних захисних смуг. Також Водним кодексом та нічим іншим визначається мінімально можлива ширина прибережної захисної смуги на всіх категоріях земель, за виключенням земель водного транспорту – не менше 100 м. Таким чином, Одеса має у власних межах близько 210 Га пляжної зони, землі якої є або державними, або комунальними. Ці положення закріплені у ВКУ з 05.01.2011 р. Отже, щонайменше с цього часу, жоден клаптик землі у смузі не менше 100 м не міг бути законно приватизований.
Тільки це не всіх влаштовує. За той час, що не створений проект з визначення меж прибережних захисних смуг, хоча його відсутність і не скасовує положень ВКУ, багато «крутеликів» облаштувалися на цих землях. А деякі навіть обзавелися актами землевідведення з різними, здебільшого незаконними цільовими призначеннями, та вважають ці ділянки своєю власністю. Відбувалося це в різний спосіб. Коли із застосуванням «незрозумілих» дозволів за підписами певних посадових осіб, а коли рішеннями колегіальних органів місцевого самоврядування. Всі ці способи відомі під загальним визначенням – «схеми». У деяких випадка були залучені навіть суди, коли тимчасові споруди «покращувались» до стану капітальних, вводилися в експлуатацію, а потім судовими рішеннями визнавались власністю та під нею приватизувалася земля. Природньо, що це виходило лише у тих осіб, що «могли собі дозволити». Саме цю категорію громадян і «обслуговує» узгоджений Мінприродою Проект. Він передбачає, всупереч закону, залишити у державній або комунальній власності лише 69 Га замість визначених ВКУ 210 Га. Тобто фактично вкрасти у одеситів та й у всіх українців 141 Га узбережжя. Підкреслю, вкрасти з державної або комунальної власності.
Головним розпорядником земель водного фонду, у тому числі прибережних захисних смуг з пляжною зоною, є Міністерство екології і природних ресурсів. Саме тому їх Висновок до Проекту зацікавив нас у першу чергу. І що ж ми побачили? Людина, яка назвала себе заступником міністра Полуйко В.Ю. та підписала цей Висновок не тільки «вважає за можливе» таке розкрадання але й демонструє рідкісний правовий нігілізм, бо не тільки Проект порушує законодавство, його порушує сам текст Висновку.
По-перше, Проект водоохоронних зон виконаний згідно порядка встановленного КМУ не може встановлювати межі прибережних захисних смуг. Їх встановлює лише окремий проект землеустрою розроблений за порядком що встановлений законом(аб.8 Ст.88 ВКУ).
По-друге, відкриємо очі фахівцю, в Генплані немає прибережних захисних смуг і він їх не визначає. Бо не було ж проекту із пункту «по-перше», якого не існує й досі. А те, що намальовано у кресленні є лише особистою фантазією проектувальника, яка не карається за законом, про що чесно написано у «легенді» того самого креслення. Перевірте пане Полуйко.
По-третє, у Зонінгу також немає меж прибережних захисних смуг, бо знову ж таки проекту немає(дивись «по-перше» та «по-друге»), а те, що намальовано у кресленні перекочувал з Генплану під виглядом «додержання» його рішень, хоча саме рішенням та фантазія не є. Проте, відкрию замміністра очі ще й на те, що Зонінг має також текстову частину, яку він напевно не бачив. Бо якби він її бачив, то виявив би ще одну версію меж прибережної захисної полоси – версію Департамента екології і природних ресурсів Одеської облдержадміністрації, яка виділяє для неї значно більшу площу, навить більше 210 Га.
По-четверте, як влучно помітив пан Полуйко В.Ю., пляжна зона встановлюється у межах прибережних захисних смуг, але чомусь забув, що її мінімальна ширина жорстко регламентується тою самою ст. 88 ВКУ аб.10 – не менше 100 м. Тобто встановлена законом ширина пляжної зони визначає мінімальну ширину прибережних захисних смуг, а не навпаки я це «здається» пану заступнику міністра. І оце «здається», це що, тупість чи шахрайство? Власне я не вірю в те, що пан Полуйко не знає те, що написано мною. Але я вірю в інші мотиви, з якими слід розбиратися правоохоронним органам.
Довго ще можна перелічувати «перлини» цього Висновку, якщо знаєш ВКУ, але й переліченого достатньо для розуміння того, що відбулося.
Дуже зворушливо звучить резолюція цього Висновку Мінприроди до Проекту яким порушені всі без виключення вимоги ст. 88 ВКУ: «вважаю за можливе погодити Проект за умови дотримання статей ... 88 ВКУ …». Дивно що держслужбовцю вищого рангу не спадає на думку, що всі без виключення його «викрутаси» бачать. Всім зрозуміло, що не можна узгоджувати проект який містить порушення, про неприпустимість яких ті сам наполягаєш у Висновку. Дивна переконаність чиновника у тому, що якщо він написав «за умови не порушення», то він вже стає невинним і його на посадять. Чи може в нього є підстави не перейматися тому, що він теж «може собі дозволити»?
Перший погляд на цей Висновок може викликати сумніви чи він є справжнім. Дійсно, «шапка» не заповнена, немає дати, вхідного номера, реквізитів адресата. Чи був він у канцелярії? Чи, як то іноді трапляється, є підробкою? Але, якщо глянут на нижній край першого, не підписаного листа, знаходиться штрихкод, дата та номер електронного документообігу. Але чи є це, а також і бланк міністерства, доказами справжності при сучасних цифрових технологіях? Не знаю. Як то кажуть, слідство з’ясує.
А поки що в слідства параліч і прибережні території вкриваються нахалбудами, які до часу «не помічає» влада, та які час від часу руйнуються одеськими «активістами». Не помічає тому, що сама створила ті «незрозумілі» папери, які ніби то свідчать про законність. Але «законність» та ніколи, від часу виникнення не була остаточною. И не буде, аж поки не буде затверджений той самий «Проекта землеустрою з організації і встановлення меж території земель водного фонду водоохраної зони уздовж Чорного моря не території м. Одеси», про який пан заступник міністра Мінприроди, уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави у сфері охорони водних ресурсів, Полуйко В.Ю. не написав «вважаю за можливе узгодити». А вже після цього досить важко буде довести що узбережжя вилучено з державної чи комунальної власності незаконно.
Не знаю, чи повинно втішати одеситів те, що крадіжку в них узбережжя столичні службовці Мінприроди «вважаюсь за можливе». Не знаю й те як відреагують одесити коли це відкриється. Дуже хочеться вірити у те, що любов одеситів до моря і до міста не дозволить їм змиритися з цим, щодо моря мабуть остаточним, свавіллям.
P.S. Прошу цей блог вважати офіційним зверненням до Генеральної прокуратури та НАБУ. Особливо до НАБУ, беручи до уваги ранг держслужбовця а також вірогідні особливо великі збитки держави в наслідок відчуження з державної та комунальної власності особливо цінних земель водного фонду у розмірі 141 Га.
Також прошу з’ясувати ймовірної змови групи осіб, що проектували, узгоджували, проводили експертизу, візували рішення для внесення до порядку денного сесії міськради. Всі ці особи наявні у матеріалах проекту та протоколах комісій і підрозділів міськради.
Прошу з’ясувати справжність Висновку а також обставини і мотиви підписанта. Прошу перевірити тендерну документацію щодо вибору виконавця – ТОВ «ИНАГРО ГРУПП» що знаходиться у смт. Доброслав Лиманського району Одеської області.
Прошу Держкомзем позбавити ліцензії ТОВ «ИНАГРО ГРУПП» а також персональних ліцензій виконавців проекту за надання замовнику проектної документації що виготовлена з порушеннями законодавства, а саме ст. 88 ВКУ та ст. 60 ЗКУ.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma