Він відбувається з такою самою регулярністю як зміна сезонів. Три десятиліття... чи десять хто ще пам'ятає? І ось знову настав час і полетіли, летіли реформи:
"21 листопада, у день річниці Майдану, коли українці говорять про Гідність і Свободу, Верховна Рада розглядатиме законопроєкт, який знищує інструмент участі громадськості у доборі та оцінюванні суддів"
Давайте розберемося про що йдеться. Громадську наглядову раду, Раду судової доброчесності, хочуть нівелювати тa поставити в повну залежність від тієї інституції, функції яку вона мала реформувати. Це що? Тут є якась причина, раціональне зерно? Просто абсурд?
Ні. Це так: саме так укорінена совкова система бачить процес реформування себе. А яким буде результат?
Чи існує хоча б мінімальний, один на мільйон шанс, що система що вийшла прямо з совка, не пройшла навіть мінімально осмисленого процесу очищення успішно реформує себе у відповідальний, компетентний і ефективний демократичний інститут сучасної європейської демократії?
І знову відповідь очевидна: такої можливості у природі не існує. Це не питання числа та ваги правильних слів; десятиліть; та кількості спроб формальних реформ – нічого з цього не зменшить совок. Доведення? Ось прямо перед очима.
Громадянам відверто кажуть: ви нам тут не потрібні; ми знаємо як керувати вами без вас і ми вас тут не терпітимемо. Це все, фінальна відповідь:
позитивного співіснування європейського майбутнього та спадкового совка бути не може і не буде.
Результат буде простий і він вийде як завжди: або громадяни позбавлять себе і свою країну від совка. Або совок позбавить себе від громадян і керуватиме, як завжди, без контролю та меж. Жодних добрих тa пухнастих сюрпризів тут не буде. Ось факт - і ще одне підтвердження.
У нормальній, демократичній країні такий захід викликав би негайне питання громадян: чому? Чим це обґрунтовано? Кому і навіщо, з якою/якими потрібними для громадян цілями це робиться? Адже (у нормальній, демократичній країніі так далі) це громадяни є джерелом всієї влади і всього, що відбувається.
Так, чи ні?
Виходить, що ні. Так, воно лише написано. А насправді виходить зовсім і не так. Інакше. Як воно було завжди – пам'ятаєте? І слово, до речі, теж? Влада в Україні давно усвідомила і створює собі іншу реальність: кермувати як заманеться і скільки буде потрібно, без незручних рад і громадян, які встряють. Так воно працює найкраще: для неї. І без незручних питань, також.
Чи це було у передвиборчій програмі?
Якщо ні, то чому це потрібно взагалі? Яка причина де і ким показана, громадянам?
Чому цим потрібно займатися без відкладення прямо під час війни?
Чому цим потрібно займатися терміново у найкритичніший момент війни?
Хто автори цього проекту? Для кого і чого вони працюють?
Увага та активна участь суспільства: де вони? Воно розуміє що йдеться про функцію та установу, яка вирішуватиме його питання на найближчу перспективу? Може в цьому і терміновість, до речі і під шумок війни?
Перед нами ще одне, рахунок уже давно втрачено, підтвердження: сам собою, просто добрими словами, і часом спадковий совок не стане Європою. Будь-яким часом і будь-якою кількістю хороших, правильних слів: ні, не стане.
Після перемоги, країна має ще одне протистояння: з совком; і за всіма ознаками воно зовсім не буде простішим. Це також вже зрозуміло.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma