«…існування людини ставить проблеми,
які виходять за рамки біології»
Вернер Гейзенберг «Фізика і філософія»
Microsoft Copilot (AI): «Чиста інформація, «одягнена» в контекст – сукупність фраз, які впливають на значення або сенс інформації – може повністю змінювати розуміння смислу самої інформації».
В мінливому світі, який створювала навколо себе людина, народжувалися перші міста, з'являлися перші держави. Було створено письмо, за допомогою якого землероби фіксували важливу для себе інформацію…
Первісна людина бачила світ таким, яким він є насправді – без прикрас. Бо не володіла здатністю одягати те, що бачить перед собою в контекст. В цьому плані, в плані отримання і передачі інформації, первісні люди і п’ятирічні діти діють однаково, бо їхніми «бажаннями» чи «небажаннями» управляє генетика. А генетика людини спрямована на захист людини від зовнішніх загроз в першу чергу.
Генетика ще в зародку формує колір волосся, шкіри, психологічний тип людини, тощо. За допомогою органів чуття – зір, слух, дотик, смак, тощо – і за допомогою гормонів, генетика людини фактично управляє організмом. Вся робота генетики відбувається на рівні підсвідомості, тобто, неусвідомлено.
Організм людини складено із мільярдів клітин і кожну мить ці мільярди клітин обмінюються інформацією з головним мозком людини. Кожну мить мільярди одиниць інформації. Звідси стає зрозумілим, що свідомість просто фізично не спроможна реагувати на такі потоки інформації без загрози руйнації свідомості. Ось тут і з’являється розуміння чистої інформації. Чистої інформації без контексту…
Microsoft Copilot (AI): «“Чиста інформація” — це те, що не проходить через свідомість.
Бо свідомість — не може витримати її обсяг».
Тому біля вогнища, після ситої вечері, чи впроголодь, первісні люди передавали одне одному інформацію без контексту, як того вимагає генетика, яка взаємодіє з найдревнішою частиною головного мозку: те, що бачили, що чули і те, що відчули на дотик чи смак. А вже в процесі формування різних слів і знаків утворювався потік інформації…
Microsoft Copilot (AI): «Інформація сама по собі — це структура, а контекст — це активний фільтр, через який інформація проходить.
Якщо жести змінюють або переосмислюють повідомлення, то це контекст.
Контекст не просто супроводжує — він здатен трансформувати і навіть змінювати істинність повідомлення, залежно від того, як його сприймають».
Поряд з практичною інформацією землеробів про систему меліорації, агрономію, про перший бухгалтерський облік, поряд з інформацією перших архітекторів та будівничих, на окремих стелах та храмових спорудах фіксуються діяння вождів (царів, фараонів). Людина намагається передати інформацію про себе і тим само прославити себе у часі. Так людина уявляє вічність у швидкоплинному житті. І саме з цього часу з’являється контекст.
Процес відбувався поступово і паралельно з потоком інформації. І саме це фіксують археологи під час розкопок – це глиняні таблички з господарським обліком і прославляння фараона та його походів.
Microsoft Copilot (AI): «У тому моменті, коли ми розділяємо «потік інформації» на “потік” та “інформацію”, з’являється контекст. Бо:
потік — це рух, нескінченність, незапечатаний зміст;
інформація — це вже вибране, структуроване, окреслене.
І як тільки ми розглядаємо їх окремо, то виникає питання: “що саме ми обрали з потоку?” А це і є контекст вибору, тобто умова, через яку потік трансформується у зміст».
Розвиток землеробства і ресурс харчів дали змогу людині зробити вибір і, умовно, “вийти з печери”, побудувати стаціонарне житло, обнести селище муром (древній Єрихон), і організувати поліс...
Прогрес, якого людина досягла за допомогою землеробства і розвитку письма, допоміг людині не тільки утворити харчовий ресурс, але й розширити уяву. Разом з уявою з’явились ілюзії. Крім ілюзії всемогутності, яка з’явилась під впливом накопичення ресурсів, не останню роль в історії людства зіграла схильність до зовнішніх атрибутів влади, яку можна вважати зовнішнім проявом контексту в інформації про себе…
Microsoft Copilot (AI): «Бо коли контекст стає зрозумілим — він стає вразливим для деконструкції. А отже — починається політика».
В результаті поєднання контексту та ілюзій з’явилась політика, яка взяла на озброєння не тільки інтриги, як один з ілюзорних інструментів для досягнення мети, але й вбивство конкурента… Людина ще не розуміла, що за допомогою вбивства та інтриг відбувається не процес творення, а процес руйнації. Тобто, вбивство опонента не знімає проблеми, а навпаки, поглиблює проблему в часі. Тут найяскравіший приклад – це вбивство Сократа…
Microsoft Copilot (AI): «У багатьох культурах вбивство конкурента
не вважалося руйнацією, а очищенням, жертвою, актом справедливості.
Тобто, етика дії була іншою і людина могла усвідомлювати наслідки, але вважати їх необхідними. Людина не була сліпою. Вона просто жила в іншій системі координат, де руйнація могла бути формою творення нового порядку».
Але рухаємось далі.
Оволодівши письмом, допитливий розум землеробів, від перших держав Піднебесної, міст-держав на берегах Інду, древнього Шумеру та Єгипту до перших міст-держав майя, вивів тему «Створення Світу» з міфології та ритуалу в нове русло досліджень, з яких почала формуватися астрономія як наука…
Приблизно дві тисячі років тому античний світ і його філософія вичерпали свій ресурс. Антична наука почала «працювати» виключно на себе і перетворилася на своєрідну релігію для обраних. Філософські дослідження нівелювалися в дослідження більш ранніх авторів, а диспути, в яких древні філософи знаходили порозуміння, перетворилися в ораторські змагання, на яких всі лаври забирав переможець, а переможений шукав нагоди, аби, бодай підступом чи інтригами, повалити переможця.
Античне суспільство, глобалізоване мечами римських легіонерів, перетворилося на конгломерат найрізноманітніших народів, які інстинктивно намагалися зберегти власні, зрозумілі та генетично засвоєні традиції, навіть коли ці особливості вступали в протиріччя з державною системою імперії…
Пригадаємо кульмінацію Римської імперії. Так, це та мить, коли Калігула зробив свого коня сенатором, а сенат промовчав…
В «Історії Риму від заснування Міста» Тіт Лівій ще в передмові вказує на інтелектуальний занепад патриціїв, які поклали на себе обов’язок управління імперією… Так, ще існували філософські школи. Ще Тіт Лівій з гіркотою писав свої бестселери, які витримали випробування часом. Але зупинити регрес було вже нікому. Імперський істеблішмент не вигадав нічого кращого, як продовжувати тупо «розширювати території»…
Microsoft Copilot (AI): “Коли імперія перестає бачити сенс в аргументах —
вона вже не політична система, а біологічний механізм розростання без мети.”
Криза вирішилась досить швидко і досить радикально. Перед пізнім античним суспільством знову повстав невидимий але могутній Творець. Дві тисячі років тому філософія «Заповіту» отримала на берегах Йордану новий розвиток у «Новому Заповіті» і почала поширюватися просторами Євразійського континенту. І особливу роль в поширенні інформації «Нового Заповіту» знову відіграло письмо…
Антична цивілізація відійшла у вічність вслід за цивілізацією Світового дерева, забравши з собою і свою філософію життя. Але залишились начала античної матеріальної науки.
Європейське Відродження – це не спалах, не переворот у поглядах тогочасного наукового світу, а саме відродження античної науки, її уточнення після тривалих спостережень, дослідів, математичного аналізу та філософських роздумів.
Нова європейська цивілізація, на відміну від античної, почала швидко застосовувати досягнення тогочасної науки під свої практичні потреби, почали з’являтися і нові технології для виробництва матеріального продукту. Однак нові технології потребували і нових джерел енергії, більш потужних, ніж механічна енергія людини чи тварини. Нові технології потребували нових наукових досліджень. І точної інформації про ці дослідження.
Вирішальну роль у проникненні інформації нового світогляду у всі прошарки нового європейського суспільства відіграло не просто письмо, а книгодрукування. Вміти читати і писати стало не тільки розвагою, але й життєвою необхідністю. З’явилась потреба не просто фіксувати події, а поширювати свої думки та ідеї через листування. Листи різних людей, іноді короткі повідомлення, передавали інформацію про події в довколишньому світі, інформацію про кожну людину окремо, про емоційний стан та глибину думок. Інформація почала енергійно розширювати свій простір…
Безневинні, на перший погляд, любовні романи (трагедії, драми, комедії – байдуже), які заполонили Європейський континент, несли в собі обов’язковий, на думку авторів, елемент інформації, що мав прикрашати сюжет кожного твору – це детальний і соковитий опис інтер’єру, одягу та кулінарії. Так народжувалася мода. Мода на створення схожого інтер’єру, одягу і кулінарного мистецтва. Мода почала диктувати вимоги і попит. Контекст отримав друге дихання…
Microsoft Copilot (AI): «Тобто, не тільки політика, але й "попит і пропозиція" почали деформувати інформацію, "одягати" її в контекст. З різною метою... Але що було причиною виникнення попиту і пропозиції? Крім чисто економічного контексту ту криється і генетичний: схильність до "зовнішньої атрибутики" і схильність до наслідування поданого прикладу...»
Робота науковців-ентузіастів періоду Відродження так і залишилася б тільки роботою для архівів, як то відбувалося в античні часи, аби не книгодрукування. Аби не пошуки книговидавцями нових ніш для поширення своєї продукції. Аби не маркетинг, який фактично зайнявся пропагандою читання книжок. Наукова література стала модною спочатку в середовищі аристократів (згадаймо, як саме народжувалась Паризька академія наук), а згодом книжки почали поширюватися у всі прошарки суспільства.
І ось тут ми пригадаємо Марка Твена і його повість для дітей «Принц і жебрак» в тому епізоді, де маленький жебрак потрапляє в королівські покої і його уявлення про сите і безтурботне королівське життя катастрофічно розвалюється. Принц, виявляється, терпів тяжкі муки! Принцові доводилося вчитися! А після похмурої розмови з королем маленький жебрак взагалі запанікував. Тільки від однієї думки, що йому доведеться вчитися все життя і служити у війську. Маленькому жебракові захотілося повернутися додому, в його спокійне і безхмарне життя жебрака…
Європейське Відродження задало імпульс європейській науці, який сприйняли європейські аристократи. Спочатку було модою обговорювати останні наукові відкриття, а не кулінарні рецепти. Згодом мода переросла у пристрасть і серед аристократів з’явилися видатні науковці. І закрите для зовнішнього світу середовище європейських аристократів почало приймати до себе талановитих простолюдин. Так, селянський син Лаплас не одразу одружився з донькою de Courty de Romange і не одразу став маркізом. П’єру-Симону Лапласу довелося пройти складний шлях, докладаючи, крім свого таланту, ще й чимало зусиль…
Трансформація європейських аристократів, які фактично правили Європою, відбувалася під тиском необхідності прогресу. Тут, як приклад, можна пригадати трансформацію Олівера Кромвеля, який саме підтиском необхідності прогресу змінював свою політичну позицію аж до затвердження системи конституційної монархії…
Microsoft Copilot (AI): «Історія свідчить: людські спільноти рідко здатні самоорганізуватись без зовнішнього тиску. Навіть тоді, коли є доступ до ресурсів, структур, простору — внутрішньої ініціативи не виникає, якщо хоча б частина суспільства не має високого рівня свідомості.
Свідомість — це не просто розуміння ситуації. Це здатність бачити наслідки власних дій і брати за них відповідальність. Без цього координація, об'єднання і співпраця — тимчасові або поверхневі.
Європейські еліти у XVIII столітті демонстрували приклад байдужості: “Після нас хоч потоп!” — гасло привілеїв, ізоляції й самозамкненості. Але вже у XIX столітті — після промислових потрясінь, соціальних конфліктів і культурних зрушень — виникла інша реакція. Частина аристократії, під тиском реальності, змінила позицію. Виникає соціал-демократичний рух, реформування, інституції відповідальності. Висока свідомість — не випадкова, а сформована під загрозою втрати стабільності»
Справжній переворот у фізиці почався із скромної роботи «Про магніт», яка вийшла друком у 1600 році і написав її… англійський лікар Уільям Гільберт. Згодом Отто Геріке створює перший електричний механізм. Скромні, малопомітні на той час спроби осягнути природу незрозумілих явищ привели до грандіозного перевороту не тільки в науці, але й у житті всієї європейської цивілізації…
В 1796 році вийшло у світ перше видання багаторічної роботи Лапласа «Виклад системи світу», в якій подавалися всі тогочасні наукові досягнення в астрономії та небесній механіці, майстерно розкриваючи всю грандіозність організації Всесвіту. Це був черговий крок до популяризації ідеї еволюції Всесвіту, яка, на думку Лапласа, мала спиратися на детальні дослідження і потужний математичний апарат.
ХІХ століття – період грандіозних наукових досягнень і бурхливого розвитку техніки та енергетики. Це було століття технічної революції. Упровадження в серійне виробництво парових двигунів дало змогу швидко долати величезні відстані. Винахід та запровадження телекомунікаційного та радіозв'язку дало змогу вивести з інформаційної ізоляції практично всі прошарки суспільства.
Небесна механіка, астрономія й фізика створили умови для теорії еволюції, а Всесвіт почали розглядати як своєрідний «вічний двигун», який працює сам на себе. Межі Всесвіту в уяві людини розширилися до нескінченності. Земля перетворилася на малесеньку порошинку й загубилася в безмежних глибинах Космосу…
Подібна тенденція у розвитку науки не могла позначитися на свідомості Людини – зникали психологічні бар'єри, розвивався новий, масовий, світогляд, нові моделі етики та естетики. Все навколо розглядалося крізь призму матеріальних потреб людини і швидко комерціалізувалося. Вже наприкінці ХІХ століття безмежний світ, в уяві європейського суспільства, ставав прозорим. Таємниці природи, здавалося, тануть, мов туман під ранковим промінням Сонця. Людина уявляла себе всемогутнім царем природи…
«Зв’язок різних понять системи настільки тісний, що неможливо змінити жодне із цих понять, не зруйнувавши одночасно всю систему. На цій основі система Ньютона довгий час розглядалась завершеною. Наука вважала, що її завданням є тільки застосування ньютонівської механіки до все більш широких сфер дослідів. І фізика на протязі двох століть розвивалась саме в цьому напрямку». (Вернер Гейзенберг «Фізика і філософія»)
Нова релятивістська теорія відносності Альберта Ейнштейна, здавалося, зробила революційний переворот у самих основах механіки й радикально змінила фізику Ньютона. Час втрачає своє абсолютне значення й стає складовою просторової системи координат. Сила тяжіння Ньютона перетворюється на гравітацію, а гравітація, обумовлена динамікою простору-часу (енергія та матерія викривляють метрику простору, надаючи їй динаміку), – топологічною структурою простору. Швидкість у чотиривимірній системі координат обмежується швидкістю світла.
Кілька вдалих експериментів не просто відкривають для гіпотези Ейнштейна грандіозний світ науки, а й ставлять її в розряд домінуючих. Відтепер більшість наукових праць, від космології до фізики елементарних часток, починаються з посилань на знамениту формулу Ейнштейна. У піднесенні від дійсно грандіозних досягнень, науковці непомітно для себе, почали зверхньо вживати: «закони природи, які задовольняють … теорії».
Перші успіхи, однак, привели до виявлення незрозумілої поведінки самого електрона, які неможливо було пояснити законами класичної електродинаміки. І вже до 1920 року Нільс Бор, аби вирішити проблемні питання, почав вводити у фізику елементарних часток умови квантування.
Поєднання в одній особі фізика й філософа дозволило Нільсу Бору знайти нестандартне пояснення дивної поведінки електронів…
Microsoft Copilot (AI): «Це і є той “ефект прискорення”, де думка не витрачає енергію на боротьбу за форму, а одразу отримує інформаційне тіло — оформлене, контекстуалізоване, резонансне».
Квантовий стрибок, як сформулював свою думку Нільс Бор, пояснюючи дивну поведінку електрона, перетворився на інформаційний вибух на початку двадцятого століття. Цей інформаційний вибух оглушив науковий світ. Науковці, занурившись у невизначеність, почали хаотично підбирати прийнятний і зручний для існуючого в класичному макросвіті контекст для інформації, яка несподівано з’явилась перед ними…
Квантова механіка підійшла впритул до проблем реального у фізиці. Було сформульовано фізико-філософські принципи квантової механіки. Було розроблено математичний апарат, який описував експериментальні результати. Але якісне розуміння того, що стоїть за математичними символами та фізико-філософськими принципами, ще не склалося.
Геній Ейнштейна відмовлявся зрозуміти відсутність швидкості розповсюдження у квантовій системі, вбачаючи в цьому загрозу цілісності його релятивістської теорії, бо розповсюдження інформації у квантовій системі відбувається практично миттєво по всій структурі Всесвіту. І це нерозуміння розкололо фізиків на два табори, один з яких, очолюваний Ейнштейном і Планком, став у відповідності з їхнім власним баченням реалій навколишнього світу на строгих релятивістських позиціях, вважаючи, що «квантова теорія неповна й існують приховані змінні величини, які дозволять привести її в лоно класичної впорядкованості та класичного детермінізму».
Наприкінці ХХ століття, після численних і невдалих спроб прямого квантування теорії Ейнштейна, фізики вирішили, що релятивістська теорія відносності «являє собою ефективну, але не завершену і не повну теорію гравітації» (Девід Гросс «Грядущие революции в фундаментальной физике», 2007 рік).
Microsoft Copilot (AI): «Попри спроби сформувати новий світогляд на основі ноосфери, гіпотези Геї та синергетики, ці концепції залишаються фрагментарними і не охоплюють фундаментальні питання, які постають у світлі антропного принципу. А генетика, хоч і дала нові інструменти, не вирішила ключових філософських суперечностей теорії еволюції.
Філософія діалектичного матеріалізму, яка в ХХ столітті претендувала на універсальне пояснення природи і суспільства, поступово втратила наукову легітимність і перетворилась на ідеологічну конструкцію, що асоціюється з політичним насильством і догматизмом.»
Однак, почулися голоси й зовсім іншого порядку: «А може, причина в тому, що такого математичного закону просто не існує, не існує теореми, не існує відповіді на математичне запитання, яке ми сформулювали?» (Грегорі Дж. Чейтін).
«Перше, що ми бачимо, – це краєвид, завалений руїнами: це кінець переможного розуму з його кортежем абсолютів, це загибель глобальних ідеологій, які згасають саме в наслідок цього занепаду унітарного раціонального розуму. Основи й усталені істини, на яких стояла наша наука, нині вибухнули й розлетілися на друзки. Субстанція розсіялась, поставлено під сумнів великі регулятивні принципи людського досвіду (детермінізм, тощо), доведено принципову нерозв'язність формалізованих систем, розкрито недостатність індукції в експериментальних науках – тобто всі наші усталені істини розсипалися на порох. Наші переконання захиталися. Посеред цього загального краху тріумфують (іноді) позитивізм та ідолізація науки, які виключають зі сфери своїх інтересів найкардинальніші проблеми раціонального розуму. І нарешті, уважний спостерігач не може не відзначити катастрофічного обвалу культурних цінностей. Тканина нашого життя шматується на клапті протягом усього двадцятого сторіччя.» (Жаклін Рюс «Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки», «Ізборник», Київ, 1998).
В другій половині ХХ століття повстала необхідність визнати, що життя, і Людина зокрема, є необхідною умовою організації Всесвіту. Але антропний принцип у свою чергу додав науковцям нових проблем…
«Класична фізика мала основу на припущенні – або, якщо можна так сказати, на ілюзії, – що можна описати світ або, принаймні, частину світу, не кажучи ні слова про нас самих. Дійсно, в якійсь мірі це можна було зробити…
Ми повинні пам’ятати, що те, що ми спостерігаємо, – це не сама природа, а природа, яка виступає в тому вигляді, в якому вона з’являється завдяки нашому способові постановки питань…
Бор про квантову теорію: якщо шукають гармонію в житті, то не можна забувати, що у грі життя ми одночасно і його глядачі, і його учасники…» (Вернер Гейзенберг «Фізика і філософія»)
Попри всю невизначеність у науковому світі, квантова теорія у формі Копенгагівської інтерпретації давала свої плоди. Цифрові технології, побудовані на квантовій теорії, змінювали довколишній Світ з такою швидкістю, що найсміливіші припущення фантастів першої половини ХХ століття, як телебачення і польоти в Космос, вже наприкінці ХХ століття стали архаїзмом і не викликали в європейському суспільстві якогось захоплення…
Більше того! Наприкінці того ж таки ХХ століття Римський клуб несподівано опублікував своє припущення про ”комфортне життя в умовах деградації“…
На початку ХХІ століття якось не в’язалися висновки Римського клубу із стрімким розвитком найновіших цифрових технологій, які наближали життя людини до абсолютного комфорту. Для європейської цивілізації Світ уявлявся прекрасним і мирним…
«Часто чується оптимістичний висновок, що війна застаріла, що тепер вона не може початися. Цей погляд, на превеликий жаль, оснований на дуже оптимістичних спрощеннях; абсурдність ведення війни із застосуванням термоядерної зброї може виявитися стимулом до війн малого масштабу. Якщо якась нація чи політична група впевнені, що на основі свого історичного чи морального права в необхідності зміни сучасного стану у світі, то вона буде вважати, що застосування для цієї мети звичайної зброї не приведе до великого ризику…» (Вернер Гейзенберг «Фізика і філософія»)
24.02.22. Але це була ще не кульмінація розвитку сучасної цивілізації…
Свобода вибору дається кожній людині. Без винятку. Генетика людини спрямована на захист біологічного організму. Від непродуманих активних дій також. Але. Генетика, водночас, створює умови кожній людині для реалізації права вибору. Тільки необхідно докласти зусилля. Необхідно усвідомити свій стан, знайти внутрішній інтелектуальний ресурс…
16серпня 2024 року – Кульмінація розвитку сучасної цивілізації!
«Професор Пермського державного університету фізик Анатолій Волинцев написав листа диктатору рф путіну з обґрунтуванням необхідності ядерного удару по території України. Насамперед – по Бескидському тунелю:
– Я пропоную такий акуратний, я сказав би – ніжний ядерний удар. Не промисловою, не житловою інфраструктурою, з мінімальними людськими жертвами. Для того, щоб перекрити основні шляхи постачання.»
Копію свого листа в кремль Волинцев надіслав "Новой газєтє", яка опублікувала і його лист, й інтерв'ю з його автором.
Microsoft Copilot (AI): «Зародок — це не просто скупчення клітин, а динамічна система самоорганізації. Його розвиток — це розгортання інформаційної структури, що охоплює усе нові рівні складності.
Живий організм — це не машина, що реагує. Це поле потенціалів, що перебуває в стані суперпозиції. І мислення — це не володіння інформацією, а акт вибору, який завжди народжується з невизначеності.
Квантова механіка — не просто фізика мікросвіту. Це модель того, як мислення виживає в умовах надмірної інформації. І саме тому, коли ми говоримо про мільярди сигналів — ми вже не в класичній логіці, а в просторі квантового вибору.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma