Дійові особи:
Завідувач кафедри професор,
Доцент,
Студент.
Сцена перша й остання
Дія відбувається в кабінеті завідувача кафедри.
У кабінеті професор і доцент.
Професор
– Ви не вмієте правильно ставити питання. Студенти вас бояться. Скільки студентів підходило до вас з курсовим проєктом?
Доцент
– Один. М***. І він здав. На відмінно. Інші навіть не намагалися.
Професор
– От бачите! Вони вас бояться. Ви ставите їм дуже складні запитання. І до речі, чому вам не подобаються їх курсові?
Доцент
– З тієї ж причини, що й минулого року. Як я вже вам говорив, асистент К* друкує моїм студентам креслення з одного й того ж файлу. Він зробив те креслення в Автокаді, коли ще сам був студентом.
Професор
– І що? Наскільки я знаю, ви поставили йому п'ятірку за той курсовий.
Доцент
– Не зовсім так. Він захотів зробити свій курсовий в Автокаді, хоч це було йому не по силі. В результаті вийшло оце недолуге креслення, що лежить перед вами. Але оскільки це була перша спроба у нас на кафедрі, я його похвалив, запропонував видрукувати креслення на аркуші А1, а далі виправити численні помилки за допомогою коректора та олівця. За виправлений проєкт він і отримав п'ятірку. Що ж до автокадівського файлу, – то він лишився невиправленим.
Професор
– І які ж тут помилки? – професор посунув креслення доценту.
Доцент
– О! їх так багато, що перелік вимагає тривалого часу. – Починає перелічувати помилки.
Професор
– Ну досить! Це не так вже й важливо. Не забувайте, що це їх перший в житті проєкт.
Доцент
– І який же стосунок вони до нього мають?
Професор
– Я розумію вашу іронію, але не обов'язково, щоб вони самі креслили. Головне, щоб вони розуміли, що і для чого тут зображено. Для цього ви повинні ставити їм правильні питання. Зараз я вам покажу.
Професор кличе студента. Той несміливо заходить здоровкається, сідає біля професора, й починається захист курсового проєкту ...
Але підозрюю, шановні читачі, що я зловживаю вашою увагою. Вам зовсім ні до чого заглиблюватися в той курсовий проєкт. Краще зробімо так. Я вам розкажу одну сценку з французького фільму "Відкрийте поліція!", і запевняю вас, вона дасть вам найкраще уявлення про діалог між професором і студентом. Отже, молодий поліціянт затримав на гарячому злодія, що вихопив у дами сумочку й спробував втекти. Він привів злодія до відділку, а там його досвідчений напарник і наставник сам взявся складати протокол. Відбувся такий собі діалог:
Напарник
– Отже, ви знайшли цю сумочку на вулиці. Так?
Злодій
– Так.
Напарник
– Ви хотіли повернути сумочку власниці, але її там не було. Так?
Злодій
– Так.
Напарник
– Тоді ви вирішили, що сумочку треба віднести до відділку поліції. Так?
Злодій
– Так.
Напарник
– Але ви не знали, як туди пройти й спитали цього молодого чоловіка, а він люб'язно погодився вас туди провести. Так?
Злодій
– Так!
Що було далі між злодієм і поліціянтами, краще подивитись у фільмі. А що було далі між студентом, професором і доцентом, я розповім вам сам.
Як ви вже здогадалися справа неухильно рухалася до п'ятірки або, принаймні, четвірки. Але тут озвався доцент.
Доцент
– Дозвольте й мені поставити питання.
Професор
– Прошу.
Доцент розглядає креслення шахтного укісного копра. Його увагу привертає зображення підшківних ферм і шківа. Мабуть, сама назва "підшківні ферми" говорить вам, шановні читачі, що це ферми, на яких має стояти шків, але шкідлива рука асистента й підступна програма Автокад зобразили шків так, що його вісь була нижче верхніх поясів ферм.
Доцент (наслідуючи професора)
– Оце підшківні ферми. Так?
Студент
– Так.
Доцент
– А це шків. Так?
Студент
– Так.
Доцент
– А тепер скажіть мені, що на чім стоїть?
Німа сцена. Студент закляк з витріщеними очима. Професор тільки хитнув головою:
– Та-а-к …
Епілог
Захист курсового проєкту не відбувся. Цього разу. Але відбувся потім.
Студент закінчив університет і став інженером. Принаймні, так написано в його дипломі.
Професор? Ну що з ним трапиться!
А доцент? Доцент більше там не працює.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma