Більш ніж десятилітня агресія ерефії в Україну та повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стала війною не лише, артилерії не лише крилатих і балістичних ракет. Сучасна війна все більше набирає характеру війни безпілотників, як розвідувальних, що забезпечують контроль за противником 24/7, FPV дронів камікадзе з різною дальністю враження: літаючих дронів, надводних та підводних камікадзе. Перевагу азербайджанській армії у другій азербайджансько-вірменській війні за Нагірний Карабах забезпечило саме масове використання турецьких безпілотників «Байрактар» та ін..
Ураження FPV дронами ворожої техніки, командних, взводних та ротних опорних пунктів, складів боєприпасів та просто скупчень живої сили противника виявилися ефективними і високоточними. Надводні та підводні FPV-дрони потопили або вивели з ладу більше 20 відсотків московитського Чорноморського флоту. Далекобійні українські дрони камікадзе 500+ і 1000+ км лише у 2024 успішно атакували низку військових аеродромів із знищенням та пошкодженням гвинтокрилів, штурмовиків, бомбардувальників, в т. ч. і стратегічних із ядерної тріади. Реалізовано 15 атак безпілотників на 13 із 37 нафтопереробних заводів у 9 регіонах РФ, що викликало заборону експорту з московщини бензину та дизеля, підняло більш ніж на 10 відсотків ціни на пальне у ерефії. Атаковані були і заводи з виробництва, а швидше крупновузлового збирання іранських безпілотників типу «шахед», заводи пов’язані з виробництвом крилатих ракет та балістики, металургійні та інші виробництва, працюючі на імперський ВПК. Ба, атаковано українськими безпілотниками сакральний центр руснявої імперії – московський кремль.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін наприкінці грудня 2023 року оголосив, що в Україні понад 200 заводів, які у 2024 році повинні виробити1 000 000 дронів для ЗСУ. На 2024 бюджетний рік урядом, наскільки нам відомо, було виділено 43,3 млрд грн на виробництво цього 1 000 000 дронів. 30 квітня голова уряду Шмигаль помпезно заявив, що уряд додатково виділяє 15,5 млрд на виробництво ще 300 000 дронів. Отже слід розуміти, що мільйон безпілотників вже вироблено і спрямовано в підрозділи Сил оборони.
Отже в першому кварталі 2024 року щомісячно мало бути вироблено 83 333 дрони. З врахуванням додатково виділених урядом 15,5 млрд гривень на виробництво в 2024 році ще 300 000 дронів, починаючи з другого кварталу фронт мав би отримувати щомісячно 83 333 плюс 33 333 — 116 666 дронів.
Михайло Федоров — міністр цифрової трансформації України, як і належиться людині, яка має справу з цифрами, у своєму Viber каналі старанно звітує про кількість знищеного ударними підрозділами, що забезпечувалися в межах армії дронів. За період з 2 квітня по 29 квітня 2024 року за підрахунками міністра знищено або пошкоджено 1136 одиниць ворожої техніки, 488 ворожих опорних пунктів, 29 московитських складів пально-мастильних матеріалів та боєприпасів, живої сили — 553. Виходитимо з приблизного та завищеного розрахунку, що для знищення/пошкодження ворожої техніки необхідно 5 FPVішок на одиницю, опорних пунктів та складів 20 FPV дронів, одного воєнного – 2 FPV-безпілотники. Елементарний арифметичний розрахунок стверджує, що в квітні цього року підрозділами Сил оборони в бойових діях було застосовано приблизно 17 000-20 000 FPV дронів.
Чесно кажучи, цифровізація використання FPV дронів Михайла Федорова також не танцює. При знищенні/пошкоджені в квітні місяці 488 ворожих опорних пунктів утилізовано лише 553 ворожих вояків. Так виходить, що на кожному опорному пункті ворога знищено 1 з хвостиком московитський військовослужбовець.
А куди вивітрилися ще 63 000, які повинні були бути вироблені і поставлені військам у квітні? І це в умовах шаленого дефіциту артилерійських боєприпасів. Адже застосувавши їх можна були знищити ще втричі більше ворожих об’єктів. У вирій вони полетіти не могли, бо весна. Журавлі повернуся з вирію. Якщо вони не були вироблені на 200 заводах, як стверджує міністр Камишін, то куди поділися десятки мільярдів бюджетних коштів? Якщо ці кошти не зникли, а не були освоєні, то для чого виділяти додаткових 15,5 млрд для виробництва ще 300 000 віртуальних дронів. Невже велике дронокрадівництво?
Пролити світло може лише звіт уряду на закритому засіданні профільного комітету про витрати бюджетних коштів на виробництво безпілотників, про кількість вироблених різних типів дронів та створення спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України щодо розслідування фінансово-дронової проблеми. Адже це напряму стосується національної безпеки, життів українських воїнів та, можливо, бізнесу і корупції на крові. І нехай прислужлива більшість слуг у компанії з колишніми ригами не розповідає, що слідчі комісії не можуть нікого посадити, що у них немає повноважень, оскільки Закон про статус народного депутата ніхто не відміняв.
Автор цих рядків у 1994-1998 рр. мав за честь бути заступником голови першої в історії парламенту слідчої комісії з питань розслідування діяльності Чорноморського морського пароплавства - концерну «Бласко», яку очолював Юрій Кармазін — унікальна особистість, який сьогодні нажаль вже у кращих світах. До складу слідчої комісії входили такі відомі особистостя як Степан Хмара, Григорій Омельченко, Микола Хомич та ін. Комісія допитала, так саме допитала, а не заслухала більше 100 високопосадовців. причетних до розкрадання українського торгового флоту, який нараховував на початку 1990-их 230 суден. Ми з Юрієм Кармазіним проводила слідчі дії та допитували свідків не лише в Україні, а й в Англії, Німеччині та інших країнах Європи та добилася загратування більше 16 винних серед яких і президент ЧМП-концерну «Бласко» Кудюкін, два слідчі з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України та інших обвинувачених.
Подання на протизаконне призначення президента ЧМП-Концерну «Бласко» Кудюкіна готував прем'єр-міністр у 1992-1994 рр. Леонід Кучма, а підписував всупереч чинному законодавству президент України Леонід Кравчук, який не мав повноважень своїми указами призначати керівників суб'єктів господарської діяльності. Цю проблему профукало юруправління Адміністрації президента. Тому треба було загратовувати і колишнього президента Леоніда Кравчука і діючого на період 1994-1998-го рр. президента Леоніда Кучму. Але це вже була політична проблема, пов'язана із дискредитацією молодої Української Держави. Та й повноважень у комісії та підтримки прокомуністичного на той час парламенту щодо посадки колишніх і діючих Президентів чесно кажучи бракувало.
А поки ж ми розберемося з фінансуванням державою та виробництвом дронів, самовідданий український народ продовжує за тривожними зверненнями дронарів з різних підрозділів з останніх сил збирати кошти на безпілотники.
На корупційному «фронті» все без змін?
Тарас Процев’ят
Народний депутат України 2-го скликання,
Кандидат історичних наук
Київ-Львів,
8 травня 2024 року
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma