Іноді розібратися у складних перипетіях світського життя не менш складно (і захоплююче), аніж у богословських питаннях. Про що й мова у цих книжках, автори яких спробують відволікти вас від гірких думок про наше трагічне сьогодення і подарувати хоч трохи мирного спокою та душевного комфорту..
Сергій Башинський. Українська Церква: заборонена історія. – К.: Зелений Пес, 2024
Навіщо читати цю книжку, спитаєте ви? "Читаючи її, ви зможете розібратися у складних богословських та історичних питаннях становлення Православної Церкви в Україні, - нагадує автор, - а також зрозуміти, яку роль у цьому процесі відіграють Вселенський та Московський Патріархати і хто з них має право щось вирішувати в церковному житті українців; чи таке право взагалі хтось може мати і що робити, щоб українці самі розв'язували проблеми свого церковного життя". Таким чином, дослідження Сергія Башинського "Українська Церква: заборонена історія" - про те, що Церква - це не храм; що таке взагалі автокефалія, звідкіля вона взялась, нащо і кому потрібна, що з нею робити і де її взяти; звідки в Україну прийшло Православ’я і чи було хрещення князя Володимира першим; як київський митрополит у Москві опинився, і як волиняни збудували Московську Церкву (і храм, і інституцію); коли з’явилися греко-католики (так звані уніати) і хто вони такі; чому гетьман Петро Сагайдачний не тільки видатний український полководець, який переможно на Москву ходив, а ще й рятівник Української Православної Церкви; чому ХХ століття називають "парадом українських автокефалій"; чому в незалежній Україні було аж три Православних Церкви, і всі три запевняли, що вони українські та автокефальні; звідки в Україні взялася Церква, підпорядкована Московському Патріархату, і що з нею не так; що таке Томос, і чи справді це те, чого так прагнули українці; чи з Томосом можна ставити крапку в історії становлення Української Церкви, і які можливі варіанти подальшого розвитку релігійної ситуації в Україні. В основу книги покладено багаторічне наукове дослідження і результат фактчекінгу правди та неправди щодо історії Української Православної Церкви, а саме дослідження є першою спробою подати в художньо-публіцистичному стилі науково-історичні відомості про складний багатовіковий шлях християнства та Православної Церкви на теренах України.
Лондонські хроніки Місіс К. Лондонські хроніки: леді Амелія, Кітті. - Гайсин : ТУТ, 2024
Захопливі перипетії та інтриги перенесуть читачів цієї книжки у світ аристократичного Лондона, де елегантні виховані леді й справжні джентльмени цінують честь і мораль понад усе. Ви зможете вальсувати разом з героями в бальних залах, кататися поруч у Гайд-парку, призначати таємні побачення. «Один з вечорів подарував шанс певним юній леді й джентльмену дещо поліпшити взаємини, - дізнаємося ми подробиці першої з двох історій. - Ратленд увесь тиждень перебував у гарному гуморі після придбання неймовірної пари сірих коней у Таттерсоллі. І ніщо не могло зашкодити цьому. Амелія ж зі свого боку в ту середу перевершила себе. Вона вбралася в нову білу із зеленою вишивкою сукню, рукави й низ котрої були вишиті камінням, а зелений колір вдало підкреслював її очі. Покоївка зробила дівчині нову високу зачіску, а тонку шию молодої леді прикрашало довге кольє з діамантів з одним смарагдом у центрі. Дівчина весь вечір збирала компліменти, проте одна ситуація ледь збентежила її. Джорджі сказала, що має план, як вона зможе повернутися додому й не марнувати час у Лондоні, а брат не зможе тому стати на заваді. Це дещо перелякало Амелію, тож леді саме шукала місце, аби відійти від Ратленда й разом з нею спокійно обговорити це, коли раптом підійшов містер Пінкербі: - Леді Амеліє, чи не зробите мене найщасливішим чоловіком у світі, потанцювавши зі мною?» Тож у першій історії з-під пері Місіс К «Лондонських хронік: леді Амелія, Кітті» багата дочка графа, повертається до Лондона після двох років жалоби ще популярнішою, аніж раніше. Проте доброта леді Амелія Ігертон й турбота про друзів перетворюють дні на вир, наповнений таємними втечами, підступними інтригами, і примушують вигадувати нові плани допомоги іншим. Дівчина майстерно справляється з мисливцями за її багатством, фальшивими подругами, настирним залицяльником. Але лише одна людина може вивести молоду леді з рівноваги й примусити забути про вишукані манери й спокій - пихатий джентльмен, котрий пробуджує в ній усі страхи й невідомі до цього почуття, Що ж до другої історії, то її героїня - Міс Кітті Барлоу - молода розсудлива леді, яка приїздить до Лондона на свій черговий сезон, але затьмарена популярністю кузини, залишається в тіні, поки необхідність не примушує її звернутися за допомогою до відомого гульвіси, графа з нестерпним характером. Він не дотримується правил і на все має власну думку, але, можливо, саме цей джентльмен зможе розгледіти в скромній і мовчазній дівчині мудру душу й щирість - якості, котрих не має легковажна сестра.
Бред Майнер. Досконалий джентльмен: Путівник з лицарства для сучасних чоловіків. – К.: Наш Формат, 2024
Як переконує нас західна реклама, досконалий джентльмен-воїн, описаний у цій книжці, - це "не скотина, подібна до Конана-варвара, а скоріше ввічливий, безкорисливий джентльмен, який несе в собі невидимий бойовий дух та сміливість боротися за справедливість". Утім, дослідження Бреда Майнера "Досконалий джентльмен: Путівник з лицарства для сучасних чоловіків" так само доводить, що це тип чоловіка, який завжди був схожим на воїна, але не завжди був вояком. "Коли обов’язок кличе, він буде бійцем, - підтверджує автор, - та його бойові навички можна реалізувати завдяки мізкам, а не кулакам. До прикладу, у Другій світовій багато чоловіків робили свій внесок у війну, навіть не беручи до рук рушниці чи штурвалу літака. Дешифрувальники та інтенданти відіграли суттєву роль у перемозі над тиранією, і це завжди буде правдою. Однак правильний джентльмен завжди робитиме більше, ніж просто культивуватиме бойовий дух. Доти, доки дозволяють Бог і природа, він залишатиметься готовим до бою". Тож що означає бути чоловіком сьогодні? Звідки беруться справжні герої? Як їм вдається приходити саме тоді, коли вони найбільше потрібні? Автор книжки відповідає на ці питання та запрошує відкрити найкращу, на його думку, модель мужності - джентльмена. Він викладає тисячолітню історію цього забутого ідеалу та висуває вагомі аргументи для його сучасного відродження. І виходить, що досконалий джентльмен - це воїн, коханець і монах, який має бойовий дух для захисту рідного, істинного та прекрасного, дотримується етичного кодексу та своїх зобов’язань, з повагою ставиться до інших, не боїться ризикувати, вміє бути винахідливим і дотепним, проактивний у відносинах зі своєю леді і водночас цінує самотність, завжди готовий до навчання. Хоча, той самий Джеймс Бонд, як еталон воїна-джентльмена, якщо згадаємо, не дуже любив вчитися, влучно розстрілюючи з автомата підкинуту вгору інструкцію до чергового шпигунського гаджету.
Ілюстрація: Raceanu Mihai Adrian
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma