Обшуки, доноси, хвороби та голод вони пережили разом із монахами й дочекалися закінчення окупації.
Загалом ця книжка - захопливе дослідження про львівське підприємство неподалік площі Ринок. На ньому в роки Голокосту монахи Студійського Уставу із благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв. Крім того, "Солід" Юрія Скіри - це розповідь про о. Йозефа Петерса, "львівського Шиндлера", який, будучи ченцем та священиком, заснував успішне виробництво, яке потрапило в епіцентр подій порятункової акції Глави Греко-Католицької Церкви. У підвалах "Соліду" переховували жінок, дітей, чоловіків, яких нацистський режим прирік на знищення. Упродовж 1942–1944 років їх чимало було сховано та врятовано від страти. Обшуки, доноси, хвороби та голод вони пережили разом із монахами й дочекалися закінчення окупації.
"1942 рік, Краків. На вулиці Липовій, 4 на повну потужність працювала фабрика емальованого посуду Emailvarenfabrik, - дізнаємося ми подробиці цієї історії. - Її власником була людина з дуже специфічним минулим і незвичайним сьогоденням як на середину війни. На його підприємстві більшість працівників була поляками. Але вже 1940 року там працювало приблизно 100 євреїв, а 1944-го – до 1100. Робота цих людей на фабриці Шиндлера стала спасінням в умовах Голокосту, близькості Аушвіцу та ліквідації самого Краківського гетто. Працівники Emailvarenfabrik стали частиною "списку Шиндлера" й небагатьма євреями, яким вдалося вижити в Генерал-губернаторстві Ганса Франка".
І ось той самий 1942 рік, але у Львові, про що розповідає автор. "Львів. На площі Трибунальській, 16 на повну потужність працювало невелике підприємство Deutsche Schuhfabrik Solid. Воно теж трудилося на потреби Вермахту й шило взуття. Його директором був німець Йозеф Петерс. Однак, на відміну від Оскара Шиндлера, який і був Шиндлером, Йозеф Петерс насправді був ієромонахом Йоаном. Отець Йоан (Петерс) не мав таких широких контактів із СД, як Шиндлер. Тому він та його люди повинні були діяти дуже обережно. Вони переховували цілі родини на своєму підприємстві. Жінок, дітей, чоловіків, які ночами шили взуття. Потім, зважаючи на загрози викриття, цих людей доводилося переводити в інші місця. У грудні І942 року його арештували й запроторили до концентраційного табору Дахау. Проте студити продовжили її. І довели до кінця, доглянувши довірених їм людей. Так невелика фабрика посеред міста стала справжньою взуттєвою фабрикою життя".
Юрій Скіра. "Солід". Взуттєва фабрика життя. – Л.: Човен, 2023
Фото: кадр з фільму "Список Шиндлера" (1993)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma