Enigma Enigma

dvornik_patriot

2020-06-05 06:34:17 eye-2 18   — comment 2

Малюємо політичну схему Світу...

ні багато ні мало)). Це має стати справою рук кожного. Годі ховатися за застарілі меми та штампи що нам насовують політтенологи. Від нині політтехнологом має бути кожен.

О. Знов цей дурник,зі своїми тараканими,скажуть деякі читачі, - писати не вміє а туди ж. І будуть праві. Я вибачаюся. За помилки та поспіх. І ось чому.

Нема часу й нема бажання. Виправляти помилки. Написав й закрив. Не перечитую. Тут гловне інше. Не правопис а думка.

Красиво викладені думки можна почитати в іншому місці. В мене оригінальні. Сирі та недоопрацьовані. Виправляти їх це як виравляти нарис-тільки зіпсуєш. Краще переписати наново. Але втратиш головне-політ думки. Тому поки так. 

Отже. Якою має бути політична схема світу. 

Одні кажуть - демократичною, інші - навпаки жорсткішою, республіканского штибу,щоб скоріще все росло та будувалося,щоб не було розмазні в суспільстві.

Де та правда? Де зерно успіху? .

По перше треба відповісти самому собі - А що таке успіх? Відносно чого,кого? 

В дикій природі, в рослин, успіхом можна вважати - ріст до Сонця, наявність води тощо. Тому ліси стрункіщі в одніх місцях та кривіщі в інших, наприклад в тундрі.

Людські успіхи теж вимірюються в висоті соціального та економічного зросту. Але тут теж є відміни,стосовно умов зросту.

В тюрмі чи армії це одні умови,зумовлені їх наявностю, а на волі чи в цивільному світі, це інші. В тоталітарному суспільстві це одне а в демократичному - інше.

Цікаво погдянути на демократію , саме в цьому сенсі, природньому. Демократія тут може порівнюватись з гарними умовами існування а тоталітаризм з навпаки - сутужними,де права та свободи віддаються на користь державі ,за ради суспільного росту та росту країн. А в демократичному - навпаки це як річку перевести в площину та утвориться озеро чи стояча вода або навіть болото де крім жаб та очерету нема нічого. Гірська річка напевне краща. Там суворі умови зумовлені скелястими берегами, різкий перепад рівня-тобто соціальні рівні мають різкий крен-де вершина- струмок чи лідник- на горі а низина вже повноцінна ріка з чистою водою та порогами немов на Дніпрі. 

Але є й океани. Де вода стає а в них вливаються всі ріки та моря. І що ми бачим? Усю"красу" обох цівілізаційних проектів. Обидва вони принесли у Океан - сміття. Що стрімка ріка,що тиха вода. Все. Плисти нема куди. Конєчная, як кажуть на росії.

І тут починаєш думати. А що зробити щоб Океан був чистим як гірська ріка та тихим як повноводна артерія?

Потрібен план. Розвитку. Та деякі дії. Не спонтанна та безглузда вода а розумна. Якою вода і є ,по суті,бо це жива матерія.

Тож тут виника дилема. З одного боку - консерватизм а з іншого лібералізм. Лібералізм ,рікі, надає гнучкості та всепрониканню. Консерватизм навпаки- не дозволяє рікі виплеснутись в поле тощо.

Тобто - потрібне балансування - крутих берегів,нахилу та по менше порогів. А головне  - неньше кидати туди сміття. Різного. Політичного теж. Бо пити ж нам усим.

Зайдемо з іншого боку. Внутрішня та зовнішня конкуренція створює приріст думки, не застоюється в болото. Надає нам свіжого повітря, і головне - відповідає алгоритму росту -що наданий нам Природою. Його не перескочеш.

Тому слід конкуренцію лишити. Свободи теж. Це - лібералізм. Але й консерватизм теж потрібен. Щоб не загнивати в болоті ліберастії-коли всі лежать - ніхто нікого не боїться всім байдуже. Тобто -гоми,курці трави та лідери рухів , в однім човні. Принаймні - мають бути перепони. Не тримають звірів в одній клітці. 

Тобто - внутрішньо-видова конкуренція, у вигляді ідеологій чи партій має бути. Але не домінуюча.

Домінуючим має стати інше. Кінечний результат життя цього зоопарку.

Людина має спостерігати світ з різних точок зору.    Я, Сім'я, Суспільство,Світ.

Десь так. Інакше ми перетворюємось на дітей джунглів де популяцію регулюють інстинкти. А пожежа знищує усих бо ніхто не думає глобально.

Тому треба думати глобально теж. Не тільки гаманцем чи джинсами. І навіть не країною. 

Тому виникають обриси майбутнього.Принаймні того що має бути та не буде. По тій причині що не заплановано Природою. Та всеж.

Отже - світовий політико-соціальний конструкт. На мій погляд.

Світ має бути "республіканського" штибу.

Топто - в голові Світу мають бути надоргани чи над-держава. Над-орган краще. Типу ООН тощо. Всі інші країни ,що входять, мають конкурувати між собою представницки,щоб очолити над-орган Світу.

І ми бачимо що цього в нас нема. Є - над-держава та придбижені до неї.

І це погано. Бо схама зараз як в тюремній камері. Є авторитет, є приблатньонні, є мужики, є опущені. Правила понятій.

Закони лиш для ширми. Мовляв ми всі законники,тобто - цівілізовані люди,  але живем "в законі". 

Закон джунглів. Де навіть демократію вкористовують як знаряддя.

Точнісінько - так само мають виглядати і держави. Демократично але в голові держави мають стояти правляча коаліція. До влади мають йти конкуруючі партії чи групи. 

Проте не забуваймо й про "круті береги " що мають робити нашу ріку життя чистою та прозорою. Тобто - без болота. Без застою та жаб. А для цього потрібні закони і жирсткого штибу. Та вони і є. Просто все заплутано.

Нас заплутують політичні сили створюючи мутну воду щоб там ловити нас у сіть.

Для чистоти води,я б відняв трохи прав у виборця,надавши прав елітам,змінивши еліти за ознаками, з буржуазних на екологічних, для чистоти Океану, та віддав би більше прав -Над-органу,як майбутньому голові Планети. 

Саме цьому над-органу маємо ми делегувати прав у плануванні Світу. Не за понятіями а за Законами що творять ВСІ країни Світу. Разом.

Та треба й подумати про народи. В середині країн. Як розподілити права та обов'язки?

Візьмемо звичну нам троїцю. Тобто -ділим все на три. Дві третини - собі , одну - делегуємо - Світу. В цю одну вміщаємо права та свободи "понаєхавших" та регулюємо їх поведінку,відносно - інших двох третин.

Таким чином ми збарігаємо генофонд та власну культуру,а ле й рухаємося в перед, в майбутньому злитті мов та рас.

Тобто - вся закавика НЕ в формі чи суті форм а в ЧАСІ на їх перетворення. Щоб нам не було так болісно змінюватись.

Всі пам'ятають як болять кістки в дитинстві коли ростеш скоріще ніж є кальцію в крові. Так і народи. Їм болить коли в них вторгаються не звичні культури чи народи. Має бути інфузія. Повільна зміна форм ,без травм.

Не змінюватись ми теж не можем. Зміни потрібні і чималі. Всі ми носимо риси чужої крові. Але раніше їх змінювали насильно,вороги чи політично. Зараз, в демократію та свободи, в нас є шанс змінюватись або надто скоро,що викликає відторгнення та напругу, або і зовсім - консервація,як реакція. 

Тому краще мати план та квоти. Наприклад на приріст населення. Вимираючим країнам мають їх надати а - переповненним -навпаки. 

Також можуть бути змінені кордони. Адміністративно. Воювати за землі смішно. В кого вони зайві - реба ділитися. 

Та і ресурси. Світові ресурси мають бути поділені порівну. Світ перестав бути власними наділами - хто більше нагріб того і щастя. 

Тільки так,людство,звикнеться з думкою про суспілну планету Земля. І не буде воювати за ресурси, власні потреби тощо.

А для цього мають змінитися цінності. Яхти , шмутки, маєтки мають відійти як жлобські забаганки. Екологія та чистота Планети має домінувати. Для цього краще змінити форму власності. Бо людина слабка. Не може господар яхт,газет , пароходів, жити скромно, не вип'ячувати власні сили та можливості. А це приводить до надмірної конкуренції в суспільстві та озлобленості,зловживанням тощо.

Не рівність породжує злобу. Урівняти в правах заможню людину з простою майже не можливо. Напруга буде завжди.

Але й урівнювати як то було в СРСР теж не можна бо буде застій. Втрата інтересу до росту. Та краще ріст перевести з коштовного на соціальний. 

Погодьтеся що соціальне важливіще а фінансове домінування приводить до знищення екології тобто майбутнього усього людства. 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma