Майбутня зима обіцяє стати складною не лише для України, але й для Європи: ціни на газ б’ють рекорди один за одним. Цією ситуацією вже активно користується РФ, розпочавши з Молдови газовий шантаж європейських країн. Ціни на газ трішки ростуть, трішки падають, залежно від різних факторів. Але вони все ще залишаються набагато вищими, ніж були минулого й позаминулого року. Причиною є багато різних факторів.З одного боку, багато країн починають виходити з коронакризи. Кожна країна намагається запустити свою економіку якнайшвидше, а для цього потрібні енергетичні ресурси. Відповідно, країни починають змагатися за наявні на ринку енергетичні ресурси, і ця конкуренція сприяє підвищенню цін і на газ, і на вугілля в усьому світі. З іншого боку, постачальники газу не мають достатньо можливостей, щоб швидко наростити пропозицію. Потрібен час, щоб збільшити видобуток. Але не всі постачальники планують його збільшувати. Росія не дуже хоче повторювати таку поведінку, як наприклад Норвегія. Коли європейські країни звернулися до РФ з проханням наростити експорт газу до них, то відповідь була такою: «На азійських ринках – цікавіше й дорожче. Тому якщо в нас щось і буде, то ми експортуємо наш газ на азійські ринки». Таким чином РФ пробує шантажувати Європу, в першу чергу – щоби прискорити запуск "Північного потоку-2". Росія цього і не приховує – подібні заяви лунають як у пресі, так і від окремих посадовців.
Російський шантаж – досить простий. Москва каже ЄС: «Якщо ви не хочете замерзнути, або якщо ви не хочете, щоб у ваших країнах були протести населення, не готового платити такі ціни за газ, то запустіть нам "Північний потік-2" якнайшвидше». Інакше сертифікація газогону може забрати достатньо багато часу, а це підриває плани РФ запустити "Північний потік-2" вже з початку цієї зими, щоб узимку диктувати свої умови. Тому РФ пішла на шантаж, щоби прискорити запуск. Коли Росія почала фактично шантажувати, то в Євросоюзі не було єдності в тому, щоб виробити якусь спільну позицію
Крім того, залишається теоретична можливість швидко наростити закупівлі скрапленого газу. Швидше за все, багато європейських країн вже розпочали такі переговори. Тобто, якщо не буде аномально холодної зими та інших форс-мажорів, країни ЄС можуть обійтися без додаткових обсягів російського газу.
Якщо подивитися на меморандум, що був підписаний влітку між Сполученими Штатами та Німеччиною по "Північному потоку-2", то можна побачити пункт, в якому Німеччина обіцяє запровадити санкції у разі, якщо Росія буде використовувати газ як зброю проти України. Наразі Росія вже використовує газ як зброю – тільки проти Молдови. Можливо, Україні варто запустити процес, який дозволить сказати: «Те, що робиться в Молдові, насправді впливає і на Україну, і на всю Східну Європу. І в принципі це є використанням газу як зброї». Це дасть нам можливість наполягати, щоб Німеччина все-таки застосувала санкції проти "Північного потоку-2".
Це варто зробити й тому, що ми зараз чуємо заяви окремих німецьких міністерств, що ніби "Північний потік-2" не створює жодних ризиків.
Це неправильно і з позицій енергетичної безпеки Європи, і з позиції спільного голосу Європи, і з позиції солідарності. І з цим треба щось робити.
Українська пропозиція зменшити тариф на газовий транзит це правильна ініціатива – знизити тариф на додатковий транзит російського газу до ЄС. Проте слухати її європейські компанії будуть лише тоді, коли таку заяву оголосять не політики, а український оператор газотранспортної системи. Для цього регулятор має внести відповідні зміни до методології встановлення тарифів. Далі оператор має публічно показати всім європейським компаніям, які зміни відбулися – за яким принципом і що пораховано. Щонайменше, тоді ця пропозиція призведе до того, що європейські компанії посилять тиск на РФ, адже ця ініціатива їм буде цікавою. РФ, провокуючи цю кризу, сподівається на те, що Європа прийме умови шантажу. Можливо, в якихось короткострокових моментах Росія справді зможе перетиснути, але європейці вчаться на таких помилках. Як наслідок, все більше європейських експертів, журналістів та посадовців говоритимуть: ми не можемо дозволити забезпечувати з Росії навіть 40% нашого імпорту, тому що такі кризи будуть повторюватися кожного разу. Саме тому ця криза має завершитися поразкою РФ – її частка в газовому постачанні Європи, а також довіра до неї, будуть зменшуватися. Хоча РФ все одно залишиться на газовому ринку Євросоюзу, її частка буде зменшуватися за рахунок нарощування постачань з інших країн, в тому числі через термінали зрідженого газу.
Ми маємо говорити з ЄС про спільну енергетичну безпеку, спільні закупки газу, маючи сильну позицію, спільне зберігання газу в наших сховищах і багато інших речей.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma