Як і очікувалося, популіст тримає світ в очікуванні проривів у питанні агресії Росії проти України. Як ми вже обговорювали раніше це потрібно йому щоб підтвердити претензії на міжнародне лідерство вже в короткому часовому горизонті.
Сьогодні ми не будемо обговорювати оптику заяв на кшталт «ми з Путіним», порівняйте для прикладу, Теодора Рузвельта «ми з Гітлером». Тут треба розуміти просту річ: за минулі місяці світ вийшов і покинув зону відомої політики, уроків тa висновків, старих істин і принципів. Сьогодні майбутнє відкрите і можливі всі його варіанти. Саме з цієї причини ми обговорюємо ясні і прості принципи і лінії переступати за які Україні не можна: на підставі розуму і всього попереднього досвіду.
І ось, прямо до студії, вже реальні перші новини щодо зусиль трампівської адміністрації. Вони, на жаль, не дають великих надій на прорив у напрямку рішень, заснованих на міжнародному праві:
Ексклюзив: США хочуть, щоб Україна провела вибори після припинення вогню (Reuters)
Маючи справу з огидною, жахливою агресією Путіна в Україні безпрецедентною в Європі з часів Другої світової війни, немає жодної раціональної причини відволікати на вибори в Україні на самому початку цього процесу. Це означає що з великою ймовірністю Трамп залишиться вірним собі, закидаючи в повітря пил, бруд тa лайно i не досягаючи при цьому жодних реальних, осяжних результатів.
Не зовсім зрозуміло чому ця тема не обговорюється широко і досконально українським суспільством. Адже залишення важливих питань «на умовчання» вже коштувало Україні дорого не раз і не два. І це ще одна причина щоби продовжувати обговорення.
Перше важливе питання і розуміння - те, що існують різні концепції і підходи до «припинення конфлікту, гарячої фази і т.д.»: між ними,
«обговорювати припинення Путіним його злочинної війни - і використовувати методи та інструменти, щоб переконати його в цьому»,
має зовсім інше, аж до прямо протилежного значення з:
«задовольнити ти умовити Xло за рахунок України».
Між цими полюсами немає ні раціонального, ні практично можливого зв'язку. Вони означають різні речі і ведуть до різних версій майбутнього.
Це те питання, яке фахові та компетентні дипломати України - якщо такі залишилися, мають порушувати скрізь: у Конгресі, з урядом і постійно: припинення Путіним його війни, так, має сенс. «Врегулювання» за рахунок України: не розглядатиметься. Важливо щоб тут не було навіть натяку на сюрпризи. Два принципово різні питання з яких лише одне сумісне з принципами та інтересами незалежної європейської України.
Далі з цього концепту натурально випливають принципи оцінки будь-яких таких проектів:
- Не може бути загрози чи шкоди для довготривалої безпеки України.
- Не може бути компромісів та/або обмежень незалежності України.
- Не може бути винагороди агресії за рахунок територіальної цілісності України.
Треба сказати що ці принципи необхідні не тільки для України, а й безпечного майбутнього всього світу. Адже винагорода агресії такого масштабу та рівня кримінальності може назавжди закрити шляхи до повернення законності та відкрити майбутнє кричущого беззаконня та хаосу.
Отже, у нас є концепція та головні принципи, як підходити до будь-яких подібних дискусій та претензій. Вона повинна стати зрозумілою та прийнятою в усьому суспільстві щоб уникнути можливості миттєвих сюрпризів та тіньових схем.
Насамкінець, ми ще раз зупинимося на поки що гіпотетичній можливості "оманської перспективи". Як ми вже обговорювали, об'єктивний факт "коридора за три дні" та події які передували йому просто не дозволяють забути і відкинути таку можливість без досконального розслідування суспільством. Хоча динаміка стосунків у цьому випадку могла б бути складнішою ніж просто «маріонетки Хла», важливо чітко розуміти що для такої групи людей інтереси власної безпеки, збереження та зміцнення влади завжди будуть вищими та важливішими за інтереси України: її безпеки, незалежності та суверенітету.
Очевидним напрямком планів і дій такої групи було б зіскочити на якусь каламутну угоду з ворогом, швиденько сфабрикувати вибори на хвилі «миру» та продовжувати цементування позицій влади. Зрозуміло, що такі варіанти становили б небезпеку для європейських сподівань України одразу за кількома факторами і тому стежити за такими проявами треба дуже уважно.
Україна, і, ймовірно, світ, вступили у вирішальну фазу жахливої агресії та війни за незалежність України 21-го століття. Не існує очевидних, «універсальних» рішень і підходів. Змусити агресора припинити злочинну війну - це інший шлях, аніж його умиротворення за рахунок жертви. На цьому вирішальному етапі історії Україна, її партнери і весь нормальний світ повинні обрати правильний шлях, який забезпечить відновлення і зміцнення права і правил мирного і процвітаючого світу.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma