В Росії в оренбургських степах, що на російсько-казахському кордоні на полігоні Донгуз з 20-го по 24 вересня тривають спільні міжнародні військово-антитерористичні навчання «Мирна місія-21». У маневрах беруть участь представники так званої, ШОС – Шанхайської Організації Співпраці. Це військові з Росії, Китаю, Індії, Казахстану, Киргизстану, Пакистану, Таджикистану і Узбекистану. Також на «Мирну місію» запросили і білорусів, хоча вони не є представниками ШОС.
«Мирна» місія зі спецназом і ударною авіацією.
Як повідомляє російське міноборони: «Головними цілями навчання є: вдосконалення злагодженості органів управління коаліційного угруповання військ при підготовці і проведенні спільної антитерористичної операції, обмін досвідом протидії тероризму, а також освоєння основних тактичних прийомів і способів дій сил (військ) під керівництвом спільного органу військового управління». Тобто представники армій дев’яти держав повинні створити коаліційне угрупування сил і ними проводити спільну АТО.
Під час практичної фази навчань, яка триватиме 23-24 вересня 2021 року, у ній візьме участь майже шість тисяч осіб, будуть задіяні понад 1200 одиниць військової і спеціальної техніки. Зокрема й три десятки літаків і вертольотів, у тому числі винищувачі-бомбардувальники Су-34, літаки-розвідники Су-24МР, штурмові літаки Су-25, ударні вертольоти Мі-24, транспортно-бойові Мі-8 і літаки Іл-76.
https://function.mil.ru/news_page/country/more.htm?id=12384758@egNews
Російське міноборони повідомляє, що виконання навчально-бойових завдань цьогорічної «Мирної місії» буде здійснюватися «з урахуванням розвитку військово-політичної обстановки в Центрально-Азіатському регіоні. Підрозділи відпрацюють способи протидії новим тактичним прийомам, які використовують терористичні організації, боротьби з безпілотними літальними апаратами, запобігання терористичним атакам з використанням хімічної і біологічної зброї».
Російські військові, під час підготовки легенди навчань, взагалі прогнозують сценарій прориву міжнародними терористами і бойовиками ІДІЛ кордонів однієї з держав Шанхайської Організації Співпраці. І вторгнення це відбуватиметься із, підконтрольного талібам, Афганістану.
До речі з Афганістаном межують п’ять з дев’яти учасників навчань. Це – Китай, Індія (територія штату Кашмір- авт.), Пакистан, Узбекистан і Таджикистан. Ще двоє - Казахстан і Киргизстан знаходяться відносно недалеко від цієї країни, а Росія взагалі віддалена від найпівнічнішої точки Афганістану аж на півтори тисячі кілометрів. Проте росіяни, які є господарями навчань і фактичними розробниками сценарію, судячи з місця проведення маневрів, передбачають зупиняти міжнародних ісламських терористів на дальніх підступах до власних кордонів, десь у казахстанських степах.
Про загрозу прориву бойовиків саме з Афганістану заявив на відкритті навчань командувач військами Центрального військового округу (ЦВО) РФ Олександр Лапін. «На тлі захоплення талібами влади в Афганістані, особливе занепокоєння викликає посилення позицій ІДІЛ та інших міжнародних терористичних організацій, що тягне за собою загрозу їх проникнення в прикордонні райони наших країн», - сказав Лапін на мітингу-відкритті військових навчань ШОС.
На навчаннях саме на російський ЦВО було покладене формування коаліційного угрупування військ, його структури й органів управління. Основу російського контингенту становлять окремі підрозділи від мотострілецького і артилерійського з'єднань, дислокованих в Оренбурзькій області, а також від бригади спеціального призначення з Самарської області, також частини оперативно-тактичної авіації ЦВО і військово-транспортної авіації ВКС Росії. До складу авіаційного угрупування увійшли льотні екіпажі з п'яти регіонів РФ, а також об'єднаної російської військової бази «Кант» в Киргизії і льотчики Збройних сил Казахстану.
ШОС – це не НАТО, тут кожен за себе.
Шанхайська організація співробітництва (ШОС) – це міжнародна організація, створена в червні 2001 року, коли главами Казахстану, Китаю, Киргизії, Росії, Таджикистану і Узбекистану була підписана відповідна Декларація. У червні 2002 року на Санкт-Петербурзькому Саміті глав держав-членів ШОС, було підписано Хартію Шанхайської організації співпраці, яка набрала чинності 19 вересня 2003 року. Це базовий статутний документ, що фіксує цілі і принципи організації, її структуру та основні напрямки діяльності.
Основними цілями ШОС були визначені: зміцнення довіри між його учасниками у військовій області, забезпечення миру, безпеки і стабільності в регіоні, боротьба з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом. Проте ШОС не стала військовим союзом. Організація сформувалася на основі діючого до цього політичного об'єднання, під назвою «Шанхайська п'ятірка» (Казахстан, Китай, Киргизія, Росія і Таджикистан). Згодом до Організації приєднались Індія і Пакистан.
На сьогодні дев’ять країн є державами-членами Шанхайської організації співробітництва це: Індія, Казахстан, КНР, Киргизстан, Пакистан, Російська Федерація, Таджикистан і Узбекистан. Кілька днів тому долучився ще й Іран. Ще три країни мають статус держави-спостерігача при ШОС: це Білорусь, , Монголія, і … Афганістан. Також девять країн є, так званими «партнерами по діалогу ШОС» : Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Камбоджа, Непал, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина і Шрі-Ланка. До речі, свого часу й Україна також подавала заявку на те, щоб стати державою-спостерігачем ШОС.
Загальна територія країн, які входять до ШОС складає понад 34 млн км², тобто 60% території Євразії. Загальна чисельність населення країн ШОС приблизно дорівнює 3,4 млрд чоловік (2021 рік) - половина населення планети.
Декілька членів Організації, зокрема найпотужніших (Росія, Китай, Пакистан, Іран та Індія), розглядають ШОС, в першу чергу, як інструмент протидії американській і НАТО-вській військовій присутності в даному регіоні. Вони вважають, що така присутність становить загрозу безпеці цих країн.
У декількох членів ШОС і сьогодні існують невирішені військові суперечки і навіть ведуться бойові дії одна проти одної. Варто згадати Індо-Пакистанський конфлікт, який триває з 1947 року в Кашмірі. Два роки тому протистояння знову відновилось і розпочалась прикордонна війна із застосуванням авіації і важкого озброєння. Був ризик, що вона переросте у глобальний воєнний конфлікт потужних військових держав, які мають ядерну зброю.
В травні 2020 року у Китаю та Індії розгорівся прикордонний конфлікт за регіон Аксайчін на кордоні Синьцзян-Уйгурського автономного району. Сторони підтягнули війська і бронетехніку, внаслідок зіткнень, за різними даними з кожного боку було по кілька десятків загиблих і постраждалих. І хоча наразі інциденти призупинені і озброєння відведене, проте перемовини, щодо, спрямовані на врегулювання ситуації на лінії фактичного контролю між Індією і КНР в Ладакхі, поки-що ні до чого не призвели.
Зовсім «свіжим» є в пам’яті конфлікт в Ферганській долині. Прикордонні суперечки за територію і водогони між таджиками, узбеками і киргизами в квітні –травні 2021 року ледь не стали початком глобальної війни в Центральній Азії. В спадок від СРСР тут й до сьогодні залишились невизначені державні кордони і села-анклави на територіях інших країн, і як наслідок загострення міжетнічних конфліктів.
Але основними протиріччями між найбільшими членами ШОС є розбіжності політичних і економічних інтересів Росії і Китаю. Китай, розглядає країни ШОС як перспективний ринок збуту і вважає, що пріоритети ШОС між антитерористичної і економічною діяльністю повинні ділитися порівну, а в перспективі економічна стратегія повинна зайняти головне місце в діяльності організації.
Росія ж, навпаки розглядає ШОС, як військовий союз, який повинен надавати їй підтримку у вирішенні питань в області боротьби з проявами тероризму, екстремізму і сепаратизму. Крім того, РФ остерігається встановлення економічної гегемонії Китаю в пострадянській Азії.
Тому ШОС – це не військовий альянс, яким його хоче бачити Росія у протистоянні з НАТО і США, тут кожний за себе, хоча в деяких моментах можлива військова коаліція. І такими моментами Росія намагається повністю скористатись.
Китай ставить рекорди, а Таджикистан остерігається талібів.
Повертаючись до «Мирної місії-2021» варто зазначити, що від РФ у маневрах беруть участь понад дві з половиною тисячі військовослужбовців і близько 400 одиниць військової і спеціальної техніки.
Від Китаю до участі в навчаннях залучені майже 600 бійців Народно-визвольної армії КНР. Вони подолали відстань понад 6,3 тис км. Це є найбільшою в історії відстанню, на яку були перекинуті китайські військові залізницею для участі в спільних навчаннях за кордоном. Штаб підрозділу і передова група прибули в район навчань на транспортному літаку Y-20 з Шеньяна (провінція Ляонін, Північно-Східний Китай ) ще за два тижні до початку навчань. Як повідомляє СИНЬХУА Новости: - «відправка військ на таку велику відстань є перевіркою того, наскільки командири на всіх рівнях і всі елементи керівництва здатні до спільної операції в умовах, наближених до бойових».
http://russian.news.cn/2021-09/11/c_1310180784.htm
Від Киргизстану, Білорусі і Узбекистану в «Мирній місії-2021» беруть участь підрозділи спецпризначення чисельністю близько 100 чоловік, а від Казахстану сили Західного військового округу (ЗахВО) Сухопутних військ, а також штурмовики Су-25 Сил повітряної оборони Казахстану.
Від Таджикистану в навчаннях також задіяні понад 100 військовослужбовців Сухопутних військ. Голова таджицької делегації – Заступник командувача Сухопутними військами з бойової підготовки Таджикистану Фатхулло Ідоятуллозода, виступаючи на відкритті, відверто сказав, що треба готуватись до можливого вторгнення терористів з боку сусіднього Афганістану, адже ситуація там доволі неспокійна: «У світлі дестабілізації обстановки на наших південних кордонах, з огляду на останні події в Афганістані, де вся республіка перейшла під контроль талібів, тема і мета проведення даного навчання, є дуже актуальними».
Щодо інших учасників навчань – Пакистану та Індії. То чисельність їхніх контингентів на навчаннях наразі невідома.
І як підсумок, можна процитувати слова командувача військами Центрального військового округу (ЦВО) РФ Олександра Лапіна на відкритті навчань: - «У Центрально-Азіатському регіоні ми спостерігаємо значне загострення обстановки. Військово-політична ситуація навколо наших держав стає все більш напруженою. Завершення військової операції США в Афганістані призвело до різкого стрибка терористичної загрози на усьому євразійському просторі ».
Це означає, що Росія вже визначилась де «організує» чергову «військову кампанію» - розпочне боротись з тероризмом у Центральній Азії, адже тамтешні її союзники (Таджикистан, Киргизстан, Казахстан і Узбекистан) можуть швидко перейти під вплив інших, наприклад Китаю.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma