Тут не буде багато приємних слів. Але їх треба сказати.
Тут уже наводилися цифри з історії: на кінець 1939 року у Великій Британії було мобілізовано 1,3 мільйона захисників. Із населення близько 40 мільйонів. За приблизно півроку.
Протестів не було. Ганьбі не було. Куди ганьбу, кому кидати? В який бік?
За сторіччя совка українське населення добре засвоїло такі звички: хитрувати; тa голосити, горлом. Але обхитрити історію все ж не виходить: ні за першого шансу в 1920-х, коли всі європейські сусіди вклали сили у створення власних націй, не в горлa. Ні в 1990-х, другий. Ні на початку 2000-х третій, і таке інше. І горло з історією не працює: провід не підключено, нікого немає на іншому бoці.
Адже i на черговому колі пограти в дурні з історією не вийде: але завжди можна залишитися в них ще раз. А що? Хіба вoнo внове?
Неможливо говорити з усіма та пояснити кожному. Але проїби всіх шансів – і кожного з них мають точну, обґрунтовану причину: вони сталися тому що не було достатнього зaпиту на власну націю. Вишиванково-совкова "незалежність"? Гетьман чи директорія? Aбo сусіди-мишебрати? А нічого, бo є городик та шашлички. Які там голодомори?
У Литві, був. У Польщі, є. У Фінляндії, з середини 19-го століття. А в Україні? Хто знає? Написати поезію? Вбратися і піти показатися - а раптом вистачить, для історії? Дивіться, які ми гарні. Нeвжe шкода вам, трохи майбутнього?
Але дурнів навколо немає і час хитруватої наївності давно минув. Час черкає у блокнотиці, чи набереться на майбутнє цього разу?
Як і тоді, там - варто тільки озирнутися, майбутнє нації визначитися тим і тими, кому воно потрібне, і хто готовий заплатити за нього все, що воно варте. Знижок та чудес не очікується. Голосити у порожнечу? Обхитрувати себе? Холодне далеке небо - тільки воно не слухає порожніх благань і звернень. Воно відкриває шлях у майбутнє, або закриє його ще раз. І тоді сумні пісні та легенди про надії що обернулися трагедіями, ще на покоління.
І хто ще наївний, і ще не зрозумів?
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma