Право "першої ночі" – не кажучи вже про Новий рік - у новітньому літературознавстві на початку незалежности отримала, як знати, саме "феміністична критика". Загалом відомо, що кожен період історії літератури має свою систему координат, де кожного разу наново реалізується категорія новизни. Скажімо, модернізм висунув ідею по-новому говорити про вічні проблеми. Аванґард захопився переглядом самого предмету розмови. А вже постмодернізм взагалі заперечив можливість існування нового в мистецтві. І І сталося так, що право "першої ночі" у новітньому літературознавстві на початку незалежності отримала саме "феміністична критика". Принаймні такі її досягнення в цій галузі, як заборонена праця "Моя Леся" Н. Зборовської, одіозна монографія "Націоналізм, сексуальність, орієнталізм" С. Павличко про гомоеротизм А. Кримського і гендерні утопії "Femina melancholica" Т. Гундорової про О. Кобилянську свідчать про кардинальні зрушення в системі модерного світосприйняття.
На цих самих засадах "феміністичної критики" тримається автор дослідження "Доля чи воля" Сергій Романов, у праці якого присутні Леся Українка, Ольга Кобилянська, Людмила Старицька-Черняхівська: три долі, три світи й три авторки, які заклали альтернативу чоловічому простору культури. Тож перед нами спроба психобіографічного портретування і творчого устійнення людини епохи, через опцію, яку М. Гайдеґґер називав "буттєво-історичним діалогом", а Ґадамер визначав як "перехід від світу науки до світу життя". Тож чи можна бути собою у байдужому, навіть ворожому світі? Чому варто йти за мрією, долаючи перешкоди, поборюючи комплекси та збуваючись страхів? Як індивід стає особистістю, непримітне дівча – яскравою жінкою, а літераторка-початківиця – письменницею? Зрештою як пасіонарна енергія небагатьох мобілізує спільноту на звершення, гідні великої нації?
Сергій Романов. Доля чи воля. Жінки епохи Moderne. – К.: Атена, 2025
Painting by Tamara Lempicka
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma