…Здається, про свій власний, український націоналізм наразі ми все знаємо достеменно. Братство Тарасівців, "Самостійна Україна" Миколи Міхновського, зрештою його таки харківська "Слобожанщина" 1902 року (а не полтавський "Хлібороб" 1905-го), яка стала першою українською газетою на Наддніпрянщині. Таким чином, Харків давно і надійно вважається колискою українського націоналізму.
Донедавна, щоправда, цю першість ділили та сама Слобожанщина і Галичина, де, між іншим, видавалися майже всі праці Міхновського, бо в Російській імперії, як знати, "все українське" (друк та ін.) було заборонене до 1914 року. Кінець цим сперечанням кладе книжка Анни Процик "Молода Європа" Джузеппе Мадзіні i початки модерного націоналізму у Східній Європі" (Л.: Видавництво Українського Католицького Університету), в якій авторка, ґрунтуючись на документах, спогадах та епістолярних джерелах, розглядає інтелектуальні течії, що захоплювали східноєвропейську молодь у період після польського повстання 1830 року.
Тобто це дослідження показує, що національне пробудження і поляків, і українців уже в 1830-х роках мало, всупереч поширеним уявленням, не тільки культурницький, а й політичний характер. Тож наразі мова про ідеї, котрі польські повстанці принесли в середовище молодої чеської, словацької та української інтелігенції в Австрійській та Російській імперіях. Ці ідеї ґрунтувалися на демократичних принципах та гуманістичних ідеалах Джузеппе Мадзіні, лідера боротьби за об’єднання Італії та засновника "Молодої Європи" – антиімперіалістичного союзу пригноблених народів, готових підтримувати один одного у своїх національно-визвольних змаганнях.
Саме в процесі тісної співпраці в політичному підпіллі "Молодої Європи" освічені поляки й українці прийшли до усвідомлення того, що в інтересах обох народів, пов’язаних історичними обставинами та політичною конечністю, вони повинні діяти пліч-о-пліч.
Ілюстрація – меморіяльна дошка Миколі Міхновсьому роботи Валєра Бондаря (Харків)
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma