Enigma Enigma

BlackPR

2019-11-06 13:18:08 eye-2 3234   — comment 0

Моя промова в суді

Сьогодні відбувся суд (шосте засідання), який сєпарасти організували проти мене за те, що я набив пику одному з них. І сьогодні я сказав ті слова, що записані нижче. Прокурвор справу провалив. І сидів на стільці немов вужик на пательні.

 

Судова промова Інгвара

 

Конституція України є її основний закон, який зобов’язує кожного громадянина захищати територіальну цілісність, суверенітет, конституційний устрій та інші державні інтереси України. Всі, хто заперечує громадянський обов’язок – є зрадниками і підлягають кримінальному покаранню за злочин, передбачений ст.. 111 ККУ «Державна зрада».

В даному випадку ми бачимо, що аж чотири слідчих лисичанської поліції та три прокурори «не звернули увагу» на злочин за ознаками ст.. 109 ч.2 ККУ (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади), що його свідомо здійснював Гнилицький Юрій Іванович. Замість того, щоби передати справу за підслідністю до СБУ, вони всі зусилля доклали до того, аби зі злочинця Гнилицького зробити жертву, а з мене злочинця - коли я, користуючись 65 ст. Конституції України (обов’язок захисту Вітчизни) та ст.. 39 ККУ (крайня необхідність) припинив нагле скоєння злочину.

Натомість, слідчі та прокурори старанно приховали факт злочину проти держави, що було скоєно Гнилицьким Ю.І., аби піднести справу так, ніби то я не мав жодної причини для «побиття» Гнилицького. Цим вже було порушено не лише норми ст..112 КПК України (підслідність), але й ст..396 (приховування злочину) та ст..372 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності) ККУ. До останнього моменту виразно відстежується це небажання слідства та прокуратури визнати ознаки злочину, передбаченого ст..109 ч.2 ККУ, які присутні в протиправних діях Гнилицького Ю.І.

Також зовсім не доведено, що саме я спричинив тілесні пошкодження Гнилицькому Ю.І., оскільки до лікарні він звернувся аж через тиждень після події і нічим не може довести необхідність такої затримки – всі його так звані «докази» є фальшивими відмазками. Окрім того, в світлі ст..39 ККУ (крайня необхідність) всі ті пошкодження не вважаються злочином, бо так званий «потерпілий» доволі довгий час провокував мене антидержавними закликами, чим спричинив мені сильне душевне хвилювання. Якщо, звичайно, Гнилицький не отримав свої пошкодження в період між самою подією та його зверненням до лікарні.

Вимога ж «компенсувати моральну шкоду» у розмірі 146 тисяч гривень плюс ще 4 тисячі гривень «за майнову шкоду» виглядають як корупційна спроба привласнити моє добро, аби потім розділити це на три особи – слідчого Чернявського Р.І., прокурора Ступченко О.В. та самого Гнилицького, бо в сумі виходить рівно 150 тисяч гривень, що чудово ділиться на три рівні частини. З огляду на це стає зрозумілим нахабне нехтування Процесуальним та Кримінальним кодексами України вищеназваними слідчим та прокурором.

Також не виключено, що спроба приховати злочин за ознаками ст..109 ч.2, скоєний Гнилицьким Ю.І., є наслідком агентурної роботи слідчих та прокурорів на користь терористичного угруповання «лнр-днр», про що свідчить «неуважність» як слідчих, так і прокурорів відносно злочину проти держави, навіть коли я їм особисто доводив це, плюс показання свідків, з яких стає зрозумілим, що Гнилицький Ю.І. закликав до об’єднання громадян України та вояків ЗСУ з окупантами та коляборантами для повалення конституційного устрою та насильницького захоплення влади. Справа в тому, що я знаходжуся на сайті «трибунал днр» як «каратель» і моє засудження дало би можливість пропіаритись тому «трибуналові», мовляв навіть в Україні «карателів» засуджують. Тож не є виключеним, що слідчі та прокурори виконували завдання окупантів.

Також не виключено, що Гнилицький Ю.І., у прагненні зтягнути з мене грошей, спеціально створив конфліктну ситуацію, яку я довгий час намагався вирішити мирно. Але спочатку він не одержав необхідних тілесних ушкоджень, тому за своєю спільницею (Тетяною Пипенко-Нагорною) самі зробили необхідні для подання заяви ушкодження – що і обумовлює довгий час між подією та зверненням Гнилицьким Ю.І. до лікарні.

На підставі виявлених судовим провадженням фактів скоєння Гнилицьким Ю.І. злочину за ознаками ст..109 ч.2 ККУ, слідчим Чернявським Р.І. та прокурором Ступченко О.В. злочинів за ознаками ст..111; ст..372 та ст..396 відкрити по вищеозначених особах кримінальне провадження, передавши його за підслідністю до СБУ. Також провести розслідування стосовно слідчих Петрашова О.Г., Злотенко Б.А. та Кустікова А.В.; прокурорів Свирипи В.А. та Комм Я.О. по виявленню причетності чи непричетності їх до організованого злочинного угруповання, метою якого є дискредитація українських правоохоронних органів. Як показала практика 2014-го року, таке ОЗУ реально може існувати в правоохоронних органах. Або стосовно злочинної недбалісті (ст..367 ККУ), припущеної вищеозначеними особами.

Прошу: відносно мене згідно ст..65 Конституції України та ст..39 ККУ кримінальне провадження по звинуваченню мене у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 ККУ припинити і визнати мене невинним. Натомість, визнати мене потерпілим від злочинних дій, вчинених організованою групою осіб, названих вище.

Також прошу застосувати до Гнилицького Ю.І., Чернявського Р.І. та Ступченко О.В. запобіжну міру – арешт, аби вони не мали можливості втекти на непідконтрольні терени з метою уникнути покарання за свою антидержавну діяльність.

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma