Enigma Enigma

Ігор Бондар-Терещенко

2021-09-30 06:54:48 eye-2 3997   — comment 0

На початку нової нечуваної епідемії

Ці технології дуже небезпечні, навіть смертельні. Необережне використання тягне за собою страшну катастрофу. Що ще сказати? Такого людство ще не знало, утім, передумови до цього успішно створило. Розповісти про це так само нелегко.

Утім, автор цього роману знайшов шляхи, створивши у своєму «Поверненні» не лише альтернативну реальність, але й змусивши ще раз замислитися про те, що існування людства залежить від кожного з нас… Здається, це початок нової нечуваної епідемії. Людей зводять з розуму спогади, які їм не належать. Нейробіолог Гелена Сміт розробила пристрій, який має допомагати хворим людям зберегти спогади… Детектив Баррі Саттон розслідує самогубство: жінка наклала на себе руки через тугу за чоловіком і сином, яких у неї ніколи не було.

Звідки взявся цей синдром помилкової пам'яті? Кожен має право заново як наяву пережити перший поцілунок, народження дитини - в загальному, кращі моменти життя. Одержима цією мрією, нейробіологиня Хелена Сміт наполегливо працює над технологією, яка дозволить зробити це. І не тільки… Ігри з пам'яттю, виявляється, неймовірно небезпечні. Один необережний або зловмисний крок - і світ затріщить по швах. Баррі і Хелена переконалися в цьому на власному страшному досвіді. Вони не єдині, хто все розуміє. Але єдині, хто здатний запобігти катастрофі. Потрібно тільки правильно вибрати спогад...

«Баррі Саттон зупиняє машину на пожежній стоянці біля центрального входу до По-білдингу - висотки у стилі артдеко, підсвіченої білим світлом фасадних ліхтарів, - починається ця історія. - Він вискакує з поліційного «форда», перебігає тротуар і через обертові двері опиняється у фоє. Нічний охоронець притримує для нього двері ліфта. Лунко цокаючи каблуками по мармуру, Баррі біжить до кабіниі влітає в неї. - Який поверх? - Сорок перший. З ліфта праворуч і по коридору до кінця. - Тут за хвилину будуть інші копи. Скажіть їм, щоб не рипалися, поки я не дам сигналу. Швидкість ліфта не в'яжеться з віком будівлі, він піднімається так стрімко, що закладає вуха. Нарешті двері розсуваються, Баррі вибігає в коридор, проноситься повз вивіску якоїсь юрфірми. На поверсі панує напівморок, лише де-не-де горить світло. Баррі мчить по килиму, минаючи мовчазні кабінети, конференц-зал, кімнату відпочинку, бібліотеку. Нарешті коридор упирається у стійку реєстрації, поєднану з найпросторішим кабінетом на поверсі».

 

Блейк Крауч. Повернення. – К.: Рідна мова, 2021

 

 

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma