Спочатку таке питання: ви вірите в знаки? Ні? У вашому житті не траплялися ситуації, коли вас щось підштовхує до тієї чи іншої дії (чому виділив поняття дії поговоримо далі)? Так, ми це щось назвали інтуїцією. А ви звернули увагу, що іноді якась інтуїтивна і швидка дія приносить вам більше користі, ніж запланована робота?
Але бувають випадки, коли ми ігноруємо інтуїтивну підказку і не один раз. Тоді з’являються своєрідні знаки, які попереджають нас або про небезпеку, або про можливість втратити останній шанс. Коли ж ми далі притримуємось свого плану та ігноруємо останній знак, то… Можливі варіанти. Все залежить від того, який у вас був план. Тут цікавою художньою ілюстрацією є «Пікова дама» Пушкіна…
Проілюструємо наше припущення на сьогодні добре відомому нам прикладі. Війна 24.02.22.
Зваживши свої сили та протестувавши технічні характеристики ЗСУ, московити відважилися на "Бросок мангуста". І програли. "Мангуст" здох під час броска. І це був перший знак.
Логіка підказує, що варто було відступити. І не просто відступити, а повернутися на вихідні позиції та проаналізувати ситуацію, що склалася. Детально проаналізувати. В спокійному оточенні. Тим більше, що про такий розвиток подій попереджали Єгор Гайдар і російський генерал Івашов.
Так, на це потрібен був час і дуже багато часу, аби попереднє аналітичне дослідження "вилежалося", а вже потім, можливо й через рік, повернутися до нього і ще раз переглянути всі деталі. І вже після детального аналізу війну можна було б і не продовжувати, а зробити вигляд, що так було й заплановано…
Але!
Ось тут московитам варто було сісти і перечитати.. ну хоча б свого ж Пушкіна. «Пікову даму», приміром. Або ту ж само казку про золоту рибку… Але ж ні…
Ілюзія виявилася стійкішою від здорового глузду. І московити зробили ставку на ЧВК Пригожина. І на масоване поповнення ЧВК Пригожина "сідєльцями"… І знову програли! Більше того! Сам Пригожин послав кремлю надзвичайно виразний знак. Що росія не готова до затяжної війни на виснаження…
Але їхня ж російська класика виявилася непідйомним продуктом для російського істеблішменту та всієї російської еліти. З російськими науковцями включно.
Московити вирішили зіграти "вдовгу". Вирішили, що ось за третім заходом вони таки зірвуть весь "прикуп". Тобто, московити надумали виснажити ЗСУ "м’ясними" штурмовиками ("Бабы новых нарожают") і розвалити психіку українського суспільства агресивною пропагандистською кампанією (“Зеленський диктатор і хоче вбити всіх патрійотів”, ”бусифікація“, “в армії потрібні не охвіцери, а лідори”, тощо). І зробили ставку на перемогу …іншого президента США.
Логіка в таких міркуваннях присутня. Виходячи з історичних процесів, які останні п’ятсот років відбувалися в Україні, можна помітити, що українці дуже бадьоро та з блискучими успіхами починали, але потім бадьорість зникала…
Більше того, після перших гучних блискучих перемог серед українців починалися внутрішні політичні чвари, які розколювали суспільство. Якщо Хмельницькому вдалося уникнути громадянської війни між ворогуючими козаками та українськими посполитими, то вже на початку двадцятого століття політичне протистояння між українським політичним істеблішментом вилилося в криваву різню…
Чим і скористалися червоні московити, спокійно очікуючи в Харкові результатів "битви" між "червоними українськими козаками" та армією УНР. Між махновцями та військом Директорії. А потім "переможців" махновців спалили в "м’ясних штурмах" Перекопу, а залишки війська УНР добивали вже в Польщі. Попутно перестріляли ватажків "червоних українських козаків". Про всяк випадок. І організували контрольний постріл в голову українського суспільства – Голодомор. За принципом "нема людей – нема проблем".
Так, саме звідти, із глибин століть, сьогодні спливає козацьке «Пливли, пливли, а на березі всралися»…
Однак через століття з’ясувалося, що масове вбивство не дає диктаторам бажаного результату. Ось тут би й показати російським генетикам свої знання, а не проповідувати з телевізійних екранів пропагандистські штампи. Показати російському істеблішменту, звідки береться і куди дівається генетична інформація… Хоча б на прикладі Тараса Григоровича Шевченка розібрати такий дуже цікавий момент: звідки і яким чином в хлопчикові із потомственних селян-кріпаків з’явилось дивне і надзвичайно рідкісне генетичне поєднання художника і поета-філософа? А чи безслідно зникла генетична інформація Сагайдачного, генія України, або ж генетична інформація легендарних полковників часів Хмельниччини? Адже ж відомо, що інформація нікуди не зникає… Більше того, проти інформації безсила навіть фантастична чорна діра Космосу. Вона ламає абсолютно все. Крім інформації… Отож…
Але! Логіка гравців у карти не тотожна логіці історичного процесу. Бо логіка історичного процесу жорстко пов’язана з побудовою об’єктивної реальності. А об’єктивна реальність – це не тільки картярський стіл з картами та круті гравці навколо нього.
Об’єктивна реальність – це світ навколо, який добре описаний класичною механікою, і квантовий світ, який знаходиться нижче «стіни Бора», або ж нижче межі Планка (це схематично демонструється на фото, яке подається після цього посту). Ці два світи нерозривно пов’язані поміж собою. Весь видимий світ побудований у просторі (не «на просторі», а саме «в просторі»), який ми розуміємо, як межу Планка. Який знаходиться в середині кожного з нас…
І ці два світи взаємодіють поміж собою через квантові флуктуації. За допомогою квантів дії… В середині нас також…
Сьогодні нам ще дуже важко зрозуміти цей процес. Чому? Бо ми мислимо, порівнюючи незрозуміле нам з відомими нам прикладами. Ми думаємо за принципами релятивістської фізики. А релятивістська фізика займається не дослідженнями ще не зрозумілих нам фізичних процесів, а інтерпретацією їх, порівнюючи незрозуміле з уже відомим, пояснюючи незрозуміле власними фантазіями…
Ще й тому, що мозок людини досліджується …мозком людини…
А якщо мозок-дослідник виявиться носієм релятивістського світогляду, в якому нема іншої реальності, крім картярського стола і гравців навколо нього?
Адже ілюзія комфорту чи ілюзія страху може штовхнути нас на вчинки, дуже далекі від здорового глузду. Чому людина під дією страху кидається в Тису, хоча, за здоровим глуздом, в неї більше шансів вижити на фронті ніж в крижаній підступній воді Тиси?
Ось тут і пригадалась казка про золоту рибку… Між іншим надзвичайно цікавий сюжет саме в плані квантової механіки. Давайте пригадаємо, для прикладу, хоча б реакцію моря на ілюзії бабки, які для золотої рибки озвучував недолугий штурмовік-дєдка: «захвилювалося синє море», «потемніло синє море», а далі ще крутіше… Чим вам не знаки від квантового світу?
Події на росії останні 25 років розкручувалися у строгій відповідності до казки про золоту рибку, яку сам Пушкін вже дві сотні років розповідає недолугому російському істеблішменту та російській еліті. І немов горохом об стіну…
Прикиньте. На 2014 рік, коли московитів сподвигло до гібридної війни проти України, росія мала все! Гори бабла. Гігантські недоторкані ресурси в надрах своєї землі, які могли б забезпечити безбідне життя десятків поколінь абсолютно всіх росіян і без "м’ясних штурмів". Міжнародне визнання, бо саме для росії G7 перетворили на G8. Питання: чого вам ще не вистачало? Відповідь: здорового глузду.
Чому ілюзія виявилася такою стійкою? Над цією проблемою доведеться ще попрацювати науковцям і філософам. Але не російським. Бо російські науковці пропонують вдарити по Україні атомною бомбою. Тобто, туди також здоровий глузд не навідувався… Але ми розбиратимемо проблему з ілюзіями в наступних постах.
Для крутих пацанів: «Дія — фундаментальне фізичне поняття, функціонал із розмірністю [енергія]×[час] (Дж·с), що відповідає розмірності моменту кількості руху. Розмірність дії має фундаментальна фізична константа — стала Планка. У фізиці принцип дії визначає природу руху, з якої може бути визначена траєкторія фізичної системи». («Вікіпедія»)
Розмірність дії – це стала Планка, елементарний квант дії, яка відображає квантову природу Всесвіту.
Простими словами, квант дії, будуючи об’єктивну реальність, банально не помічає наших ілюзій чи хотєлок. І якщо російський істеблішмент побудував якусь грандіозну ілюзію, то це не проблема історичного процесу, а проблема російського істеблішменту…
На сьогодні все.
«Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!»
Витримки нам!
Завтра ми розглянемо питання на грані містики: чому купа заявлених проблем сходиться у 2025 році.
Чому сюжет казки про золоту рибку абсолютно співзвучний катренам Нострадамуса (про цей катрен ми вже згадували в пості «Тінь майбутнього») та одкровенням Іоана Богослова (там, де Іоан Богослов попереджає про загибель Вавилона, тобто, москви).
І абсолютно співзвучний останнім публікаціям радянського фізика Сергія Капіци, в яких він також підводить до кризи 2025 року https://coma.in.ua/39951
Правда, я не попереджав московитів, що їм варто тікати з москви? Ні? То ось попереджаю. І потім не кажіть, що ви не знали.
Ні, ЗСУ вашу москву штурмувати не будуть, бо там вже не буде чого штурмувати…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma