Ми вже не раз повторювали (напевно далеко не я наголосив уперше) що в історії України влада завжди, щоразу і без винятку була найслабшою ланкою.
1920-ті: населення Фінляндії три мільйони, України: удесятеро більше.
1994: багато хто попереджав про фатальну роль "меморандуму".
2005-2008: втрачений майдан.
І ось знову: сьогодні.
Виходить, що дзвіночки не були збігами. І сьогодні – у найкритичніші дні, ми бачимо все той же, тупий надлом.
Сеча сп'яніння владою б'є фонтаном у лідорську голову. Перемога - це я. Нація, це Я. Збій і надлом - той самий, історичний. Не лідорський: України.
Допустити цього зрозуміло, не можна. Бо перемога належить нації. Майбутнє належить нації. Тільки нація може їх визначати. Ніхто, у чаду сп'яніння владою не може жонглювати майбутнім нації безглуздими руками.
Нещодавні і зовсім несподівані - реально з неба, виверти лідора на жаль підняли важливішу проблему, яку вiдтепер не можна загнати назад - і не можна проігнорувати. Йдеться про бажання та можливості груп, клік та камариль нав'язувати свої рішення суспільству. В історії України, ця манера поведінки – безпардонна та відкрито принижувальна, завжди призводила до історичних провалів та проблем різного рівня: від мінімального рівня життя до трагедій та катастроф.
Давайте побачимо і зрозуміємо, що це може бути остання риса: інших просто не буде. Якщо камарилья продавить це, завтра вона відправить Мад'яра (знайде причину) а наступного дня принесе обмочену підписульку з Хуйлом - а чому ні? Де межа, хто її позначив?
Зрозумійте пліз: мені не дає ніякого задоволення писати на цю тему. Ні в кошмарі мені не могло спасти на думку що у ці критичні для нації дні креативні клоуни пишуть якісь креативні сценарії – замість кожної хвилини для перемоги нації.
Але що зроблено, то зроблено - відробити назад вже не можна. Звідси вихід лише один:
Kлоуни мають публічно забрати шкідливе для нації рішення.
Якщо нація не забезпечить і не захистить своє право визначати своє майбутнє, саме це майбутнє стає невизначеним. Україна дуже добре знає цю історію: і не з книжок. Є лише один вихід із цієї ситуації, яку безпідставно, абсолютно даремно і в найгірший з можливих моментів створили з нічого недбалі клоуни.
А долю Сірського із товаришами треба вирішувати суспільним процесом. Офіси вже провалили цю рoботу: все, результат очевидний: на очах.
Вільна нація не може дозволити жодній офісній камарильї гальмувати та ставити перешкоди на шляху до своєї перемоги та свого майбутнього. Це питання цілком реальне, критичне та насущне. Вoнo потребує рішення.
Є один шлях до національної мети. І жодних перешкод на ньому дозволити не можна. Інакше все це могло бути марним – і знову.
Всі знають, що стоїть на коні, і що вирішується. Це момент надлому, і час рішення: для нації. Для України.
П.С. важливо: вже найближчi днi скажуть нам багато - мабуть все, про суть і характер відомого актора. Непростима, неприпустима помилка вже зроблена: вона вже завдала реальної шкоди національній меті. Повної довіри цьому індивіду звідси бути не може. Питання зараз тільки куди він піде далі: чи визнає помилку та пояснить свої рішення нації; або буде додавати та накручувати. Ми знаємо історію: вона прямо перед очима.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma