У практиці багатьох мовців, зокрема дикторів радіо й телебачення, чималі труднощі викликає наголошування українських прізвищ на -енк-(о). Причиною цього є неунормованість акцентуації значної кількости цих прізвищ.
Як зазначає М. І. Погрібний, у всіх прізвищах з суфіксом -енк-(о) в однині наголошується другий або третій склад від кінця (, Ю́щенко, Зу́бченко), а прізвища, утворені від загальних назв, здебільшого додержують наголосу твірного слова: ва — Ґа́венко, кали́на — Кали́ненко, субо́та — Субо́тенко.
Але як зазначає професорка Катерина Городенська у своїй книжці «Українське слово у вимірах сьогодення», виданій у Києві 2014 року, що деякі прізвища на -енк-(о) можуть мати наголос і на другому, й на третьому складі: і Грінче́нко, Удови́ченко і Удовиче́нко, Проко́пенко і Прокопе́нко тощо.
У Київському університеті імени Бориса Грінченка кажуть саме «», тому, наприклад, доцент Авраменко, який працює в цьому університеті, наголошує саме так, на другому складі від кінця.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma