Коли автори гібридної війни з Кремля вкидають в інформпростір наративи про безневинно загиблих 2 травня 2014-го в Будинку профспілок в Одесі, то є сенс нагадати їм та їх ватним послідовникам по обидви боки російсько-українського кордону про трагічні події в Москві у 1993-му році. Тоді, 3-4 жовтня 1993, танки Таманської дивізії впритул розстрілювали російський парламент. Загинуло 158, поранено - 423 людини.
Права людини? Ні, не чули! Права депутатів Держдуми? Та х#й на них!
В ті моторошні дні я був у Москві. Спілкувався з одним знайомим офіцером з приводу внутрішнього протистояння їх президента Єльцина з парламентом, яке врешті решт завершилося трагедією. Так ось його висновок: військові не квапилися виконувати наказ свого президента, верховного головнокомандувача. Терези долі на користь Єльцина схилив той факт, що спікером російського парламенту був Хазбулатов, чечен за національністю. Тому через добу почався танковий обстріл, точніше, розстріл парламенту. А через рік розпачалася перша чеченська війна.
Це до риторичного питання: "Хотят ли русские войны?!". Звісно ж, хочуть. І якщо ворога немає ззовні, рашисти знаходять ворога всередині своєї країни та знищують його. Вони ж - "миролюбні". А ще люблять повчати інших, забуваючи про свої криваві гріхи.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma