Враховуючи популярність в Україні ідеї "халяви", яку держава має роздати нужденним, покаравши успішних, ця тема видається вкрай актуальною. Адже книжка Томаса Совелла "Дискримінація і нерівність" (К.: Наш Формат) - саме про те, чому у світі панує чимало нерівностей та що цьому передує.
І мова навіть не про те, чому жінки представлені у Кремнієвій долині менше, ніж чоловіки; чому в темношкірих і латиноамериканських школярів, які гарно вчаться, менше друзів серед своєї етнічної групи, ніж у школярів з інших груп; і, зрештою, чи не варто державі скоригувати всю цю нерівність та "непропорційне представництво", які вочевидь є проявом дискримінації, расизму і сексизму. Адже суть питання – не лише в проблемах Америки: подібна ситуація існує скрізь, що зумовлює економічну та соціальну нерівність між різними групами.
Загалом у книжці зібрано широкий спектр емпіричних доказів, щоб заперечити ідею про те, що різні економічні результати можна пояснити будь-яким одним фактором. У ній аналізуються людські наслідки переважаючого соціального бачення цих невідповідностей і політики, заснованої на цьому баченні. Хоча, навіть явні причини того, чому "чуже й шило голить, а наше й бритва не бере", пояснюються автором вкрай обережно: політкоректність ще ніхто не відміняв. "Спроби пояснити причини цієї нерівності також спричиняли різноманітну реакцію, - зауважує він. - З одного боку цього спектру пропонованих пояснень - переконання, що незаможні люди за своїми показниками генетично менш спроможні. З другого боку спектру перебуває переконання в тому, що незаможні стають жертвами інших людей, які є більш заможними". Тому, як завжди, винна, мабуть, невістка.
Хай там як, але якщо не про генетику (чи пак, як завжди, про рід-родину-націю), то принаймні щодо суспільства (як замінника згаданої трійці) автор таки мовить. "Люди з різним походженням не лише споживають різні речі, а й хочуть різного. Цей процес соціалізації доводить, що ми не можемо розглядати людей як атоми, окремо один від одного. Люди "вбудовані" в суспільство, якщо вживати нині модний вислів. Якщо люди є продуктом суспільства, Марґарет Тетчер дуже помилялася, коли сказала: "Суспільства не існує. Існують чоловіки, жінки та сім’ї". Людина без суспільства існувати не може".
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma