Результати опитування підписників телеграм каналу "ВІЙСЬКОВЕ ЛІДЕРСТВО"
Останнім часом акценти відеозвернень особового складу Сил оборони держави до вищого керівництва змінилися зі звинувачень підлеглими командування, що їм віддають так звані "злочинні" накази і кидають "на м'ясо" до закликів не змінювати (знімати з посад, усувати від виконання обов'язків у зв'язку кримінальним впровадженням, відправляти на навчання, "підвищувати" в посадах тощо) командирів бригад і батальйонів, які користуються справжнім а не посадовим авторитетом серед підлеглих.
Приклади тут:
Бійці 14-ї бригади записали звернення до Зеленського з проханням замінити командира. ВІДЕО
"Відмовився проводити м'ясні штурми": бійці 24 ОМБр вимагають не звільняти свого комбрига
Командування 59-ї бригади звинуватили у "злочинних наказах": у ЗСУ провели перевірку
80-та бригада ДШВ заявляє про зняття комбрига Ішкулова: "Вимагаємо залишити"
Таких випадків в ЗСУ насправді більше, чим показано тут.
Як кажуть в народі: коли щось трапляється один раз, то це випадковість, коли двічі — збіг, а коли тричі, то це вже закономірність.
Очевидно, що у цих кейсах є ознаки закономірних процесів і явищ, які все більше поглиблюють руйнацію бойового духу наших Воїнів. Зараз ми всі є свідками наслідків того гнилля, що було закладено і порушено раніше. Про чинники виникнення цього я раніше писав тут.
Цирк в тому, що весь цей треш відбувається на фоні пафосних "рожевих" заяв ВГК та ГК, що якось не співпадають з реаліями війни.
Наприклад:
"Кожен командир має пам'ятати: люди — це не "витратний матеріал". Їхні сили, їхні знання, їхні вміння — важлива цінність для нашої держави!"
Верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський
«Для нас дуже важливо зберегти життя наших бійців. Ми не захищаємо руїни на смерть», не кидаємо своїх людей у «безглузді м'ясні штурми». Іноді необхідно переміщатися на «вигідніші позиції»
Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський
ПРОБЛЕМА
У цьому контексті вбачаються ознаки та наслідки контрпродуктивного або токсичного керівництва Силами оборони України, які пронизують всі ланки військового управління як ракові метастази.
БАЗА
Контрпродуктивне або токсичне керівництво — це демонстрація військовим керівником поведінки, яка порушує одну або більше основних навичок лідера чи армійських цінностей, запобігаючи сприятливому клімату для досягенення місії. А порушують вони їх систематично адже їм пох... те лідерство, тому що вони й так начальники.
Іншими словами — це дії, вчинки, стосунки, рішення, впливи і здатності військових керівників, які як отрута шкідливо впливають на організм як окремої людини, так і підрозділу (організаційної структури) загалом, що призводить до невиправданих втрат, невиконання місії, знищення бойового духу та зрештою поразки.
Черговий раз треба пояснити (на пальцях) про те, що таке заява про МІСІЮ у військовому розумінні: це головне завдання, що виконується у поєднанні з метою як результатом, якого повинні досягнути. Мета завжди домінує над завданням, тому що у ній відповідь на питання “Чому?” або “Навіщо?” та поміщає завдання в контекст, описуючи причину його виконання. Мета в місії сприяє прояву ІНІЦІАТИВИ лідерів в мінливих хаотичних обставинах, якими і є війна.
Отже, в місії мета — це про причини і результат дій, а головне завдання — то про дії, що повинні виконатися. Токсичні начальники в нашій армії зазвичай накидують тільки "нереальні бойові завдання", які не забезпечені потрібними для цього ресурсами, що повинні виконуватися саме так, як вони того вимагають, бо так вирішив вищий командувач. Чи це насправлді він вирішив? ХЗ. Ніхто знизу не запитає вже. Тому результат дій у таких випадках відомий — покидання позицій і купа втрат.
До речі. Про контрпродуктивне або токсичне керівництво немає жодного слова у славнозвісній "Доктрині військового лідерства у ЗСУ" (2024). У доктринах про лідерство у ЗС Великобританії та ЗС США про це чітко написано, а в ЗСУ ж його "немає", то чого писати. Ось таку х...ю закладають у доктрину лідерства "видатні полководці" України, щоб раптом підлеглі не зрозуміли хто вони є насправді.
ДЛЯ РОЗДУМІВ
Усі лідери схильні демонструвати контрпродуктивну поведінку під впливом високого темпу оперативного стресу або інших хаотичних умов досягнення мети.
Контрпродуктивне керівництво знижує бойовий дух підлеглих, їх залученість і підриває готовність та здатність організаційних структур армії виконати місію у довгостроковій перспективі.
За невербальними ознаками хтось з них проявляє токсичність. Цитую того, що справа щодо оцінки офіцерів: "Он какой-то нє такой..."
Ось всі ці відео з бригад з'являються тоді, коли генерали за своєю ментальністю токсичні прагнуть досягти короткострокових, зазвичай своїх персональних результатів збереження себе в системі владних позицій чи посадового авторитету.
Тут доречно згадати психотип "полколводця" Руслана Хомчака. Зараз цей токсин чудово себе почуває на посаді, на якій ні за що не відповідає і вже на старті зайняти вищу, наприклад, гіпотеттично — міністра оборони. Якраз під майбутні перемовини з росіянами буде досить зручний фігурант.
І саме при задоволенні своїх егоїстичних корткострокових результатів їхня токсична поведінка або неспроможність у лідерстві може викликати цілий каскад негативних наслідків, наприклад таких як зниження морального духу, відданості, згуртованості, ефективності, готовності та продуктивності. Ми, власне, все це вже спостерігаємо у збільшенні розриву довіри особового складу тактичної ланки військового управління до оперативної і стратегічної.
Контрпродуктивна чи токсична поведінка старшого начальника (ГК, НГШ, Командувача виду чи роду військ, сил) демонструє приклад іншим меншим за посадами начальникам як треба діяти та перешкоджає створенню позитивного організаційного клімату, і зазвичай заважає досягати місії, особливо в дуже складних операційних умовах.
Основні об'єкти атак токсичних "полководців" — це усунення від впливів та рішень визнаних військових лідерів, які йдуть попереду чи поруч зі своїми людьми, щоб вказувати шлях виконання місії, а не лише нарізання "суїцидних" бойових завдань.
Тривале застосування контрпродуктивного керівництва руйнує моральний дух, довіру та підриває відданість особового складу щодо виконання завдань за призначенням відповідно до місії. Контрпродуктивне керінвицтво також може погіршити виконання інших завдань — службових, навчальних тощо, фізичний та психологічний добробут, і посилити їх негативні наслідки, такі як депресія або виснаження, зокрема моральне.
Багато керівників усвідомлюють свою токсичну поведінку та інших підлеглих начальників, однак вирішують не помічати або потурати їй, щоб досягти своїх короткострокових результатів (зберегти свій зад в системі), але часто деякі з них можуть навіть не усвідомлювати, що демонструють таку поведінку.
Щоб визначити контропродуктивність чи токсичність, наприклад генерал-полковника Олександра Сирського, генерал-лейтенанта Юрія Содоля, генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, бригадного генерала Ігора Скибюка чи інших начальників меншого калібру, навіть своїх командирів відділень, практикуйте діагностувати в їхній поведінці:
Індикатори сили: поведінка та дії, які сприяють або підтримують успішну роботу.
Індикатори потреби: поведінка та дії, які знижують або перешкоджають успішній роботі.
Основні причини: приклади того, чому він чи вона не демонструє поведінку визнаного лідера.
Далі буде.
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma