Як зазначалося раніше, війна вступила в нову фазу: населення держави-агресора більше не має імунітету до її наслідків, тоді як ціна війни для режиму зростає, сподіваємося, дедалі швидшими темпами.
Хоча на цьому етапі важко робити прогнози, і ми не будемо, історичний досвід показує, що в Росії крах режиму найчастіше відбувається раптово й стрімко, а спроби запобігти йому, уникнути його або відстрочити його неминуче зазнають невдачі.
Крах системи управління в Росії: як мінімум, відтепер є питанням часу, а не можливoстi. Найімовірніше, воно станеться несподівано. Це важко передбачити. Але можна наблизити цей момент.
Наразі режим вирішив не припиняти свою агресію навіть тимчасово. Це не випадковий вибір: він ґрунтується на раціональних міркуваннях.
По-перше, для цього режиму це складно а за нашою чесною оцінкою: взагалі неможливо. Це викрило б його слабкість настільки, що її не можна було б ігнорувати чи приховати, навіть застосовуючи дедалі жорстокіші заходи. Оскільки режим поставив на карту весь свій авторитет, припинення війни спричинило б провал у повазі та довірі, який у довгостроковій перспективі може виявитися вирішальним навіть для тоталітарного режиму через численні шляхи та канали, відомі з історії.
Також є цілком практичні міркування: фон важливий на майбутніх псевдо-виборах у Росії (кінець вересня) хоч і декоративних. Також режим може мати якісь сподівання на результат виборів у США (початок листопада). Ці події визначають період, протягом якого він докладе всіх зусиль щоб ігнорувати втрати та невдачі, вдаючи, ніби все йде як завжди і згідно з планом.
Більше того, можна передбачити, що через своїх посередників та агентів впливу режим, можливо, намагається нав’язати ідею відкласти реальне обговорення до закінчення «виборів». Ці наративи, можливо, вже доходять до України у вигляді нещодавніх спекуляцій щодо «переговорів».
Звісно, вони є цілком брехливими - та провальними . Жодні «поради» та жодні обставини не можуть змусити Україну погодитися на стару, провальну та катастрофічну ідею:
До виборів у псевдо Думу у Росії залишається чотири місяці, майже. Це великий термін. За цей термін можна - і потрібно максимально підвищити ціну для злочинного режиму, привівши його до виборів у максимально ослабленій формі - або навіть див. про непередбачуваність вище, такі шанси хоч і ще незначні, вже є. Це реальний, надійний та необхідний шлях.
Єдиний реальний шлях.
Є ще один, навіть важливіший аспект: на той період, холодна пора року та зима будуть уже набагато ближче. Максимальне знищення агресивного потенціалу ворога до того часу — це не просто якась абстрактна теорія. Ми знаємо з власного досвіду - ще навіть не так далеко, що це означає, щодня.
Навіть не треба повторювати що Хло не дотримуватиметься жодних "обіцянь".
Oтжe: сезон максимального знищення здатності ворога продовжувати агресію: від учора до листопада.
Логічних виправдань будь-яких відступів від цьогo висновку немає - в реальності. Будь-які зволікання та вагання означатимуть тa вважатимуться лише суцільним, безпідставним і безглуздим подарунком ворогу.
Добре, це зрозуміло. А далі?
Далі все - aбo майже, визначатиметься одним зведеним чинником, числом: здатністю ворожої держави продовжувати агресію. Алгоритм далі ну дуже простий:
- Зменшили чинник агресії ще на 0.1;
- Перевірили чи розвалилася Росія;
- Збільшили ефективність ще на xy%
- Запустили дії щодо продовження зниження.
І так десять разів – тобто, може менше, це абсолютний максимум. Бачите, це логіка та математика. I вони ніколи не брешуть.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma