🌿Сходи не завжди ведуть наверх, іноді це блукання у підземеллях минулого...
Думаю, що те чим ми займаємося, що проголошуємо, що робимо зараз, то є зовнішньою концентрацією нашого "Я". Якщо зараз витрачаємо час на збереження імперського та радянського минулого, то це робимо замість відбудови української спадщини та побудови спільного сьогодення та майбутнього...
***
Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато їздив по Україні, виступав на літературних творчих вечорах та диспутах.
Саме з ініціативи Клубу розпочався пошук місць масового захоронення жертв сталінських репресій. Василь Симоненко з колегами долучився до збору свідчень про трагедію, особисто об’їздив околиці Києва, шукаючи свідків. Тоді вперше були відкриті місця таємних масових поховань на Лук’янівському та Васильківському кладовищах, у Київських лісах. Величезне враження на Симоненка справив випадок, коли на галявині Биківнянського лісу він побачив хлопчаків, які грали у футбол. За м’яча їм слугував череп із діркою в потилиці. Ще два черепи позначали лінію воріт...
"Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні."
90 років тому народився видатний український поет Василь Симоненко (1935-1963) і це його вірш.
P.S. Яку історію обираємо ми, яких героїв, яку мову, яку історичну пам'ять - таку країну будуємо...
З повагою,
Сергій Сарафанюк
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma