Сьогодні часто можна почути від пересічного українця фразу «клянуся» або «клятва». Що воно означає?
«Словарь української мови» Бориса Грінченка подає слова «клясти» в значенні: 1) Проклинать (в значенні — піддавати прокляттю); 2) Поносить, ругать (в значенні — ганьбити, лаяти). Слова «клятва» і «княнуся» від фіксує лише в російській частині словника. Але що ж вони означають саме в українській мові? Постфікс -ся виражає зворотну дію й утворився внаслідок редукції (спрощення) зворотного займенника себе, себто: клянуся — кляну себе.
Щоб не виникало комічних ситуацій — раджу звертатися до авторитетних перекладацьких словників, зокрема до Російсько-українського академічного словника 1924–33рр. (ред. А. Кримський, С. Єфремов), який перекладає ці російські слова наступним чином:
- (рос.) Поклясться — (укр.) заприсягти(ся), заприсягнути(ся), присягнути(ся).
- (рос.) Поклясться на верность — (укр.) заприсягнути(ся) на вірність.
- (рос.) Я поклялся не делать этого — (укр.) я заприсягся цього не робити.
- (рос.) Клятва — (укр.) присяга, присягання, заприсягання на що, чого, чим.
- (рос.) Давать, дать клятвуву — (укр.) давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) і заприсягнути(ся).
- (рос.) Обязать клятвою — (укр.) заприсягти кого.
- (рос.) Обязанный клятвою — (укр.) заприсягнений.
- (рос.) Нарушать нарушить клятву — (укр.) ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу.
- (рос.) Остаться верным клятве, сдержать клятву — (укр.) додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу).
- (рос.) Ложная клятва — (укр.) неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга.
Додам, що иноді синонімом до слова «присяга» («присягаю(ся)») виступає слово «клятьба» («даю клятьбу»), хоча пряме значення цього слова («клятьба») — заклин, замовляння.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma