Реформування секретаріату ВККС: Крок до відновлення довіри та ефективності судової системи
Близько 2100 суддів. Саме стільки кадрів зараз не вистачає в українських судах. Це третина від загальної чисельності посад суддів та понад половина – від кількості суддів, які зараз працюють в Україні.
Щоб наповнити суди компетентними кадрами, працює Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Це по суті рекрутингова агенція судової системи в Україні. Структуру ВККС умовно можна поділити на дві частини – члени та секретаріат комісії.
Члени ВККС – це ті, хто оцінюють, наскільки кандидати відповідають посадам, на які претендують. Члени ВККС проводять співбесіди з кандидатами, оцінюють їхню кваліфікацію, ухвалюють рішення про те, чи слід кандидата рекомендувати на посаду судді.
Секретаріат ВККС займається питаннями організації конкурсів для суддів, тобто всією підготовкою. Від того, наскільки швидко і якісно вони це роблять, залежить те, 1) чи є ці конкурси доброчесними та 2) наскільки оперативно кандидати зможуть пройти етапи добору та заповнити посади у судах.
У червні минулого року до ВККС обрали нових членів. Та попри нібито «перезавантаження» ВККС продовжила працювати у попередньому режимі. Адже більшість проблеми залишилася – секретаріат комісії не оновився і продовжив працювати у попередньому складі.
Через рік роботи комісія не виправдала високих очікувань і не показала потрібних результатів. І з цього стало очевидно – без перезавантаження секретаріату ВККС не зможе працювати ефективно.
Зважаючи на нещодавню зміну керівництва комісії, Центр протидії корупції (ЦПК) хотів би звернути увагу на цю проблему, яка однозначно потребує термінового вирішення.
Що не так з секретаріатом та чому його треба перезавантажити?
Керівниця секретаріату Олена Пономаренко обійняла посаду без конкурсу, керувала роботою секретаріату ще за попереднього скликання ВККС, до якого втрачено довіру.
Протягом останніх 9 років Олена Пономаренко керує секретаріатом ВККС. За цей час вона не змогла сформувати команду професіоналів, цифровізувати процеси документообігу, підвищити кваліфікацію своїх співробітників та налагодити процеси в команді. Проте натомість – у період відсутності складу ВККС протягом 3 років вона навчилася незаконно виписувати самій собі багатотисячні суми допомог. Це підтвердив і звіт Рахункової палати за 2023 рік, у якому зазначалося, що всупереч законодавства про держслужбу Пономаренко та її заступник Биструшкін ухвалювали в інтересах один одного накази про виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на суму майже у 650 тисяч гривень. Згідно з законодавством, вони не могли цього зробити без відповідного рішення голови ВККС, якого на той момент не було обрано. Проте це не завадило Пономаренко регулярно ухвалювати незаконні рішення у власних інтересах.
Щоб перевірити факти, виявлені Рахунковою палатою, у грудні 2023 року Центр протидії корупції звернувся до НАЗК. Проте за понад 8 місяців НАЗК не змогло навіть встановити, чи було корупційне правопорушення у діях керівниці секретаріату ВККС та її колишнього заступника.
Коли 9 років тому Олену Пономаренко призначали на посаду керівниці секретаріату, законодавство дозволяло зробити це без конкурсу. Тоді посада керівника ВККС належала до посад «категорії Б» та не передбачала конкурсного добору. Проте у 2017 році законодавство змінилося – цю посаду віднесли до «категорії А». Це означало, що Пономаренко все ж мала пройти конкурс, щоб підтвердити свою кваліфікацію. Однак ВККС конкурс не оголосила і Пономаренко просто залишилася далі управляти секретаріатом.
Також у листопаді 2019 року набув чинності закон, яким повноваження тодішнього складу ВККС були достроково припинені, а для керівника секретаріату ВККС передбачалося, що таку посаду може обіймати особа, яка пройшла конкурсний відбір. Дана норма знову не була виконана ВККС та керівниця попри все продовжує залишатися на посаді.
Наразі, повністю «врісши» за 9 років у структуру ВККС, Пономаренко по суті керує всіма основними процесами у Комісії. За результатами проведеного експертами ЦПК моніторингу за діяльністю секретаріату ВККС, навіть виявилося, що Пономаренко має більший вплив, аніж члени самої Комісії. Вона має тісні зв’язки та покровителів у органах судової, законодавчої влади, органах правопорядку. І саме через її неефективні рішення, дії, а інколи бездіяльність вже перезапущена ВККС часто наражає себе на репутаційні небезпеки.
Керувати секретаріатом має ефективний менеджер, який може наповнити команду професіоналами, налагодити та покращити процеси роботи. Проте нинішня керівниця впоратися з цим не може. А відтак це впливає на роботу усього органу.
Громадськість не довіряє секретаріату ВККС, що перешкоджає співпраці та руйнує суспільну довіру до органу.
Впродовж роботи попереднього складу ВККС регулярно виникали підозри, що завдання до тестів, які проводила комісія, зливаються деяким зацікавленим особам. Це свідчить про порушення інформаційної безпеки, яку якраз і мав би налагодити секретаріат ВККС.
Важливо, що ці проблеми виникали і досі виникають за різних членів ВККС, проте, мають дещо спільне – незмінний секретаріат та його голову Пономаренко.
А в таких умовах, коли родичі членів ВККС беруть участь у конкурсах, є обґрунтований ризик, що до завдань конкурсу та відповідних методологій матимуть доступ зацікавлені особи.
Ще з лютого 2024 року ЦПК пропонував ВККС внести відповідні зміни, які посилюють ІТ-безпеку, надавши відповідні пропозиції до проєкту Антикорупційної програми ВККС на 2024–2026 роки та проєкту Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
Експерти ЦПК пропонували зокрема:
- розробити/актуалізувати власні порядки (положення, інструкції, політики тощо) інформаційної безпеки ВККС тощо;
- усунути всі можливі механізми, які дозволяли працівникам секретаріату ВККС у власних інтересах чи інтересах інших осіб скопіювати, сфотографувати, занотувати відповіді до тестових та практичних завдань конкурсів;
- визначити чіткі ролі та обов’язки працівників ІТ-підрозділу та контроль за діями працівників у програмному забезпеченні САРП ВККС, що мінімізувало б можливі витоки інформації про тестові та практичні завдання.
Проте ВККС проігнорувала ці пропозиції. Так само як і не захотіла надавати інформацію про те, чи перебуває на балансовому обліку Система автоматизації робочих процесів ВККС. Тобто зараз точно не відомо, чи має ВККС майнові права на відповідну програму.
Відповідальною ж за це є саме секретаріат ВККС на чолі з його керівницею Оленою Пономаренко, яка не змогла за стільки років організувати в належний спосіб роботу секретаріату, забезпечити прозорість роботи та розвіяти сумніви, що завдання для складення іспитів не зливаються зацікавленим особам.
Інша причина глибокої недовіри громадськості до секретаріату – неодноразові відмови громадянам та громадським організаціям у доступі до публічної інформації. Це питання зокрема стало предметом чисельних судових спорів (№ 9901/249/19; № 9901/133/19; № 9901/924/18; № 800/592/17).
А з початку повномасштабного вторгнення секретаріат ВККС взагалі незаконно закрив публічний доступ до суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) на своєму сайті. Тепер громадськість не може ознайомитися з відкритою інформацією, а тобто – виявити недоброчесних кандидатів, які хочуть стати суддями.
Близько 180 осіб, які працюють у секретаріаті ВККС (загалом передбачено 275 працівників), не здатні виконати навіть найпростіші обов’язки.
Секретаріат ВККС займається організацією конкурсів для суддів: обробленням документів, проведенням тестувань, публікацією документів на сайті після проведених конкурсів тощо. Проте такий великий штат співробітників, найнятий Пономаренко, не здатен навіть своєчасно опублікувати рішення колегій ВККС щодо кандидатів та надіслати відповідні рішення до Вищої ради правосуддя (ВРП).
На одному з останніх тестувань при проведенні кваліфікаційного оцінювання, у якому брав участь одіозний голова ОАСК Павло Вовк, учасники виявили, що питання у їхніх бланках неодноразово повторюються. Це означає, що хтось ймовірно мав доступ до комп’ютерних програм ВККС та міг незаконно втручатися у їхню роботу. Запобігти цій ситуації мав би секретаріат ВККС, адже він відповідає за ІТ-безпеку, організацію конкурсів та проведення кваліфікаційного оцінювання. Проте, як бачимо, і цього не сталося. За результатами службового розслідування, проведеного секретаріатом, винні особи відсутні.
Важливо і те, що Павло Вовк не одноразово саботував проходження кваліфікаційного оцінювання як за попереднього, так і за чинного складу ВККС. Але з невідомих причин він вирішив скласти тестування саме у липні 2024 року, коли питання у бланках учасників повторювалися. Це може свідчити про те, що Вовк заздалегідь знав, що питання повторюватимуться та те, що хтось з секретаріату допоміг йому у цьому.
Відповідно ж до біографії Павла Вовка та Олени Пономаренко, вони обоє у 2000-му році закінчили Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. Хоч Пономаренко та Вовк навчалися на різних факультетах, але об’єднує їх те, що проживали вони в одному гуртожитку. Це наштовхує на логіку: секретаріат ВККС не просто не може провести тестування з дотриманням вимог IT-безпеки, а створює такі умови, за яких сама керівниця секретаріату може бути причетна до зливів тестових завдань.
Також за останні 7 місяців секретаріат ВККС спільно з Національною школою суддів не змогли розробити тестові питання для конкурсів у Вищий антикорсуд (ВАКС) та до апеляційних судів. Йдеться про конкурси на 550 вакансій в апеляційних судах та 25 – у ВАКС. Кандидати зможуть пройти тестування лише орієнтовно у вересні, тобто через 9-12 місяців від початку оголошення конкурсів.
Наголошуємо, що йдеться про орієнтовно 180 співробітників секретаріату, загальна кількість яких взагалі має досягати 275 осіб. Для порівняння – штат Міністерства соціальної політики України, яке обслуговує мільйони українців та має набагато більше повноважень, налічує 294 людини. Тож справа не в кількості людей, а в ефективному менеджменті і розподілі обов’язків між ними.
Замість того, щоб тримати на посадах купу некомпетентних людей, можна було б зменшити штат, збільшивши пропозицію у заробітній платі. А на вакантні місця найняти професійних менеджерів і управлінців, які допомогли б швидко та якісно заповнити кадрові «дірки» у судах.
Без ефективного секретаріату члени ВККС не встигнуть провести якісні конкурси та кваліфікаційні оцінювання.
Попри те, що оновлений склад ВККС пропрацював уже рік, члени ВККС не спромоглися оптимізувати та реорганізувати роботу свого секретаріату для того, щоб швидко і якісно закривати вакансії в судах. За цей час ВККС навіть не провела аудит ефективності свого секретаріату, щоб виявити, що саме впливає на низьку продуктивність.
Досі деяку технічну роботу, яку б мав виконувати секретаріат, доводиться виконувати самим членам ВККС чи їх інспекторам, що гальмує основну роботу, якою б мали займатися члени ВККС.
До того ж склад ВККС призначається лише на чотири роки. У поточного складу членів ВККС залишилося уже менш як три. Це вкрай мало, щоб заповнити вакансії у судах, зокрема – судах першої інстанції, які чомусь не в пріоритеті ВККС. Особливо, якщо секретаріат працюватиме у такому низькопродуктивному темпі.
***
Некомпетентний менеджмент, неефективність роботи та ігнорування пропозицій з її покращення – усе це свідчить, що в роботі секретаріату ВККС є комплексні проблеми, які необхідно негайно вирішити.
Попри це – за рік роботи ВККС не змінив керівницю секретаріату, чия неефективність, на наше переконання, і є головною причиною виникнення більшості описаних проблем.
Отже, ЦПК закликає ВККС реформувати роботу свого секретаріату, а саме:
- провести позаплановий аудит ефективності виконання завдань секретаріатом ВККС та його керівницею;
- за результатами аудиторських рекомендацій реорганізувати роботу структурних підрозділів секретаріату ВККС, позбутися дублюючих функцій між підрозділами, автоматизувати процеси документообігу тощо;
- реалізувати повний доступ ВККС до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, адміністраторами яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Це допоможе швидко проводити кваліфікаційні оцінювання, спеціальні перевірки та аналіз кандидатів;
- розробити та затвердити план роботи ВККС та секретаріату на 2024-2027 роки з індикаторами, строками виконання відповідних заходів та очікуваними результатами;
- відкрити доступ до суддівських досьє на офіційному сайті ВККС.
Без перезавантаження секретаріату ВККС не може вважатися повністю оновленою. Нині вона не справляється зі своїми прямими обов’язками, адже секретаріат гальмує роботу усього органу. Якщо так буде і надалі для звичайних українців це означатиме, що їхні справи у судах розглядатимуться роками, а судді з міст-мільйонників продовжуватимуть мати надвеликі навантаження справами.
У перспективі комісія взагалі може цілком втратити суспільну довіру. Це небезпечно, адже саме від цього органу залежить, хто саме працюватиме в українських судах та від яких залежатиме думка про судову владу та довіру до неї.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma