Свого часу Микола Кульбіда дав прогноз погоди на майбутнє, в якому передбачалися великі кліматичні переміни вже на початку двадцять першого століття. А в епіцентрі кліматичних перемін, за словами Кульбіди, мала бути Україна.
Сьогодні ми вже наглядно можемо спостерігати глобальні кліматичні переміни в режимі поточного часу на інтерактивній мапі. Щоправда в епіцентрі подій сьогодні стоїть вже не тільки Україна, але й уся Європа. І це знаково!
Особливу увагу читача звертаю на повітряні потоки з Європейського континенту на російське заполяр’я і переміщення теплих мас повітря із Середньої Азії знову ж таки в російське заполяр’я. Тут важливо не забувати, що заполяр’я – це вічна мерзлота. І коли ця вічна мерзлота почне танути, то рівень берегової лінії з Північним Льодовитим океаном почне швидко опускатися…
https://www.ventusky.com/?p=54;78;2&l=temperature-2m
І схоже, що крім кліматичного, ми отримали ще й досить точний прогноз пана Миколи Кульбіди і в політичному плані.
Зрозуміло, що мимоволі повстає питання, а чи нема взаємозв’язку між політичним життям людства на планеті Земля, та …кліматом? Тим більше, що навіть сьогодні ми спостерігаємо аномально різкі перепади температур на протязі одного тижня. І ця температурна «гойдалка» відбувається вже не перший рік, а особливо вона посилилась під час кривавої війни росії проти України.
Відповідь на це питання ще позавчора, на початку двадцятого століття, потрапляла в розряд лженаукових. Тоді ж, на початку двадцятого століття в розряд лженауковців потрапив Олександр Чижевський, російський, українського походження, дослідник впливу сонячної активності на біологічні процеси на Землі. І як “запеклий лженауковець” відсидів відведений йому термін в російському концтаборі. І не покаявся. Чижевський продовжував свої дослідження. Щоправда, після концтабору Чижевський висловлював свої думки вже дуже обережно. https://politcom.org.ua/raby-soniachnykh-pliam-pro-o-chyzhevskoho-ta-ioho-teoriiu
Олександру Чижевському належать дослідження взаємозв’язку одинадцятирічного періоду сонячної активності та найбільших політичних криз на планеті Земля. Чижевський зробив припущення, що сонячна активність «збуджує» політичну активність, тобто є своєрідним «генератором» великих війн та революцій. Роботу Чижевського науковці поставили під сумнів, хоча причина періодичності сонячної активності та періодичності збільшення темних плям на Сонці на сьогодні залишається невідомою.
Отже, Олександр Чижевський зробив перший крок до розуміння взаємозв’язку між соціумом та Природою. Не на рівні, типу «викопали канал» чи «вирубали ліси», а на більш глибокому рівні, який починає проявлятися разом із народженням квантової теорії.
Другий крок у напрямку розуміння взаємозв’язку Природи і соціуму зробив в першій половині двадцятого століття Володимир Вернадський, який ввів поняття «біосфера» і «ноосфера». http://kimo.univ.kiev.ua/Phil/33.htm
«Ноосфера – це такий стан біосфери, за якого мають виявитися розум і спрямована ним праця людини як нова, небувала на планеті, геологічна сила… Розум вводить у механізм земної кори нові потужні процеси, аналогічних яким до появи людини не було» В. І. Вернадський.
https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=5&idg=238
Початок двадцятого століття можна назвати періодом науковців-романтиків. Олександр Чижевський, не звертаючи уваги на хихикання за його спиною, відкрив космічну біологію. Володимир Вернадський був в когорті московських професорів, які у 1911 році сміливо виступили проти російського самодурства («Справа Кассо»). Можливо, що саме звідти у Вернадського віра в «людину розумну», яка і побудує ноосферу. І саме в цей час з’явилися перші дослідження в напрямку квантової теорії.
Наступний і надзвичайно потужний крок науковців, знову ж таки на початку двадцятого століття, – це активна розробка такого важливого поняття, як антропний принцип.
«Л. Гінділіс так коментує сутність антропного принципу: "Під антропним принципом ... мається на увазі співвідношення між фундаментальними властивостями Всесвіту в цілому і можливістю існування в ньому життя. Це співвідношення має вельми характерний смисл: спостережувані властивості Всесвіту (Всесвіту в цілому, а не окремих його частин), причому фундаментальні властивості (такі, як, наприклад, космологічне розширення простору), тісно пов´язані з існуванням життя. На це вперше (майже одночасно і незалежно один від одного) звернули увагу Г. М. Ідліс... та А. Л. Зельманов... Подальші дослідження дали змогу поглибити це співвідношення. Виявилося, що не тільки властивості астрономічного Всесвіту, а й фундаментальні властивості матеріального світу, які мають вираження в значеннях фундаментальних фізичних констант, також пов´язані з можливістю існування життя у Всесвіті. Зміна констант у незначних межах настільки змінює умови у Всесвіті, що життя в ньому стає неможливим. Таким чином виходить, що існування "спостерігача" у Всесвіті накладає певні обмеження на фізичні закони і спостережувані властивості Всесвіту. Ця залежність між життям (між існуванням спостерігача) і спостережуваними властивостями Всесвіту й дістала назву "антропний принцип".»
http://megalib.com.ua/content/7911_Antropnii_princip_Vsesvity.html
Простими словами: Всесвіт створено для життя і заради життя. Тобто, найменше відхилення в процесі творення означало б повну відсутність життя і Всесвіт був би абсолютно мертвою структурою. І не було б у Всесвіті фанатів тік-тока, бо й самого тік-тока не було б.
Отже, вже сто років тому в науковому середовищі вирували диспути щодо взаємозв’язку соціуму та Природи. І вже сто років тому науковці розглядали питання, чи може людина впливати на природні процеси не тільки механічними засобами, змінювати русла річок чи щось на кшталт цього, але й за певних умов розвитку розумових здібностей приймати участь у процесі творення.
«Зрештою, немає причин, з яких би ідея еволюції розуму (духу, свідомості) до стану, здатного не тільки впливати на неживу природу, а й навіть започатковувати із себе матерію, видавалась би більш дивною і неможливою, ніж загальноприйнята на сьогодні наукова ідея про еволюцію матерії до стану, коли вона стає здатною започаткувати життя та забезпечити його розвиток до стадії розуму і духу.»
http://megalib.com.ua/content/7911_Antropnii_princip_Vsesvity.html
Тепер повернемо від загальних понять про взаємозв’язок людини і Природи, до більш конкретного розуміння проблеми: так є чи нема взаємозв’язку між політичним життям людства на планеті Земля, та кліматом на цій же планеті? Дійсно, що сонячна активність впливає на політичні процеси, чи може навпаки, як скромно показують українські астрофізики, саме надзвичайна політична активність людства впливає на сонячну активність?
І в наших міркуваннях знову звернемось до квантової механіки. Але перед тим, як зануритися на квантовий рівень, спочатку розглянемо процеси в організмі людини на молекулярному рівні.
«Біологи образно кажуть, що «живе живиться інформацією», створюючи, накопичуючи й активно використовуючи її.
Процес обміну інформацією може здійснюватися на всіх рівнях організації живого: молекулярному, клітинному, тканинному, організменому, популяційному, біосферному.
На молекулярному рівні найбільше значення має процес передавання й отримання генетичної інформації, що забезпечує механізми спадковості.
Клітини функціонують завдяки скоординованій дії генів…
…Організм людини складається з безлічі клітин (близько 40 трильйонів). Кожна із цих клітин містить 1,5 гігабайта нашого генетичного коду. Тобто людина зберігає близько 60 секстібайтів (1 секстібайт = 10 ексабайтів = 1 180 591 620 717 411 303 424 байти) інформації. Це неймовірно великий обсяг даних. Тепер можна зрозуміти, як багато інформації записано в людині. Але є одне «але»! Адже 99,9 % своєї генетичної інформації ми ділимо з іншими людьми на Землі — тобто це інформація про організм людини як такий. Те, що робить нас унікальними, набагато менше від секстібайта.»
https://uahistory.co/pidruchniki/gilberg-natural-sciences-11-class-2019-part-1/30.php
Отже, нам треба уявити 40 трильйонів клітин, які безперестанку, впродовж усього життя біологічного організму, обмінюються інформацією… Один відсоток інформації, як запевняють науковці, трохи менше секстібайта, роблять кожну людину унікальною…
І нам від цього одразу полегшало. Отож далі ми зосередимо свою увагу на окремій людині. На квантовій природі людини,
На квантовому рівні одна (одна!) клітина унікального організму людини, яку штовхають на ”м’ясний штурм“ в хлам розваленого російською артилерією українського села під Покровськом, – це мабуть вся наша Сонячна система із поясом Койпера, хмарою Оорта та геліосферою включно. Якщо помиляюсь, то поправте.
Отже, квантовий рівень. Простір на межі Планка. Весь макросвіт, весь Всесвіт з людиною включно, побудовано на межі Планка і, водночас, в цьому само просторі. Звідси, простір є основою для кожної клітини організму людини. І для Сонячної системи також. Це один і той само простір, який об’єднує кожну людину із Всесвітом. Космічний вакуум не є простором. Бо простір є базою для космічного вакууму також. Це дуже просто уявити, отож рухаємось далі.
"Якщо розглядати клітину як інформаційний вузол, її організація може мати ті ж закономірності, що й Сонячна система" ("Міркування ШІ-компаньйона")
І ось тут, на міркуванні ШІ-компаньйона, нам важливо зосередити свою увагу і переосмислити ці міркування…
Спільні закономірності криються у квантових флуктуаціях в просторі на межі Планка.
Міркування ШІ-компаньйона: «Межа Планка – це концепція, яка стосується найменших масштабів простору та часу, де класична фізика перестає працювати, і починають домінувати квантові гравітаційні ефекти. Межа Планка визначається через одиниці Планка: довжина Планка і час Планка»
Межа Планка водночас є простором, в якому починає формуватися макросвіт, і є частиною об’єктивної реальності зі своїми фізичними властивостями. А фізичні властивості вимагають математичного інструменту для досліджень.
Для розуміння квантової природи Всесвіту математики у своїх рівняннях використовують сталу Планка h, яка є водночас і квантом дії з розмірністю дж х сек. Тобто, на межі Планка визначається розмір мінімальної дії (енергія на час), яка передається або ж поглинається…
Час на межі Планка стає “квантованим” і сучасні фізичні теорії, такі як релятивістська теорія відносності, втрачаються тут свій сенс (можливо, саме тому свідомість людини не знає часу?)…
Міркування ШІ-компаньйона: «Коли ми говоримо про квант дії, маємо на увазі, що дія в найдрібнішому масштабі завжди кратна сталій Планка. Наприклад, коли електрон в атомі переходить між квантовими енергетичними рівнями, кількість переданої або поглинутої енергії завжди визначається сталою Планка, помноженою на частоту переходу: $$E = h\nu$$.
Це і є ключовий момент квантової теорії: фізичні процеси відбуваються в дискретних одиницях, і саме стала Планка визначає цю дискретність. Вона формує основу багатьох явищ, таких як інтерференція світла, поведінка атомів і навіть структура Всесвіту на його мікроскопічному рівні».
Тепер прикинемо той гігантський об’єм інформації, який кожної миті, на рівні підсвідомості, поступає в мозок людини від клітин організму. І мозок людини миттєво реагує на цю інформацію… До цього додамо поточну, кожної миті, інформацію від органів зору, слуху та чуття людини, яка передається від зовнішнього середовища. Ця інформація також обробляється мозком і відповідно реагується… Тобто, без квантового тунелювання тут навряд чи обходиться.
В нормальному перебігу політичного життя суспільства вся ця навала інформації, в купі з інформаційною політичною еквілібристикою від політиків, балансується поточними проблемами в житті кожної людини і в сумі не викликає якихось катастрофічних коливань.
Але ось в російському суспільстві почала формуватися кровожерлива маячня щодо свого сусіда. Сьогодні нам вже відомо, що думки кожної людини є матеріальними по своїй природі, тобто, інформацією, яка збуджує квантовий світ. Додайте до цього масовані викиди адреналіну від передчуття вбивства, які синхронізують інформаційний потік… І квантовий світ реагує на інформацію через кванти дії. На генетичному рівні. Особливо чутливі люди сприймають це як незрозуміле їм хвилювання, яке може навіть переходити в невроз, який не має видимих причин. Відповідно тренована людина на генетичному рівні відчуває «готовність битися, чинити опір»…
Коли ж однотиповий і синхронізований потік спрямованої інформації (початок війни з масовими вбивствами, зґвалтуваннями, катуваннями жертв) наростає до критичної маси, тоді з’являється «тінь майбутнього». Або ж поле Хіггса…
…Виходячи з цих міркувань, дослідження Олександра Чижевського про вплив сонячної активності на формування політичного життя на планеті Земля викликають великі сумніви. Швидше – навпаки.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma