Останнім часом всі почали стрімко забувати про боротьбу за уми населення України. Причини тому різні, але головна - це майбутні вибори.
Але є золоте правило будь яких виборів - «Вибори виграють не політики, а -політтехнологи». І на цьому ринку окрім креативу, знання соціології та пропаганди є своєрідний суто український фактор - нав'язані українським політикам російські найманці-політтехнологи.
Так, вам не здалось, але згідно вельми відомих #SurkovLeaks, формування української політичної верхівки з кремлівськими політехнологіями і є досі пріоритетом російських планів поневолення України.
Особисто для мене, поштовхом для написання цієї статті стала одна малопомітна подія, що відбулась 26 червня 2019 року.
«ВІП Прем‘єр Зал» аеропорту "Бориспіль", рейсом 5126 «Барселона-Київ» прибув громадянин РФ Шувалов Ігор Юрійович 24.12.1969 року народження, який під час вже проходження паспортного контролю був видворений за межі України за ініціацією Служби Безпеки України...
Для свого читача я маю пояснити чим цікавий цей кадрі чому я приділив йому стільки уваги.
Шувалов Ігор народився в Москві, і до 2018 року вільно себе почував, проживаючи в козирному місці - село Козин, що під Києвом. Більш того, в нього як це водиться в істинних патріотів РФ є і досі посвідка на проживання у Франції, бо любити «матушку росію» краще десь в ненависній Европі.
В свій час пан Шувалов активно проходив спецкурси в Москві на базі учбового закладу, який працював під егідою ще тодішнього КДБ РФ. Але в Москві він надовго не засидівся і поїхав до України. Де Шувалов активно розпочав здійснювати діяльність у сфері політичного консалтингу наприкінці 1990-х років.
Так зокрема, у 1998 році, спільно з російськими політтехнологами Д.Куликовим та Т.Сергейцевим, брав участь у виборчій кампанії В.Пінчука. Напевно великий меценат, бізнесмен, медіамагнат та зять колишнього президента України, не хотів це згадувати. Та я маю нагади і помічників Шувалова, які намагались кувати політичну силу за його гроші.
Куликов Дмитро Євгенович – експерт Комітету Держдуми РФ у справах СНД та зв’язкам зі співвітчизниками, член так званого. «Зиновьевского клуба». Дуже цікавий збір кадрів КДБ/ФСБ, де зібрався такий собі експертно-дослідницький майданчик міжнародного інформаційного агентства «РИА Новости» [https://ria.ru/], який є реальним і доволі дієвим інструментом пропаганди як для внутрішнього споживання в РФ, так і як інструмент для інфоомаційної війни проти України [https://informnapalm.org/ua/skilky-rosiya-vytrachaye-na-informatsijnu-vijnu-v-ukrayini-infografika/]. Загалом «РИА Новости», спеціалізується на дослідженні процесів, які відбуваються у суспільно-політичній сфері України - це якщо дуже сухо.
Інший же поплічник Шувалова є не менш цікавим кадром, мова йде про Сергейцева Тимофія Миколайовича [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B5%D0%B2,_%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%84%D0%B5%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 ]. Він – представник філосовсько-методологічної школи «Московский методологический кружок», а також є сценаристом скандально відомого фільму «Матч».
В подальшому ці двоє стали його партнерами, зв'язок та комунікацію з якими він активно підтримує і досі. Звичайно, і їх фінансування також.
З 2002 року І.Шувалов розпочав співпрацю з В.Медведчуком, який очолював Адміністрацію Президента Кучми, що не дивно, оскульки такі кадри потрібно було плекати. До сфери відповідальності росіянина входило розробка і реалізація інформаційної стратегії на державному рівні, моделювання вигідного для представників влади інформаційного поля та проведення інформаційних заходів з дискредитації політичних опонентів. Зокрема, для цього у 2004 році ним було створено Інтернет-видання «Агентство завтрашних новостей», де розміщувались матеріали відповідного характеру.
У 2003 році, за сприяння В.Медведчука, І.Шувалов отримав паспорт громадянина України та оформив український закордонний паспорт. Натомість, після обрання на посаду Президента України В.Ющенка, росіянина було позбавлено українського громадянства відповідним указом Глави держави.
З метою створення позицій для піар-супроводження діяльності В.Януковича під час президентських виборів, у 2004 році І.Шувалов безпосередньо брав участь у створенні «Російського клубу», на відкритті якого були присутні особисто В.Медведчук та Д.Медведєв [https://polit.ru/article/2004/09/01/rusclub/]
На даний час, І.Шувалов фактично є довіреною особою народного депутата С.Льовочкіна (співпрацює з 2006 року) та до 2018 року перебував на посаді заступника директора ТОВ «Національні інформаційні системи» [https://inspections.gov.ua/subject/view?id=27414], контролюючи інформаційне мовлення телеканалу «Інтер» [https://inter.ua/uk/about]. На даний час, перебуваючи за кордоном І.Шувалов продовжує контролювати інформаційну політику ТОВ «НІС», щоденно проводячи наради з менеджментом продакшену.
Ось за цю інформацію, я хочу особисто подякувати порядним журналістам цього телеканалу.
Ігор Шувалов і далі підтримує діловий та особистий зв'язок з О.Чаленком (керівник «Центру ефективної політики», він доречі ще в 2014 році втік на територію РФ. Дуже цікавий кадр, який спеціалізуються на політичних технологіях, зокрема на «чорному піарі», і знавці цієї справи високо оцінюють його таланти в цій вузькоспеціалізований галузі.
Одночасно, І.Шувалов неодноразово замовляв проти опонентів С.Льовочкіна креативні акції, вже підзабутого нами з вами, жіночого руху «FEMEN» https://uk.wikipedia.org/wiki/FEMEN. Також у зазначеному контексті ним активно використовувались можливості журналістського руху «Стоп цензурі!» - це до теми «чесної журналістики в Україні».
Починаючи з 2014 року, І.Шувалов бере участь в організації і проведенні інформаційних кампаній з підтримки діяльності представників партії «Опозиційний блок», насамперед, внутріпартійного об’єднання «Льовочкін-Фірташ», взаємодіючи з К.Килімником (до 2015 року був помічником американського політтехнолога П.Манафорта) [https://www.svoboda.org/a/29715118.html].
Не зважаючи на фактичну головну керівну роль І.Шувалова в діяльності ТОВ «НІС», юридично він її не здійснював та не здійснює. Для нашого читача я поясню окремо цей аспект. Він не підписував жодних розпоряджень, не затверджував журналістських завдань, тощо.
Для цього в нього є робоча конячка, яка вправно та відповідально виконує всі задачі, що ставить Шувалов. Звати її Назім Бедіров - екс-очільник служби спеціальних журналістських проектів «НІС», який є особистим другом Шувалова та загалом ретранслює всі його розпорядження всьому колективу телеканалу «Інтер».
Про антиукраїнську позицію даного медіа не приходиться говорити. І саме Шувалов за період перебування на керівних посадах в ТОВ «НІС» І.Шувалов особисто залучав до роботи на продакшені спеціалістів з числа громадян РФ, які сприяли поширенню на телеканалів «Інтер» вигідних РФ інформаційних повідомлень антиукраїнського характеру.
Завдяки суспільному резонансу в 2015 році СБУ просто пісрачником вигнало з України[посилання] спеціального кореспондента російської ТРК «Петербург» («5 канал») Леоніда Муравйова [https://myrotvorets.center/criminal/muravev-leonid-ivanovich/].
Ще слід відзначити, що саме Муравйов неодноразово виконував редакційні доручення російських ЗМІ на території ОРДЛО. Саме його репортажі для російського «5 каналу» можна вважати еталоном російської пропаганди в частині звинувачення керівництва нашої держави та Збройних Сил України щодо «недотримання українськими військовослужбовцями правил і методів ведення бойових дій в зоні АТО».
Я вам наведу його вже класичні цитати: «Как только представители ОБСЕ уезжали с мест военных преступлений в городе Донецке, украинские военные продолжали обстреливать районы города»; «вопреки договоренностям с ополченцами, украинская сторона открыла минометный огонь по эвакуированным на подходе к Горловке»; «при обстреле Донецка украинская армия применяет системы залпового огня «Смерч» и «Ураган»… Один из снарядов упал посреди Петровского моста, в результате чего погибли несколько мирных жителей, пересекая его»
Оцей брєд Ви можете побачити за цими посиланнями
(випуски програми новин «Сейчас» на телеканалі «Петербург» від 30 січня (15.30), 06 лютого (15.30) та 09 лютого 2015 року (18.30) відповідно).
Не варто і забувати про креативного продюсера ТОВ «НІС» Марію Столярову. Доречі до цього вона була спеціальним кореспондентом ТРК «РЕН ТВ». Після саме її епічної фрази вона була депортована геть з України.
Але я б провів невеличкий аналіз її антиукраїнської діяльності. Зокрема, остання під час роботи на російському телеканалі «РЕН ТВ» безпосередньо брала участь у підготовці відеосюжетів, які тенденційно у викривленому вигляді висвітлювали ситуацію на Сході України, на початковому етапі проведення АТО. Так, серед іншого, росіянка у власних сюжетах повідомляла російським глядачам про репресії та переслідування з боку правоохоронних органів України і звісна річ про карателей з СБУ. Окрім цього, Маша Столярова радісно демонструвала фотографії з усілякою сепарською швалью та проросійськими покидьками, що воюють на Донбасі, зокрема, батальйон «Восток», вихваляючи останніх.
Вже є доконании фактом є те, що протягом 2014-2015 років вказана росіянка постійно користувалась сприянням сепарів, звісно, в обмін на лояльне висвітлення діяльності останніх на телеканалі «Інтер». Більш того, журналіст типу українського телеканалу неодноразово незаконно, через неконтрольовані пропускні пункти на кордоні з РФ потрапляла на тимчасово окуповану територію.
Найбільш цікаве є інше. Всі вищевказані персонажі і далі працюють на Шувалова. І зв'язок його з адміністрацією Суркова та ФСБ давно відомий факт.
Та питання в іншому.
До кого ж так поспішав цей політтехнолог?
Я не здивуюсь, якщо вже найближчим часом ми дізнаємось, що нові обличчя в Українському Парламенті з'явились завдяки старим ФСБшним кадрам.
Наостанок я просив би не хвилюватись журналістів за пана Шувалова. Не потрібно кидати йому посилання на цю статтю.
Абсолютно всі контактні дані вашого шефа в мене є, і я гарантую Вам, що він особисто прочитає мій скромний аналіз.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma