Українські військові брали участь у Марафоні морської піхоти в США
Нещодавно у Вашингтоні завершився традиційний 44-й Марафон ветеранів морської піхоти. Команда військових ветеранів з України бере участь в забігу вже не вперше. Такий спорт присвячуються військовослужбовцям, які під час ведення бойових дій отримали важкі поранення або не повернулися з поля бою. Загалом, для участі у марафоні зібралися 30 тисяч ветеранів з 60 країн світу. Старт та фініш забігу були біля Пентагону, а маршрут пролягав вулицями американської столиці, повз парки та меморіали. Серед одинадцяти українських ветеранів, які взяли участь у марафоні на дистанції 10 та 42 км, були відомі воїни:
Олександр Терещенко – кіборг, який у складі 79-ї аеромобільної бригади, під час бойових, дій захищаючи Донецький аеропорт, втратив обидві руки, нині є заступник Міністра у справах ветеранів.
старший лейтенант Олексій Бобчінец - офіцер Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Відомо, що військовослужбовець проходив службу в батальйоні морської піхоти та під час виконання завдань у зоні бойових дій на Донбасі отримав мінно-вибухову травму, через яку втратив кінцівку. Але не дивлячись на це, Олексій, пройшовши реабілітацію та продовжив активно займатися спортом.
Ольга Бенда – перша жінка з України, яка брала участь в такому марафоні.
Дівчина втратила ногу від вибуху снаряда в Авдіївці, тому у марафоні пробігла десять кілометрів з протезом на нозі. Як зазначають самі учасники, крім спорту, даний марафон для них є інформаційною кампанією, щоб нагадати світу про війну в Україні. Гасло цьогорічного заходу – “Біжи з метою, фінішуй з гордістю!”. Під час забігу був сильний дощ, але підтримка з боку американських громадян додавала сили нашим ветеранам та неабияк допомогла в подоланні визначеної марафонської дистанції.
“Дуже приємно, що прості американці підходили і з акцентом казали: “Слава Україні!” Це, мабуть, найбільше мотивувало бігти”, — поділився враженнями український військовий.
Такі марафони показують свою незламність та загартовують дух українських воїнів, які хоробро захищають свою країну незважаючи на порання та те, що життя після травм та поранень продовжується . На даних змаганнях ветерани славлять свою Батьківщину, друзів, та тих, хто не повернувся з поля бою. А ще всі ці люди прагнули показати приклад іншим ветеранам – життя триває. Такі заходи дають поштовх до руху вперед незважаючи на їх травми. Завдяки таким хлопцям та дівчатам ми можемо бути у безпеці.